118800687 312301163332779 809961477029643933 nЗ початком осені у Львові знову надзвичайно гостро постає транспортне питання. Вже цього тижня львів’яни змогли відчути це все на собі, стоячи у величезних корках чи годинами очікуючи під зливою на громадський транспорт, який просто не спромігся задовольнити всіх потреб пасажирів через карантин. Мерія на це жодним чином не відреагувала.

Транспортна проблема у Львові – одна з найбільш болючих для кожного мешканця, втім, вже роками покращення ситуації не спостерігається. Чому так стається і чи є вихід, пояснює Олег Береза, експерт у сфері транспорту, керівник Служби автомобільних доріг Львівщини й ексдиректор «Львівавтодору» та «Львівелектротрансу».

- З вереснем до Львова повернулися традиційні затори. В чому причина?

118784074 826411718163500 968910443528447387 nПричина – населення значно більше почало користуватися власними автівками. Звичайно, сприяє цьому covid, тому що люди почали активніше використовувати власні транспортні засоби, бо це безпечніше та зручніше, бо громадський транспорт тепер не може бути заповненим до кінця. Друга причина в тому, що дуже багато у Львові, особливо в центральній частині, є так званих «якірних точок», які притягують до себе. Це органи державної влади, міська влада тощо. По-третє, історична забудова, яка в нас є, влаштована так, що всі дороги ведуть до центру Львова, тобто немає об’їзних доріг. Об’їзна Львова не справляється з потоком машин, який є, бо це близько 30 тисяч машин на добу, наприклад, лише на ділянці від Солонки до Пасіки Зубрицької. Зараз ми добудовуємо там смуги. Питання розв’яжеться, коли ми збудуємо північну об’їзну. Але все зводиться лише до того, що Львів – дуже маленький за територією, але дуже густо населений. Для порівняння, аналогічне місто Краків є удвічі більшим за Львів.

До цього питання треба підходити системно, але за останній час, крім ремонту якихось незначних вулиць, які проводилися у Львові, не побудували жодної нової магістральної вулиці з тих, які започатковувалися у 2012 році. Мало би бути продовження того, що ми побудували на Сихів – це дорога по Стуса та Червоної Калини, а далі все відбувалося лише на рівні балачок. Тому ми банально втратили 8 років. Бо, якщо порівнювати з 2011 роком, то кількість автомобілів збільшилася в рази. І вона буде продовжуватися збільшуватися з кожним роком. Активні фази ремонтів у Львові проводилися роки два тому, а цьогоріч, що називається «погашення боргів попередніх ремонтних робіт». Фактично, зроблене оце квазікільце на вулиці Шевченка і робиться Хуторівка, але це не вирішує питання в корені. Ми можемо збільшити швидкість пересування авто на цих ділянках, але, на жаль, якщо вони швидше їдуть в одному місці, то вони швидше доїдуть до центральної частини, звідки треба кудись їхати далі, а все впирається, наприклад, з Сихова у район Стрийського ринку, де зупиняється рух.

- Як на вашу думку, чи є способи позбавити Львів цих корків?

118889270 2816939591923238 8968008344843814581 nПерш за все, це має бути будівництво так званих перехоплюючих паркінгів. Тобто ми повинні перехоплювати ті машини, які заїжджають у Львів, встановлювати транзитні місця, де люди можуть, залишивши машину, пересісти на громадський транспорт й доїхати в центральну частину міста чи кудись, куди треба по Львову. Крім того, треба будувати підземні паркінги й вони мають бути доступні, обмежувати кількість вуличного паркування, аби створити умови, за яких людям без потреби буде невигідно їхати в центральну частину міста. Про це йдуть тільки одні розмови, які жодного разу не завершувалися конкретикою, все закінчується тим, що треба провести якісь інвестиційні конкурси на забудову підземних паркінгів, але поки у нас є лише один підземний паркінг в центрі міста, де був збудований готель. А всі вулиці, якщо подивитися, запарковані. На жаль, не працює система паркування через те, що немає дієвого механізму впливу на людей, які припаркували транспорт неправильно, все лише на словах.

Наступний крок – ми мали би збудувати (як я казав раніше й пропонував керівникові міста, коли я ще був керівником «Львівавтодору») так зване «Південне транзитне кільце Львова», і його не треба плутати з об’їзною. Тобто, це ряд вулиць, які були би логічно поєднані й дали би можливість альтернативної логістики для Львова. Йшлося про те, аби з’єднати Зелену і Рясне-2 через Вернадського, яка була частково збудована в 2012 році. Потім прямуємо через вулицю Стрийську і Сокільники або Трускавецьку (але там питання впирається в земельні ділянки), виїжджаємо на вулицю Кульпарківську, Наукову, Ряшівську, продовжуємо Суботівську і в такий спосіб доїжджаємо до Рясне-2. Паралельно ми повинні розвивати на тих же самих вулицях виділені смуги для громадського транспорту, аби він мав переважаючу швидкість. Мова не про те, що от не було коштів й ми встановлюємо відповідні лінії, які навіть ще більше закорковують вулиці, а про те, що до цього треба підійти системно – давати альтернативу. А альтернатива і полягає, якраз, в будівництві тих вулиць, аби люди могли швидше пересуватися на власних машинах, минаючи центральну частину.
Крім цього, треба вулицю Вашингтона і район Пасічної (також найбільш закоркований) зв’язати з Винниками. Поряд з цим, є дуже багато так званих технічних вулиць, де за незначні кошти можемо створити альтернативні заїзди й виїзди у великі спальні райони. Наприклад, на Сихів є один в’їзд – проспект Червоної Калини та Сихівська. Але, якщо ми з’єднуємо вулицю Хоткевича і Скрипника, то отримуємо альтернативний заїзд.

