fb3b1771 851f 41a1 9d9a 515a1a0b1d1bПро перспективи розвитку та проблеми ресторанного бізнесу Львівщини, про державні програми підтримки підприємництва та про допомогу бізнесу в часи карантину в розмові очільниці Комітету ресторанного бізнесу з головою Львівської облдержадміністрації Максимом Козицьким.

- Пане голово, насамперед, хочу подякувати Вам за нашу комунікацію за весь цей час. Ви знаєте, в цей період ми зіштовхнулися з питаннями, на котрі не мали відповідей. Саме ваша комунікація і підтримка дала нам алгоритм, як діяти під час карантину. Ви напевне знаєте, що ми зіштовхнулися з тим, що більшість закладів зачинилися, деякі з них відкрилися у зовсім іншому форматі. Я представляю комітет з питань ресторанного бізнесу при Львівській торгово-промисловій палаті, і наші зустрічі були актуальними тоді, і дивлячись на ситуацію, вони залишаються актуальними сьогодні. Хотілося б поговорити про ситуацію, в якій опинилися ресторани. Тому що багато речей не були до кінця зрозумілими. Але завдяки порадам та рекомендаціям, саме це допомагало нам діяти у цей період.

Ви знаєте, що ресторани працювали завжди: вони працювали під час війни, вони працювали і в добрі часи, і, як практика показала, вони працювали і під час пандемії коронавірусу. Люди завжди потребують позитивних емоцій, люди потребують гарного проведення часу. Зрештою, у нас є гості. І, в будь-якому випадку, відвідувачі ходили, ходять і будуть ходити. Ви знаєте, що наша ресторанна галузь дуже залежна від туристів і від подій, які проводяться у Львові. Тому давайте не будемо говорити про те, що у нас уже було, а поговоримо про те, що нам чекати далі?

- Дуже дякую за приємні слова. Буду відвертим, не завжди ми діяли на випередження, часом відставали з рішеннями, але справді, ми завжди спершу намагалися донести до людей, що наше завдання зберегти здоров’я. І з іншого боку, – підготувати лікарні до прийому пацієнтів. Я пам’ятаю нашу першу зустріч, Ви також були на ній. Я бачив наскільки пізно вона була організована. Брак таких комунікацій, майданчиків, де можна порозмовляти «на пряму» – часто призводить до того, що рішення приймаються не вчасно. Але ми завжди готові йти на діалог, і Ви це знаєте. Багато рішень, які ми приймали, ми приймали завдяки Вашій чіткій позиції як рестораторів і донесення до нас розуміння того, що карантин, звичайно, має бути адаптивний. Це також наша позиція по Львівській області. Карантин – адаптивний, але, будь ласка, люди, думайте про своє здоров’я, користуйтеся засобами індивідуального захисту. Якщо люди насправді будуть виконувати правила карантину, то й більше людей зможуть ходити у ресторани. Нам потрібен здоровий клієнт, здоровий житель області.

- Ми зіткнулися з такою ситуацією, коли нам розповідали, що ресторани – це небезпечно, що в ресторанах можна заразитися. І зараз в людей існує психологічний фактор, котрий спонукає їх задуматися: «чи варто нам все-таки туди йти, адже ресторани не є закладами першої необхідності?». Чи не вважаєте Ви, що у Львові нам потрібно повернути довіру людей до цих закладів?

- Ми готові до таких обговорень з професіоналами своєї справи. У мене дуже активні департаменти туризму, агропромислового комплексу. І мій заступник, який курує цей напрям, і я, ми готові до таких комунікацій, до обговорень, до форумів. Звичайно ж, з дотриманням правил карантину. Ми готові йти на зустріч, адже розуміємо, що після туризму, ресторанний бізнес – це бізнес, який втратив найбільше. Якщо ми маємо по області по деяких галузях приріст, то ваша галузь – одна з тих, які найбільше постраждали. З нашого боку ми готові ініціювати обласні програми, які допоможуть промоції, та розвитку ресторанної галузі.

- Ви знаєте, ми готові до змін. Ми дійсно мали певні пертурбації, і мали вперше такий досвід роботи під час карантину. Ми працювали онлайн, але, безперечно, це не замінить того відчуття, адже ресторан – це комплекс. Це і музика, це і персонал, це і подача, це і комфорт, і жоден таксист з їжею цього не передасть.

- Але від тих горішків важко було відмовитися! (Сміється)

- Дуже приємно. Ми дуже старалися. І, власне, такий формат допоміг нам зберегти найцінніше, що у нас є. Це наш колектив. Нехай частково, тому, що ми не могли заангажовувати всіх. Але це допомогло нам пережити той період. Я би хотіла повернутися до локальних виробників. Ми, як ресторатори, дуже відчуваємо потребу комунікації з локальними виробниками. Вона б дала нам можливість використовувати якісні екологічні продукти, а їм б також дало можливість покращити своє фінансове становище, збільшити кількість робочих місць, і зрештою, припинити цей вимушений виїзд людей. І було б добре, якби ми могли організувати якісь заходи, де могли б познайомитися з локальними виробниками та налагодити співпрацю.

