В Україні щороку набуває популярності тренд розвитку культури споживання. Наші співвітчизники більше подорожують, знайомляться із кулінарними вподобаннями мешканців розвинутих країн і поступово переймають ці звички. Мода на здоровий спосіб життя лише прискорює процес розширення і покращення раціону харчування Українців, а без риби та морепродуктів збалансований раціон досить важко уявити.
Всі ці процеси позитивним чином впливають на розвиток вітчизняного ринку риби та морепродуктів, в цьому бізнесі з’являється більше гравців, але далеко не всі з них «на старті» розуміють ризики, пов’язані із бізнесом з продажу, хоча і дорогої, але досить делікатної продукції. Портал «Інфо-Шувар» звернувся до Світлани Заболотної, представника компанії ФОП Заболотний Ю.В., яка є власником ТМ “Кайнд Фіш” - одного із професійних гравців вітчизняного ринку риби та морепродуктів – із проханням розказати про особливості ведення бізнесу із продажу чорної ікри. Цей сегмент є одним із найдорожчих , але, як з’ясувалось впродовж розмови, не менш складних на цьому ринку.
Пані Світлано, споживання риби в Україні поступово і впевнено зростає. Якщо раніше мова йшла прозбільшення попиту переважно в т.з «дешевому сегменті», наприклад, оселедець, хек, то зараз все більше українців хотіли б постійно бачити на вітринах магазинів більш вишукану і досить дорогу продукцію. Чорна ікра належить саме до цієї категорії. Чи відчуваєте Ви зростання попиту?
Звичайно, щороку ми збільшуємо обсяги виробництва чорної ікри, тому що цього вимагає ринок. Ми, насамперед, робимо ставку на т.з усвідомленого споживача, який готовий платити гроші за «зрозумілий» продукт. Український виробник такої ікри мусить поважати свого споживача, гарантуючи безпеку продукції. Для цього, на нашому підприємстві впроваджена система повної простежуванності, завдяки якій ми вже маємо постійних прихильників. Споживач ніколи не знайде цього в контрафактній ікрі, якою, на жаль, заповнений наш ринок. Крім підтверження безпеки, в якості маркетингового інструменту, ми використовуємо інформацію про унікальність технології виробництва нашої ікри. В її основі лежить особливе ставлення до риби, адже, ми не вбиваємо осетрів заради корисної та смачної ікри, а отримуємо її прижиттєвим методом здоювання. Це дозволяє зберегти життя і здоров'я риб, а, також, отримувати ікру від кожної самиці кожні два роки.
Що саме сьогодні стимулює розвиток споживання осетра та чорної ікри в Україні?
Осетрова ікра є надзвичайно корисною і смачною. І їсти її варто всім, незалежно від віку, статі, достатку тощо. Для особливо вибагливих споживачів, а, також, вагітних жінок, дітей, ми пропонуємо ікру без штучних консервантів (світлі етикетки), де в складі тільки ікра та сіль. Наша цінова політика є досить гнучкою, ми розраховуємо на те, що кожна родина в змозі придбати нашу ікру, хоча б раз на рік.
Ви ризикнули створити бізнес на виробництві одного з найдорожчих в світі видів продукції в одній із найбідніших країн Європи? Що саме підштовхнуло Вас до цього кроку?
Ідея вирощувати осетрових виникла в мого чоловіка Юрія із його батьком у випадковій розмові зі знайомим. Переспектива продажу осетрової ікри здавалася привабливою, адже, тоді, на початку 2000-х років, її ціна на чорному ринку (а іншого не було) сягала $1000 за 1 кг. Офіційного виробництва цієї подукції тоді в країні взагалі не існувало. Проект починався в колишньому коровнику, де була побудована рециркуляційна аквасистема (РАС). Ми закупили рибопосадковий матеріал та почали вчитися вирощувати осетрів. Мушу зазначити, що це був досить дорогий досвід, на той час ми не мали інформації про сучасні технології, не було в країні і фахівців, які б могли надати професійну консультацію. Тому, всі тонкощі цієї справи ми опановували самі, за власні гроші. Поступово, протягом пятнадцяти років, ми таки навчились ефективно вирощувати осетрів, отримувати ікру та правильного її готувати до продажу.
Що є найскладнішим у вирощуванні осетрів та виробництві чорної ікри?
Найскладніше, мабуть, полягає в доведенні осетрів до сталого зрілого стану. Для цього, рибу треба відгодовувати виключно високоякісними кормами та утримувати в благополучному середовищі з гарною проточністю. Сюди ж додамо ветеринарно-санітарний контроль, постійний моніторинг стану та поведінки риби, тобто, потрібно детально описувати всі процеси та події, які переживає риба. Виробництво ікри – це окрема і досить складна історія, від цього залежить існування бізнесу взагалі, адже несмачну ікру покупець не купуватиме. Справа в тому, що універсальних рецептів не існує, кожен виробник має власний метод посолу ікри і тримає його в секреті.
Ви вже натякнули на те, що наявність контрабандної та контрафактної продукції на ринку Україні є однією із перешкод для Вас. Які ще проблеми заважають динамічному розвитку вітчизняного виробництва осетрів?
