Вісім великих торгових мереж у Львові, а це 17 супермаркетів і понад 100 крамниць, «оголосили бій» одноразовим поліетиленовим мішечкам. У місті розпочалася просвітницька кампанія «Без поліетилену», мета якої – зменшити використання пластикових мішечків і популяризувати альтернативні багаторазові торбини для пакування продуктів. Як львів'яни сприйняли ініціативу і чи готові вони відмовитись від поліетилену?
Про це пише Радіо Свобода.
Окремі супермаркети взагалі відмовились на день від поліетиленових пакетів. Звичних мішечків-«майок» або ж, як їх називають, «кульочків», не було біля кас, а замість них біля овочів, фруктів, хлібних продуктів були складені паперові пакети. При вході можна було придбати мішечки з тканини або багаторазові торбини. Вартість від 5 до 45 гривень.
«Я купила на вході торбинки з тканини. Витратила 150 гривень, але буду ними користуватись і далі. Мішки поліетиленові теж коштують. Однак хотіла курку покласти у паперовий пакет, але він розірвався, мусила запхати в поліетиленовий. Рибний і м’ясний відділи не готові до переходу на екологічні мішки. Мали бути восковані, але, думаю, що все зміниться. Це правильна ініціатива, бо я і сміття сортую», – говорить львів’янка Леся.
Більшість покупців спершу із подивом сприйняли, що замість пластикових мішечків були паперові.
«А як його носити такий пакет? Де звичайні нормальні, поліетиленові?» – обурювалась одна із покупців. Тим часом більшість охоче пакувала овочі і фрукти у паперові мішки.
– Зручно. Треба ще звикнути, бо рука ще тягнеться до поліетиленових мішків. Але їх тут сьогодні немає і це добре. Хліб давно купую в одноразовому паперовому пакеті і можна так зберігати. Головне – розпочати культуру, щоб люди звикали і змінили звички.
– Мені однаково, в який набирати мішок: паперовий чи ні.
– Я завжди приходжу зі своєю тканинною торбиною, маю і менші за розміром, сама пошила. Але, якщо паперові будуть дорожчі трішки, то виберу їх, бо це наша природа страждає через ті пакети з поліетилену, – говорили львів’яни.
Восени минулого року Львівська міська рада рекомендувала підприємцям обмежити використання поліетиленових пакетів. Із 9 квітня цього року стартувала просвітницька кампанія у Львові «Без поліетилену», яку підтримали окремі представники бізнесу, які у власних торгових центрах чи крамницях мінімізують використання поліетиленових мішків, пропонують відвідувачам альтернативні торбини, паперові пакети. До слова, 10 підприємців у місті швидко зреагували по потреби ринку і виготовляють багаторазові торбини.
«Можна взяти банан чи капусту і не потрібно це класти у поліетиленовий мішок, а просто наклеїти ціну. Чомусь побутує думка, що треба запакувати, але не думаємо, що це може зашкодити навколишьному середовищу. Ми сьогодні замінили поліетиленові мішки паперовими, послухаємо покупців, побачимо, який буде вислід акції, але сподіваюсь, що багаторазові торбини все більше увійдуть у вжиток», – каже Тетяна Герасимова, представник торговельної мережі «Ашан».
Екологія чи заробітки?
Кожна торгова мережа на власний розсуд долучилась до акції «Без поліетилену», яка триватиме до липня, пропонуючи клієнтам альтернативу, бонусні пропозиції при покупці паперового пакету.«Окремі підприємці, які вчора не були готові долучитись до акції, сьогодні вже телефонували, пояснили, що їм потрібен час на підготовку. Екологічна культура, екокультура у львів’ян – на високому рівні. Близько 40% готові на постійній основі переходити на екологічне упакування. Ми також збираємо кластер поліграфії і тих, які займаються з тканиною, щоб пропонували альтернативу за доступною ціною», – наголосив у коментарі Радіо Свобода заступник міського голови Львова Андрій Москаленко.
Екологи закликають громадян відмовитись від поліетиленових мішків. Оскільки ті завдають шкоди довкіллю. Від 8% до 10% світового видобутку нафти, наголошують фахівці, витрачається на виготовлення поліетиленових пакетів, які не розкладаються кілька століть і впливають на кліматичні умови. Щодня у світі використовується кілька мільярдів поліетиленових пакетів, зазначає активіст Софія Сидоренко. В Україні одна особа щороку викидає близько півтисячі пластикових пакетів.
«А розкладається, залежно від того, де знаходиться, від 150 років і більше. 10% пакетів викидається за 30 хвилин після їхнього використання. Користуються таким пакетом від 20 хвилин і до декількох годин, інколи кілька днів. Зазвичай, купив – викинув. Пластик потрапляє на сміттєзвалища, він літає вулицями, в нього закручуються тварини і гинуть. Зараз існує міф про мішки, які розкладаються за 3 роки, але вони не розкладаються, а розпадаються на мікропластик, що несе ще більшу шкоду навколишьному середовищу», – зауважила Софія Сидоренко, активіст екологічної ініціативи Zero West Львів.
Відмова львів’ян, бодай часткова, від використання поліетиленових пакетів вимагає великої просвітницької роботи і ментальної зміни культури. У школах проводитимуть роз’яснювальну роботу серед учнів, майстер-класи з виготовлення альтернативних екоторбинок, аби їх зробити модними.
Восени минулого року Європарламент заборонив використання окремих видів продукції з поліетилену. За інформацією експертів, у країнах Європейського союзу в рік використовують близько мільйона тонн одноразових поліетиленових пакетів. Країни ЄС у 2019 році мають суттєво скоротити витрати поліетиленових мішків, які не розкладаються тривалий період.
У Верховній Раді України зареєстрований законопроект № 9507 про зменшення кількості окремих видів відходів з поліетилену, згідно з яким передбачено зменшити використання пластикових пакетів.
