Трохи історії
11 червня о 1-й ночі українці отримали змогу подорожувати Європою без віз. Вже, в квітні, коли стало зрозуміло, що довгоочікувана обіцянка стане реальністю люди масово «кинулись» виробляти біометричні паспорти.
Одні раділи і будували плани на літо, інші ставилися до безвізу з деякою недовірою. Мовляв, всі документи, які потрібно було здавати на візу тепер треба везти з собою на кордон. Дехто навіть журився, аби прикордонники не довідалися про заборгованості в ЖЕКу і це не стало причиною відмови в’їзду на територію іншої держави. Проте, більшість все ж їхали за звичною для них процедурою – з паспортами старого зразка та вже відкритими візами.
І хоч чиновники розповідали, що безвіз дійсно працює люди все ж віддавали перевагу старим-добрим, а головне зрозумілим методам перетину кордону. Неодноразово в пресі та й в соцмережах було написано про те, що такий шлях пройшла Румунія, Грузія та інші країни, в яких запрацював безвізовий режим з ЄС. Потрібен час для того, аби звикнути до нових правил і навчитись користуватися можливостями, які відкриваються.
Нагадаємо, українці мають змогу подорожувати без віз до 30 країн-членів ЄС Це Австрія, Бельгія, Болгарія, Греція, Данія, Естонія, Ісландія, Іспанія, Італія, Кіпр, Латвія, Литва, Ліхтенштейн, Люксембург, Мальта, Нідерланди, Німеччина, Норвегія, Польща, Португалія, Румунія, Словаччина, Словенія, Угорщина, Фінляндія, Франція, Хорватія, Чехія, Швейцарія, Швеція.До цього списку входять також європейські карликові держави: від Монако до Ватикану. Винятком залишається Великобританія та Ірландія, оскільки там діє своя візова політика.
Головне, аби термін перебування не перевищував 90 днів протягом будь-якого періоду у 180 днів. Для того, аби часом не прорахуватись з проведеними на чужині днями, існує спеціальний калькулятор, як українською, так і англійською мовами.
Про документи
Без біометричного паспорта дорога до Європи пролягає через візовий центр. Проте, маючи, як кажуть в народі, «новий паспорт», вже можна спокійно думати про те, щоб їхати за кордон. За оприлюдненими даними з початку безвізового режиму паспорти замовили більше мільйона українців. Цифра вражає, а ще більше вражають черги, які треба вистояти, аби його отримати. В одному з районів Львівщини для того, аби подати документи на біометричний паспорт люди встановили чергування.
Протягом двох тижнів щодня приходили відмічатися у списку, а коли підходила їхня черга, то ночували просто біля паспортного столу, аби не пропустити нікого замість себе. Інакше процедуру потрібнобуло починати з початку.
Скаржаться також і львів’яни, адже офіси перевантажені і складно навіть записатись в чергу. Такий ажіотаж можна зрозуміти,оскільки наявність біометричного паспорта є однією з головних умов безвізу.
А от на пунктах пропуску подібного ажіотажу не спостерігається. Лише третина людей користується біометричними паспортами. Здебільшого це молодь.
Як розповів Форпосту речник Західного регіону Держприкордонслужби Володимир Шеремет, з початку дії безвізу у Європу не пропустили близько 60 українців. 70% з них перевищили термін перебування, у 20% була заборона в’їзду, а 10% - не змогли підтвердити мету поїздки.
«Їде людина за кордон. Каже, що їде до якогось Петра, але не може ні подзвонити до нього, ні підтвердити проживання. Прикордонники виявили, що насправді людина їде на заробітки. Звичайно, таку людину не пропустять. Або люди знали, що вони не мають права виїжджати за кордон, але зробили біометричний паспорт, бо думали, що то все в минулому… Всі дані залишаються. Якщо є заборона в’їзду певній особі, то з прийняттям безвізового режиму вона нікуди не дівається», - зазначив Володимир Шеремета.
До речі, українці вже звикли до того, що при перетині кордону потрібно мати при собі відповідну суму грошей. Про це свідчить той факт, що жодного українця не повернули додому тільки тому, що він не зміг підтвердити наявність коштів.
За словами генконсула Республіки Польща у Львові Рафала Вольського, є дві основні причини відмови: заборона в’їзду і неможливість людини обґрунтувати мету поїздки.