Їх чимало. Наприклад, в Україні не виготовляються скляні та бляшані ікорні баночки. Їх доводиться завозити з Німеччини та Франції і вони не дешеві. Окрім вищенаведеного, для проведення досліджень риби та ікри в акредитованих державних лабораторіях доводиться два рази на рік віддавати 1,2 кг ікри кожного виду та по 8 кг риби кожного виду. Для порівняння, в країнах ЄС для повноцінного проведення дослідження потрібно лише 50 г ікри. Маємо надію, що за допомогою співпраці з Державним агентством рибного господарства України, нам разом з іншими осетроводами вдасться привести нормативні документи та оснащення вітчизняних лабораторій у відповідність до європейських стандартів
За Вашою інформацією, скільки виробників осетрів сьогодні налічується в Україні? Чи можна вважати конкуренцію між ними досить потужною?
Наразі, в Україні є близько тридцяти осетрових господарств, які працюють в правовому полі. Деякі з них вже виробляють ікру. Але, ми не розглядаємо ураїнських виробників осетрової ікри в якості конкурентів, ми ставимося до них, як до партнерів. А ось контрабанда – наш спільний ворог. Останнім часом на нашому ринку стала з'являтися осетрова ікра з Китаю дуже сумнівної якості. Ми закликаємо споживачів бути уважними та просити для ознайомлення документи, які підтверджують походження, безпечність та якість такої ікри.
В чому полягає перевага української продукції перед імпортом?
Перш за все, це довіра, на ній базується маркетинг продукції вітчизняного виробництва. Український виробник надає споживачу всю інформацію, необхідну для зворотнього зв’язку. Крім того, українский виробник, який перебуває в правовому полі, постійно поповнює державний бюджет податками.
З імпортною продукцією можливості споживача досить обмежені. Особливо це стосується осетрової ікри з Росії, де взагалі триває ембарго на експорт. Тому, вся ікра російського походження в Україні – це контрабанда. Часто це ще й контрафактна продукція, тобто, не осетрова ікра взагалі. Ніхто не дає жодної гарантії та не несе взагалі ніякої відповідальності за цей товар. Споживач купує «кота в мішку».
На ринку України,також, присутня осетрова ікра європейського виробництва та вона має суттєво більшу вартість.
Через які канали збуту Ви прямуєте до кінцевого споживача?
Ми намагаємось працювати майже з усіма існуючими каналами збуту, від супермаркетів формату «преміум» до магазинів формату «біля дому». Крім того, нашу продукцію можна знайти на гуртових ринках, наприклад, в Західному регіоні ми представлені в терміналі «Риба та морепродукти» на ОРСП «Шувар». Також, можна замовити продукцію на нашому сайті www.kindfish.com.ua. Ми не співпрацюємо з безіменними дистриб’юторами, ми зацікавлені лише в легальній роботі.
Ви не згадали переробку риби. Це не є прибутковим напрямком?
Наш досвід та досвід коллег переконує в тому, що продаж осетрів «на м'ясо» не є прибутковим. Виходить дуже висока собівартість, люди просто не зможуть купувати м'ясо осетра за надвисокою ціною.
Чи плануєте Ви вихід на зовнішні ринки, можливо, більш розвинуті, ніж український?
З розвитком нашого потенціалу ми замислюємося над експортом, але це не найближче майбутнє. Вивезенню власної продукції за кордон передують не тільки складні бюрократичні процедури. Насамперед, експорт повинен бути економічно обгрунтованим. Наразі, через наявність власного виробництва та експорту з інших країн світу, ціна на осетрову ікру в європейських країнах є нижчою за українську, тому, ми не очікуємо надприбутків звідти. Тим більше, що на українському ринку ми спостерігаємо дуже жвавий попит. Якщо обсяги виробленої продукції перевищать потреби українців, ми вийдемо на експорт.
Як Ви оцінюєте термін окупності Вашого проекту за умов відносної економічної стабільності в країні?
Наш досвід не дає змоги назвати якісь конкретні цифри. Ми кілька разів змінювали місця перебування риби (РАС, басейни з проточною водою, ставки), в минулому використовували малоефективні корми. Можливо, якщо почати зараз, цей період становитиме 10 років, а можливо, вдасться вийти одразу на річну самоокупність… Сьогодні існують компанії, які за замовленням особи, яка планує мати такий бізнес, порахують і обгрунтують всі цифри стосовно вибору місця, проекту побудови та оснащення обладнанням, закупівлі малька та розрахунку витрат кормів. Ми до цього йшли самостійно. Але, я точно можу сказати, що загалом, це цікавий бізнес, і якщо поринути у нього з головою, то він приносить задоволення і прибуток.
Порівнювати ціни на плодоовочеву, м'ясну, молочну продукцію, а також, рибу та морепродукти на вітчизняному ринку, а, також, на ринку Польщі та Іспанії можуть усі зареєстровані користувачі на цьому порталі у розділі “Аналітика”.
Інформація доступна у розрізі різних років та у різних валютах.
Долучайтеся до нашої спільноти у Телеграм та будьте в курсі останніх новин плодоовочевого ринку.
info.shuvar.com
