122347457 385797305789015 6685360775921060534 nПро необхідність системної реформи системи електронних публічних закупівель ProZorro, принцип «Беру на роботу молодих людей без досвіду, бо де інакше вони його отримають»: «Момент істини» на радіо «Львівська хвиля» розповів підприємець Назар Коваль, кандидат у депутати до Львівської обласної ради від партії «ВАРТА».

- Ви не раз говорили про недосконалість системи ProZorro. Наскільки в Україні прозорі системи державних закупівель?

- Уся Україна стикається з проблемою ProZorro. Вона була створена, щоб контролювати прозорість закупівель державою різних послуг. За задумом, кожен з нас може зайти і подивитися, за якою ціною були придбані медпрепарати в наші лікарні чи зроблена реконструкція школи в районі. На думку людей, які не компетентні в цьому, все виглядає дуже гарно.

Але якщо в цьому почати розбиратися, то стає зрозуміло, що насправді все не так. Під кожен державний тендер з’являються якісь нові документи, нові правила. Для чого це робиться? Є власник фірми, який хоче, щоб саме його компанія виграла цей тендер. І він під себе «створює» умови, про які знає лише він. Решта до останнього не знають всіх нюансів. Тому що державний замовник є частиною цієї корупційної схеми та співпрацює з майбутнім «переможцем».

Приклад – вимагають від будівельної компанії документ, що її працівники будуть працювати в спецодязі. Але це не компетенція державного замовника, це компетенція органу охорони праці. Знову ж таки: що це за документ? Чи потрібно підтвердити, що купили спецодяг, чи окремо каски? Надали відповідні платіжки - можуть відповісти: цей документ не гарантує, що ваші працівники дійсно вдягнуть цей спецодяг.

- Я так розумію, сам конкурс відбувається достатньо прозоро, але для того, щоб стати його учасником, треба пройти сім кіл пекла?

- Підготовка до участі в конкурсі займає дуже багато часу і зусиль. Це вдається настирним і досвідченим, але якщо ти недавно прийшов у бізнес і хочеш працювати, а тобі сказали: «То не так, тут не так», - то в тебе опускають руки. Навіщо тобі державні школи і дитсадки, я краще піду будувати приватні будинки.

Тому в нас й існує проблема, що в нас немає достатньо садочків, шкіл, спортивних майданчиків, бо немає фірм, які хочуть це робити якісно і з економією коштів. Є фірми, які працюють постійно і за ту суму, і з тією якістю, які їм «приємні».

- Якщо б Ви стали депутатом Львівської обласної ради, які б зміни внесли в систему державних тендерів?

- Нам потрібно підтримувати новостворений малий бізнес, тому що він готовий працювати набагато якісніше, ніж фірми, які працюють уже десятки років. Перше, запровадити окремі тендери для малого бізнесу - до 3 млн гривень. Від них треба вимагати мінімальний перелік документів, а не сотень довідок, виконання яких потім ніхто не контролює. Замовника цікавить результат, а не документи.

Є великі об’єкти і там дійсно потрібна велика кількість документів, серйозні гарантійні листи. Але треба розмежовувати: коли йдеться про 500 млн грн і коли про 800 тис. А в нас документація однакова. Таким чином ми відштовхуємо увесь малий бізнес, який в результаті не хоче працювати з державою і не створює конкуренцію великим компаніям. Натомість останні роблять так, як хочуть, і вимагають ту суму, яку хочуть.

- Чи можливо це зробити на локальному рівні, адже цим мали б займатися Верховна Рада і кабмін?

- Якщо ми, як локальні підприємці, не будемо стукати в двері й не будемо піднімати це питання знизу, то нічого не вирішиться і на законодавчому рівні. Я неодноразово звертався з відповідними скаргами в Антимонопольний комітет, але на це потрібні час і кошти, адже він розташований в Києві, доводиться особисто кожного разу їздити в столицю.

Як на мене, потрібно створити регіональні відділення Антимонопольного комітету, які зможуть розглядати спірні справи на місцях. Звичайно, залежно, від того, наскільки це масштабне питання. Кілька сотень мільйонів гривень – будь ласка, в Києві, але якщо ціна питання – 800 тисяч, то це можна розглянути на місці.

- Чи можливо працювати за буквою закону?

- Можливо… Якщо її будуть дотримуватися всі. Насправді, є дуже багато людей, які готові працювати за законом, але… Але коли вони цю букву починають читати, вони розуміють, що їх дурять, нагромаджуючи безліч непотрібних дозволів і довідок. Говорити про прозорість в системі ProZorro – це абсурд.

- А що загалом Ви хотіли б змінити в нашому регіоні, як депутат Львівської обласної ради?

- Насамперед, для мене дуже важливо забезпечити всі районні центри і села якісними школами і дитячими садками. Я об’їздив безліч шкіл і садочків, і знаю, в яких умовах навчаються наші діти – наші майбутні президенти, адвокати, лікарі. Зрозуміло, що у Львові ситуація в цьому плані значно краща, натомість у невеликих населених пунктах усе набагато гірше.

Пункт номер два - умови для розвитку малого бізнеса. На мою думку, при його створенні потрібна підтримка з боку влади. Ті ж самі тендери виключно для малого бізнеса при сумі замовлення до 3 мільйонів гривень дасть можливість йому розвиватися, тобто, платити податки і створювати нові робочі місця. Зараз це вкрай важливо, адже через пандемію коронавірусу з-за кордону повернулося багато наших заробітчан, які наразі залишилися без роботи.

Потрібна державна організація, яка супроводжуватиме охочих започаткувати власну справу: в тебе є ідея - тобі допомагають відкрити бізнес, зменшуючи кількість дозвільних документів та пояснюючи, як їх правильно оформити

- Чому Ви йдете на вибори саме з «ВАРТОЮ»?

- Тому що вона створена людьми, які вже багато років допомагають громаді – не собі, не «на камеру», як інші. Це було і під час Революції Гідності, і під час російської агресії, і зараз – у часи пандемії коронавірусу. У «ВАРТІ» зібралися однодумці, в яких є бачення розвитку України, Львівської області, міста Львова

- Ви - підприємець, багато часу витрачаєте на бізнес, ще й активіст, а тепер хочете стати депутатом? Часу на все вистачить?

- Я після 9-го класу пішов в училище, потім – у технікум, далі – працював і навчався в «Львівській Політехніці», створив власну фірму. Тобто, пройшов усі щаблі. Я звик йти до наміченої цілі, я звик боротися. В мене у фірмі лише два працівники з досвідом, решта – молоді, які навчаються разом зі мною.

Мене часто питають: «Навіщо ти береш на роботу людей без досвіду роботи?». На це я відповідаю: «А де його взяти тим, хто щойно закінчив навчання?». Я своїх недосвідчених працівників постійно скеровую на різні курси, відправляю до партнерів, щоб вони чогось навчилися в інших сферах. У підсумку, в мене зараз дуже крута команда, яка зможе працювати і без мене, хіба б я щось час від часу радив.