Кожне місто унікальне, прекрасне і таки має своїх «тарганів». Та Дрогобич з-поміж усіх якісно відрізняється. Тут переплелось усе - як кажуть в народі, «і люди, й коні». 2015-й рік. На хвилі патріотизму до влади приходить атовець, майданівець, голова ГО «Дрогобицький Майдан» Тарас Кучма. У виборчому процесі брав участь під прапорами «Народного контролю». За спиною Кучми на той час стояли активісти, військові, і т.д. Кучма декларував боротьбу з корупцією і зміну системи. Для цього, казав, мусить сконсолідувати депутатський корпус. І тому на посаду секретаря ради запропонував кандидатуру свого найближчого опонента в виборчій кампанії, свободівця Олега Хруща.
Заступниками стали керівник МГО «Всеукраїнський молодіжний прорив» Олег Дукас, товариш Кучми, нічим не заплямований до того часу Ігор Герман та, до того, креатура «Батьківщини» Володимир Коцюба.
Дивні метаморфози почали відбуватись одразу на початку 2016-го. Попри шок «народноконтролівців» з Трускавця, своїм радником з питань житлово-комунального господарства Кучма призначив одіозного Василя Качмара. І понеслось!
Комунальні багатства: «Свобода», ГП і «каманда»
«Найжирніші» комунальні підприємства і управління у Дрогобичі очолюють свободівці: Олег Майданюк - керівник в КП «ЖЕО», Володимир Білоган - керівник в КП «Дрогобицький ринок» та Роман Урбан очолює управлінні комунальних ресурсів.
Цікавим для освоєння коштів є також Департамент міського господарства. Там очільника не змінювали. Поміж тим, впродовж усього 2016-го Департамент наліво-направо роздавав підряди фірмам-одноденкам та структурам із сумнівним минулим чи сумнівними власниками. Сам Іван Лепкий, керівник департаменту, кивав в сторону мерії, пояснюючи, що всі ці речі узгоджені з «міською владою». Оскільки профільного зама на той час не було (і нема досі), всі ось-такі «поточні питання» опрацьовував радник Качмар, препідносив відтак інформацію під вигідним соусом меру, і той, звісно, давав на це «одобрямс». Ну бо як не дати «одобрямс» на благу справу? А вникати в суть…? Мер своїй «каманді», казав, довіряє.
«25 років було так – а зараз що не так?», - відповів мені пан голова, коли запитала чому не дослухається до порад радниці Лисенко. Врешті-решт, радниця не витримала і написала заяву на звільнення, вказавши, що до земельних питань причетний також секретар ради, свободівець. Зрештою, «злучка» «Свободи» і «Громадянської позиції» якнайкраще проявилась у «голосуванні тринадцяти» - коли депутати начхали на Конституцію і проголосували за те, аби радниця Лисенко …покинула сесійну залу.
Як наслідок, Лисенко звільнилась, а «садівничий» дерибан триває досі. Однак «простому смертному» отримати ділянку там не можливо, що довели також активісти ГО «Галицька варта», які написали заяви – і отримали відмову.
Цікавою темою є й громадський транспорт. Ще на початку літа рішенням виконкому було достроково розірвано угоду на найприбутковішому маршруті міста – №2. Одразу наступним рішенням тимчасовим перевізником було призначено місцеве КП «КМГ». Завідувати всім поставили депутата-опозиціонера з Борислава, а по факту - людину, рекомендовану Качмарем, Тараса Кучманича – як керівника дільниці пасажирських перевезень. І все б то нічого, якби не «але»: свого транспорту КП не має. Отже, треба було орендувати машини. А оскільки пропозиція в рази перевищувала попит, і кожен власник хотів аби саме його машини «працювали», відкидати «людський фактор» не варто. Як не варто забувати, що е-квитка у Дрогобичі нема і вести реальний облік коштів не можливо.
«Народний контроль», Качмар, батальйон і реформи - як індикатор
У війні з активістами, в тому числі і зі своїми колишніми однодумцями, у Дрогобичі часто застосовують «важку артилерію» - батальйон Кульчицького. Хлопці, які знали Кучму-атовця, приїжджають відстоювати того ж таки Кучму-атовця. Поміж тим, вникати в дії чи бездіяльність Кучми-голови і його «команди» не спішать. Як наслідок, під «вогонь» у вигляді відеозвернень та іншого цирку потрапила і екс-радниця Надія Лисенко, яка свого часу теж несла службу у батальйоні Кульчицького, і авторка цих рядків, і навіть чинний офіцер бату, депутат облради Василь Масний.
