Щороку тисячі людей думають про вищу освіту. Який ВУЗ вибрати, яку спеціальність, та ще й так, щоб після навчання можна було знайти роботу. Над цим питанням ламають голови батьки і діти. Одні вважають, що українська вища освіта втратила свою цінність і 5 років навчання летять коту під хвіст. Інші навпаки – роблять все, аби діти були освіченими.
Та чи завжди вища освіта стає гарантом хорошої роботи та забезпеченого щасливого життя? Адже всі в один голос кричать про те, що навчання в школах та університетах застаріле і не приносить жодної практичної користі в житті. А з розвитком різноманітних курсів та, так званої, неформальної освіти цінність диплому і зовсім втрачається.
Чи завжди це так, та як реалізувати себе після закінчення університету розповіла кандидат економічних наук, доцент кафедри бухгалтерського обліку Інституту економіки і фінансів Львівського торговельно-економічного університету, директор аудиторської фірми «Галаудитконсалтинг» Юлія Панченкова.
Кожного року випускається значна кількість економістів, бухгалтерів. Чи вистачає всім роботи?
Не секрет, що студентам, які закінчують навчальний заклад важко влаштуватися на роботу. Для них найважчим є старт. Вже потім, коли вони попрацювали рік-два, мають хороший запис в трудовій книжці, набираються досвіду… Тоді їх починають запрошувати на роботу.
Але це не тому, що роботи нема.Зараз знайти хорошого бухгалтера, економіста, фінансиста дуже складно. Коли студент тільки вийшов з навчального закладу всі питають його приблизно одне й те саме: «А що ти вмієш, де ти працював». Тому ми почалипрацевлаштовувати наших студентів.
Які перспективи відкриваються перед Вашими студентами?
Я працюю викладачем тому, що це моє покликання. Це робота для душі. Самі знаєте, зараз зарплати викладачів такі, що не дають можливості відчути себе добре забезпеченою людиною. А з 2005 року працюю керівником аудиторської компанії. Компаніяне дуже велика, але ми маємо своє коло замовників. В нас вісім підприємств, які ми обслуговуємо у Львові. Також у Вінницькій області обслуговуємо виробничі та сільськогосподарські підприємства. Тому робочі руки завжди потрібні.
Якщо людина розуміє, що хоче вчитися і працювати, то дуже добре проявляє себе на роботі. Дуже часто беру своїх дипломників. Вони стараються, тому що хочуть навчитися і далі йти заробляти собі на життя. Правда, деякі з них ідуть в декрет. Але це вже інше…
Ви працевлаштовуєте тільки своїх студентів, чи з інших ВУЗів також?
Ми брали студентів з декількох вузів. Мене найбільше влаштовують випускники торговельно-економічного університету. В них дуже хороша база навчання. Будемо говорити про спеціальність, в якій я найкраще орієнтуюсь – бухгалтерський облік. В нас є дві випускаючі кафедри: кафедра бухгалтерського обліку і кафедра аналізу та оподаткування.
На цій кафедрі (бухгалтерського обліку –прим.) працює 6 сертифікованих аудиторів, 4 професори. Тобто, на одній кафедрі дуже добре поєднані теоретичний досвід і практичний. Я особисто, працюючи в цій сфері, даю ті знання, які треба на практиці і в роботі.
Щоб не було як в старому анекдоті. Коли студент приходить на роботу йому кажуть: «Тепер забуть всього, що тебе вчили». Ми стараємось робити так, щоб коли студент приходить на роботу, сказати йому: «Не забуть, а згадай! Відкрий такий то конспект, там тебе того вчили».
В університеті дуже гарнакомп’ютерна база, дуже гарні фахівці, які вчать роботі з комп’ютером і автоматизованої бухгалтерії на базі 1С 7, 1С 8. Є хорошіспеціалісти, які самі розуміють, як це робиться. В яких також і я деколи консультуюсь.
Студенти виходять з гарним практичним досвідом. Вони відкривають програму, де написано: «Добрий день! Ви створили підприємство». І в кінці методики студент має скласти звітність за місяць, який прожив разом з цим підприємством.