- Я навіть зараз можу запропонувати кілька локацій. Наприклад, в нас дуже актуальною є проблема підтримки агропромислового виробництва. І ми на цей рік заклали 18 мільйонів з обласного бюджету. І це найбільша сума серед областей України, яка була закладена. Вже 22 фермерських підприємства скористалися цією програмою. Ми також здешевлюємо кредити, або робимо рефінансування, або надаємо допомогу певним галузям, наприклад, бджолярству та іншим. І це ті локації, де люди можуть поділитися справді позитивним досвідом співпраці з адміністрацією. Прикро, що мало хто знає, але ці речі справді реально працюють. Насправді всі ці кошти – для підтримання сегментарних галузей – використовуються дуже адекватно. Це, звичайно, не засіяти поле кукурудзою чи пшеницею, але це речі, які мають хорошу додану вартість і є нішевими. І ми готові їх підтримувати. В нас є багато, до прикладу, молочних виробництв, які виготовляють хороші сири, завдяки обладнанню, яке куплено саме за допомогою обласної програми. Та ж підтримка садівництва. І ми готові стати тим комунікатором, який скоротить той шлях від вирощування до ресторану, бо часом цей шлях буває дуже довгий. З другого боку, це класна локація, щоб можна було залучити й туриста. Для нас це є важливо. Тому що, у зв'язку з неможливістю рухатися закордон, ми по-іншому дивимося на нашу область і на нашу державу. Львівщина дуже цікава туристично. Але й є дуже цікавий сегмент гастротуризму. І це допомагає нам залучати на Львівщину внутрішнього туриста. Є певні речі, такі як «Велике будівництво», які глобально здійснюються, а саме: будівництво доріг та інфраструктури, щоб туди доїхати. І хотілося б туди доїжджати швидше і комфортніше. І це стратегія, яка в нас прописана, до 2027 року. Налагодити цю співпрацю і використання цих локальних точок для масових споживачів – наше стратегічне завдання.

- Дійсно, сирник чи паска з домашнього продукту значно кращий.

- Справді. І щодо того, що під час карантину багато ресторанів простоювали, то з нашого боку, діє державна програма підтримки. І Львівщина сьогодні займає перше місце по частковій компенсації втрати працездатності. І ми видали більше 260 млн. гривень на підтримку малих підприємств і фізичних осіб-підприємців для компенсації зарплати. Це майже 40 тисяч працівників і 20 тисяч підприємців, які скористалися цією програмою. Так само є програма мікрокредитування «5-7-9%», в якій Львівщина – дуже активна. Люди в нас активні. Третє місце в Україні за кількістю отриманих кредитів. Вже більше трьохсот підприємств скористалися можливістю рефінансування, або покращення поточної ситуації. А це 360 млн виданих коштів. То ж ми вважаємо своїм обов'язком підтримати бізнес у важкий час.

- Це справді дуже тішить, що є підтримка, бо ресторани потребують підтримки. Ми обговорювали цю програму і дуже приємно, що Ви нас почули, що Ви нас зрозуміли і пішли нам на зустріч. Адже тоді це було дуже важливо для нас. І на рахунок ІФА-тестів, ця зустріч була дуже важливою для нас і дуже результативною. І тоді, коли показники росли дуже стрімко щодня, і ми всі були були в дуже невизначенній ситуації. І ніхто не знав, що буде відбуватися далі. І Ви нам дали впевненість.

- Дуже дякую Вам. Але, оскільки ми не можемо убезпечити людей від зараження, то завданням влади є створення таких умов, щоб люди мали можливість себе вберегти. А, з нашого боку, основним завданням є забезпечення ліжок в лікарнях з підведеним киснем, щоб ми могли надавати допомогу. Якщо ми говоримо про ресторанний бізнес, то одним з важливих показників є попадання в зелену чи червону зону. Ми зараз – в помаранчевій. Але для того, щоб ми виходили з помаранчевої зони, нам треба тримати менше 75% ліжок зайнятими. А для того, щоб вийти з помаранчевої зони – треба менше 50% ліжок тримати зайнятими. Це для нас показник, який ми готові тримати. В багатьох сферах ми робимо чимало справ, які багато хто не бачить. Але ми, зі свого боку, намагаємося допомогти бізнесу. Ми знаємо, що якщо ми не виконаємо певні показники – не запрацюють ресторани.

- І ми, зі свого боку також намагаємося дотримуватися правил.

- Так, це справді дуже важливо. В ресторанах я не бачу проблем у тому, щоб правильно організовувати процес. Адже, як на мене, приватний бізнес добре знає і розуміє, як організовувати процеси. Це є розумні ресторатори і за це величезна вам дяка.

- Навзаєм Вам дякуємо. Ми завжди раді Вас бачити.