«Запровадження безвізового режиму не скасовує обов’язку громадян, які не мають закордонних біометричних паспортів, клопотатися про шенгенські візи. Запровадження безвізового режиму не означає автоматичної лібералізації ринку праці ЄС для українців, і необхідно мати дозволи на працю. Водночас з прийняттям безвізового режиму скоротився час на перевірку інформації з документів у базах даних. Контроль відбитків пальців застосовується лише у випадках сумніву щодо ідентичності особи, яка перетинає кордон», – сказав він.
Нагадаємо, що безвізовий режим не дає права українцям працювати на оплачуваній роботі за кордоном. Таке порушення правил грозить депортацією. Для роботи, або ж проживання на території іншої держави потрібна відповідна віза.
Скарги і пропозиції
Побачити світ, себе показати хоче кожен. Ми зібрали відгуки людей, які на собі випробували безвізовий режим.
«Ми з чоловіком вирішили поїхати на два тижні подивитись Європу. Перед тим я начиталась різної інформації, особливо переживала, що скажуть: «У вас недостатньо грошей, ми вас не пропускаємо». Зібрали документи, оформили цивільну страховку, бо їхали машиною. Взяли суму грошей готівкою на нас двох і поїхали. На кордоні я була шокована. Передивились паспорти, побачили, що всі документи в порядку, за гроші тільки запитали чи є. І все, ми поїхали», - розповідає Мирослава.
«Випробувала безвіз. Діє. P.S. Важко не думати про заплачену за це Україною ціну», - ділиться Тетяна Грушкевич.
«Про цілі поїздки та гроші не питали нічого взагалі, просто просили відкрити сумки та капот», - розповідає Олексій Протась, який перетинав польський кордон.
Проте, найбільшою несподіванкою для самих українців стала реакція працівників аеропортів за кордоном.
«Стою в довжелезній черзі в аеропорту, щоб перевірити візу (у мене паспорт старого зразка). Підходжу до дівчини за стійкою, а вона дивиться на мене, на паспорт і питає: "А що вам потрібно зробити? Ви маєте додаткові сумки? " Я: "Мені треба перевірити візу, така справа". А у відповідь: "Вам більше цього не треба, можете проходити одразу до свого gate". То такий кайф, я вам кажу! Людиною почуваєшся», - розповідає Олена Тріффан.
«Щойно в лондонському аеропорту дівчина на чекіні з подивом роздивляючись мою шенгенську візу вирішила уточнити, чи я в курсі, що українцям шенген віза більше не потрібна. Кажу, що чула щось таке, просто не встигла ще біометричний паспорт зробити…», - написала Тетяна Олійник.
«Я їхала до Німеччини із запрошенням від своїх родичів. Мене перевіряли менше, ніж людей, які перетинали кордон просто із біометричними паспортами, без віз. Хоча всіх пропустили, не було ніяких зауважень», - розповідає Юлія.
Та все ж трапляються неприємні випадки, хоч і нормальні з точки зору закону.
«От вам і безвіз. Лечу в Штутґарт до друзів через Варшаву. У Варшаві -лише пересадка. Показую квиток до Штутґарта. Пан страж граничний на паспортному контролі вперто просив бронь про резервацію готелю, запрошення і квитки додому. Має повне право, не сперечаюсь, але з такою недовірою мене вперше допитували. Порада: маєте пересадку- готуйте всі документи ретельно», - пише в соцмережах Світлана Ротар.
До слова, це вже не перша ситуація, коли люди скаржаться саме на польських прикордонників. Про довжелезні черги на українсько-польському кордоні писано вже чимало. Показовою також є історія львівської журналістки Наталії Роспопи, яка поверталась із Польщі. За словами жінки, прикордонник-поляк забрав її документи та виписав штраф за те, що вона не пропустила бус, який їхав повз всі машини зі словами«його дістали ті, курва, українці, бо українцям відкрили кордон і ми роз’їздилися, думаємо, що нам відкрили Європу!».
Подібні випадки, звісно, дещо затьмарюють позитив від нарешті отриманого безвізового режиму з Європою. Але не заперечують головного - українці вибороли право жити краще, вільніше, достойніше. Головне, аби ми змогли правильно і мудро цим скористатися.