Забути таке неможливо, бо це практичний досвід. Коли він приходить до мене на роботуя нагадую про це. Таким чином за два тижні я отримую працівника, який добре працює. А якщо студент готовий ще і сам вчитися, то з нього виходить фахівець, якого за два роки я вже можу порекомендувати.
Лекційний курс супроводжується практичними заняттями. Є інтерактивні дошки, комп’ютери для викладачів. Є аудиторії для практичних. Там кожен студент може сидіти за персональним комп’ютером і там вони навчаються роботі з документами. Крім того, при університеті є своя топографія, яка друкує учбові бланки такі, які студенти згодом зустрічають на роботі.
Також студенти проходять практику на підприємствах. Для того, щоб могли порівняти те, що бачать там і чого їх вчать в аудиторіях. На початках вони часто думають, що ми вчимо їх чогось гіпотетичного.
Що потрібно студенту для того, аби бути хорошим працівником, якого Ви можете порекомендувати?
Є ще облік інших галузей, наприклад, облік бюджетних установ. Цьому присвячений цілий курс. Тому наші студенти мають можливість вибору. Вони можуть піти в приватний сектор, в комерційний сектор, або державний сектор.
Яка частина випускників Львівського торговельно-економічного університетувлаштовується на роботу?
Близько 80% працевлаштовуються. Я особисто працевлаштувала 20 студентів. Ми робимо все для того, тільки б вони вчилися і розвивали економіку України.
Чи налагоджує університет міжнародне співробітництво?
Керівництво університету дуже активно працює у розвитку міжнародного співробітництва. Минулого року студенти бакалаврату одночасно закінчували навчання в нашому університеті і в польському. Вони отримали два диплома. А цього року, в лютому 2017 дві студентки проводили одночасно захист своєї дипломної роботи на базі університету Львівського і польського університету. Був організований скайп-зв'язок. Доповідь дівчата робили двома мовами. І відповідно їм зарахували два захисти. Під час навчання вони перебували в Польщі.
Від студента вимагається добре вчитися, знати мову і мати бажання. Тоді нема жодних проблем, щоб потрапити за кордон чи знайти роботу.
В один час економічна освіта була дуже популярною. Такий собі бум на економістів і юристів. Проте, не всі змогли себе реалізувати. Що б ви порадили?
Освіжити свої знання. Бо облік тільки в Радянському Союзі був такою усталеною наукою, яку один раз вивчив і все життя працюєш. Сьогодні відбуваються постійні трансформації і постійні зміни. Це можна зробити шляхом самовдосконалення, або можна прослухати курс лекцій на другій вищій освіті і йти на роботу.
Для тих, хто хоче працювати робота є. Ще раз повторюся, що зараз знайти хорошого спеціаліста не так легко, як працевлаштуватися. Буде проблема втих, хто закінчив навчання і пішли в декрет. Їм буде складно. Але вони завжди зможуть звернутися до своїх викладачів. Якщо є бажання, то роботу бухгалтера знайти у Львові проблем нема.
Сьогодні багато людей розчаровані у вищій освіті. Існує така думка, що краще піти на курси бухгалтера, ніж 5 років вчитись в університеті. Як ви до цього ставитесь?
Так, ви можете піти на курси, але ви будете фахівцем з курсів. А внас дають університетську освіту. В усьому світі і у всі часи університетська освіта передбачає не вузькоспеціалізоване знання якогось одного предмету, яке дають курси. Людина має бути освіченою не тільки у вузьких рамках. Вона має знати іноземну мову, має орієнтуватися в історії, розуміти філософію, макроекономічні показники.
Звичайно, можна піти працювати і після курсів. І працювати добре. Але цінність диплому все таки треба розуміти. В нас цінність освіти, на жаль, нівелюється. Крім того, в Україні не набагато посад, але все ж таки є вимоги щодо вищої освіти. Тут треба просто зробити вибір.
В Україні багато людей працює нелегально. Як, на Вашу думку, з цим боротись?
Ми говоримо , що треба працювати в межах чинного законодавства. В інакшому випадку це кримінальна відповідальність. Як практикуючий бухгалтер я наголошую, щотреба працювати в межах чинного законодавства. Інша справа, треба знати законодавство. Це називається податкове планування.