«Каманді», ясна річ, це зовсім не на руку, тож вдаються до спроб тиску на обласного депутата. Зокрема, шукаючи причини для звільнення з роботи одного із його радників, чи казарменною чорнухою у контрольованих ЗМІ.
Або права рука не відає що робить ліва, або обидві «дурепами» прикидаються
Сьогодні Дрогобич створює видимість прозорого, відкритого міста. Впроваджуються зручні електронні сервіси, відкриваються дані. Поміж тим, у стінах Ратуші досі панує «середньовіччя». І оцей дисонанс створений руками самого ж голови. З одного боку, він віддає вказівки відкрити дані, намагається доходити порозуміння з громадою. А з іншого – наділив значними повноваженнями людей, для яких він – інструмент щодо досягнення власних цілей.
Серед найодіозніших прізвищ Дрогобича місцеві активісти найчастіше називають такі:
- керуючий справами міськвиконкому, свого часу креатура «Батьківщини», екс-помічник судді, адвокат Володимир Коцюба. Саме Коцюба, за офіційною версією, в команду Кучми запропонував-привів Качмара. І саме Коцюба привів Дацка- головного дирижера «ато-постановок»;
- Василь Качмар. Качмар прикметний тим, що до 2015-го року очолював виконавчу службу на Полтавщині. Потім з’явилась інформація про вимагання ним хабара, яку проте згодом спростували. Але одразу після цього скандаль ця кар’єра Качмара, яка до того часу феєрично росла, різко обірвалась. І майже рік він ніде офіційно не працював. А неофіційно – намагався вступити до лав «Народного контролю» у Трускавці, але трускавецькі «народноконтролівці» виступили рішуче проти, відтак балотувався до міської ради Трускавця від БПП, допомагав в кампанії чинного на той час міського голови Трускавця Руслана Козира. Є зятем екс-депутата ЛОР від «Народного фронту» Петра Іванишина. Після звільнення з посади керівника виконавчої служби Полтавщини навесні 2015-го, з’являється на посаді радника міського голови Дрогобича на початку 2016-го. До кінця 2016-го року «виріс» із радника до заступника з гуманітарних питань. Для цього мер пожертвував своїм соратником-майданівцем Олегом Дукасом, якого задля такого призначення по-суті «пішли». Качмар відзначився неодноразовими спробами тиску на ЗМІ. Чимало журналістів піддалось, хтось навіть різко змінив тон публікацій – на нудотно-владовосхваляючий. Качмар особисто причетний до фірм-одноденок-освоювачів бюджетних коштів, які прийшли у місто з його подачі. Є автором медичної псевдо-реформи в місті (коли проблеми з фінансуванням медицини банально перекладають на голови головних лікарів). Голова ним дуже дорожить, оскільки Качмар «вміє вирішувати» і створювати видимість результату «для міста».
- Іван Дацко. Цей непримітний чоловічок, заступник директора КП «Дрогобицький ринок» позиціонує себе як атовець-брат Кучми по батальйону Кульчицького. Поміж тим, «братом» називає і вище згаданого Коцюбу. «Він колись мені дуже допоміг», - якось розповів Дацко. А йдеться про те, що свого часу за недобрі справи Дацку міг світити кримінал, і Коцюба витягнув його з цієї «халепи». Дацко є режисером усіх постановочних відео за участю бійців бату щодо тих, хто намагається показати голові діяння його «команди». Для бійців бату він дотепер – «кришталево чистий вояка», а по факту – одіозна фігура в політикумі Дрогобича, яка вміло і підло маніпулює поняттями «АТО» та бійцями.
- Олег Хрущ. Чинний секретар ради напару із «командою» фактично управляє містом. Неодноразові фіксації кавування секретаря з «командою» мера наштовхують на думку щодо створеної «коаліції». Поки Кучма начебто керує містом, під його прикриттям можна робити що завгодно. Все-одно за все відповідатиме Кучма.
Такий він – Дрогобич сьогодні. З по-факту доброго – відкрили дані. На цьому й все. Реформ нема, зміни системи нема, від слів «Чи є ще корупція?» бізнес істеричним сміхом заходиться…