Крім того, вирішенню проблеми значно допоможе правильне ознакування та контрольованість потоків машин. Ще за часів, коли я був керівником «Львівавтодору», місто закупило так звану систему обліку дорожнього руху, яка визначає, як рухається машина. Бо неконтрольована забудова, коли люди купили квартири у великих будинках, а жодної транспортної інфраструктури ніхто не брав до уваги, не прогнозував, як згодом всі ці питання будуть врегульовані. Введення в експлуатацію такого житлового будинку призводить до того, що місто стоїть в «єдиній какофонії» зранку й ввечері.

Львів має імідж комфортного міста для життя, але зараз ми стаємо зовсім некомфортним містом, яке не здатне вирішувати ці транспортні питання. Та все ж є оці напрями вирішення проблеми, які я запропонував: паркінги підземні та перехоплюючі; контроль за неправильно припаркованими авто; пріоритизація громадського транспорту там, де це не створить загрози для інших учасників руху; контроль за новою забудовою міста, бо це є дуже визначальним фактором і, звісно, це будівництво магістральних вулиць та нових розв’язок.

Звичайно, це все потребує коштів. На жаль, сьогодні Львів зі своїм бюджетом не впорається з усім цим обсягом. Потрібні дієві інвестиції, але не тільки на рівні міжнародних фінансових організацій, а і за допомогою вливань з державного бюджету. Але якщо львів’яни знову оберуть мером Андрія Садового, то знову застрягнемо в цій проблемі. Відремонтуємо десь вулицю Бандери, може, й Хмельницького, а він буде розповідати, який це важливий проєкт і на тому все закінчиться. Тим більше, вже наступного року бюджет Львова буде «бюджетом погашення боргів за попередні роки діяльності».

- Тож, питання все-таки у грошах, чи мова насамперед про політичну волю та комплексне бачення розв’язання проблеми?

Існують прості та дієві рішення, просто треба, аби ті люди, які відповідають за транспортне й дорожнє господарство, більше вивчили місто. Можна незначними, з точки зору капітальних вливань в інфраструктуру, кроками вирішити це питання: з’єднати деякі вулиці, створити транспортні коридори, порахувати, як краще рухаються потоки. По кожному району можна підійти індивідуально. Наприклад, у Львові є Трускавецька, але чому її не зробити до кінця. Адже вона стане альтернативою для вулиць Володимира Великого та Наукової! І таким чином можна буде перенаправляти транспорт, аби він не скупчувався.

Власне, до кожного району варто підійти індивідуально, не збудувавши якийсь фонтан чи поставивши лавочку, а подивитися, де дії можуть мати якийсь позитивний результат для транспорту. І ми не говоримо про будівництво магістральних доріг, це не є капітальні кошти.

Зараз дуже багато є власників, які викупили старі недіючі заводи й хочуть там набудувати якомога більше житлових будинків, але варто категорично забороняти такі речі та ставити умову, щоб віддати під дорожню інфраструктуру частину ділянок. Наприклад, по вулиці Княгині Ольги є майже ціле містечко побудоване, а що з розв’язками зроблено? Нічого не зроблено! Вони мали би, перш за все, подумати, як з’єднати вулицю Княгині Ольги з Кульпарківською. Адже там була можливість правильно визначити, як воно має проходити в детальних планах, і тоді вже можна давати можливість забудовувати. Тобто зараз це все треба зупиняти, проаналізувати, інвентаризувати, вкласти кошти у розвиток інфраструктурної мережі, бо інакше ми так рухатися далі не зможем.

Те саме стосується і громадського транспорту – він має рухатися на окремій смузі, але поряд із тим мають бути альтернативні можливості для інших учасників дорожнього руху. Вони не мають стояти! Вони можуть їхати довше за відстанню, але в часі мають вигравати. А у нас наразі транспорт стоїть в корках.

Служба автомобільних доріг вже розробляє проєкти й подала на Укравтодор проєкти по розширенню львівської об’їзної, й кожного року будемо її добудовувати, додавати нові смуги саме на більш складних ділянках. Минулого року зробили це на ділянці від Зубри до Солонки, цього року скоро відкриємо ділянку від Зубри до Пасік Зубрицьких, аби створювати так звані розгінні смуги, щоб можна було обганяти фури, які піднімаються догори. І, як я вже казав, у планах для Львова будівництво північної об’їзної.