Детальніше...Ми неодноразово писали про книжково-соціальний проект «Добрі мамині казки» львівської письменниці та журналістки Лесі Кічури. Попри календарне літо саме зараз авторка на фінішній прямій – скоро до друку йтиме її 3-тя казкова збірка з розмальовками. Якою буде ця книга вирішили запитати безпосередньо в казкарки.

Детальніше...– Якими є останні тижні перед здачею книги до друку?

– Це дуже насичений період праці. Якщо ти займаєшся усім сама, то розумієш, що звинуватити в кінцевому варіанті не буде кого. Будь-яке недопрацювання лягає на твої ж плечі. Тому працюєш максимально вимогливо і все робиш щонайкраще! Художниця домальовує ілюстрації до останніх 2-х казок, редактор здійснює повторне вичитування тексту. Нарешті ми вже маємо обкладинку і допрацьовуємо розмір, колір та розташування шрифтів. Сама концепція цієї книги вийшла саме такою, як я собі мріяла. Моя партнерка – ілюстраторка з Києва, Катерина Іванова – просто бездоганна людина в розумінні моїх творчих побажань. Будь-який задум вона відразу схоплює і часто додає своє бачення, яке творить таку гарну ілюстрацію, що я сама можу подовгенько на неї задивлятися.

– Читачів завжди цікавить – а що всередині? Якими є казки та їхні герої?

Детальніше...– Герої дуже різні! Є кілька сюжетів еко-казок. «Як море собі друзів шукало» – історія про щасливе співжиття морських глибин та їхніх мешканців – риб та ссавців. «Про соловейка, який хотів стати колібрі» – казка про маленьку пташку, яка подумала, що вона не така уже й важлива, аж поки не зрозуміла, як багато людей очікують на її пісню. Часто дітям також видається, що їхні вміння (співати, малювати, грати на музичних інструментах) неважливі, проте завжди треба переконати дитину, що кожне вміння – це талант з неба і його не можна просто загубити, а обов’язково слід розвивати. Вчора отримала малюнки до історії «Єнот-детектив» – така собі весела казка, яка навчає дітей не брати чужих речей. Є багато історій про шлях до мрії, про подолання перешкод, про вміння берегти пам'ять своїх предків у вишиваному одязі, про традиції та дружбу… Переконана, що кожен маленький читач знайде у цій збірці свого улюбленого персонажа.

– Ви часто відвідуєте фестивалі та літературні толоки, що це дає вам та проекту?

Детальніше...– Спілкування зі своїми читачами. Його ніщо не здатне замінити! На Спаса ми відвідали I книжкову толоку в Червонограді. Це справді було казкове свято! Дорослі й малеча підходили, знайомитися, розповідали враження від моїх історії, характеризували героїв. Часто батьки розказують, які казки з перших книг діти вподобали собі найбільше. І звісно усі, хто не мав 2-ї збірки із серії «Добрих маминих казок» – «Магію Різдва» – той завжди має нагоду отримати її від автора із автографом та особистим побажанням. Наступні вихідні у нас також розписані. Тож 24 будемо читати казки на казковій галявині в Шевченківському гаю, а 25 – будемо гостями фестивалю «За двором» (с. Задвір’я, Буського району). 

–       У чому полягає соціальна складова вашого проекту?

–       Упродовж існування – від весни 2017 – ми подарували близько 3000 примірників книг загалом по Україні. Дуже часто це віддалені бібліотеки та школи, куди ми із читаннями-забавками не маємо змоги дістатися. Часто це діти із багатодітних сімей, якщо в школі нам кажуть, що в їхньому класі є така родина, залюбки книги підписуємо та даруємо. Це й дитячі центри та шкільні бібліотеки, бо часто на уроках позакласного читання діти обирають собі щось із наших текстів, тож я дуже радію, коли малеча цілим класом опрацьовує сюжет якоїсь моєї історії.

–       Книга буде у тому ж ключі, чи відмінна від попередніх?

–       Вона буде й схожою й дещо іншою (усміхається). Насамперед буде товстішою, бо кількість сторінок більша. Матиме на порядок більше малюнків. І це такі прекрасні роботи Каті Іванової, що взявши книгу до рук, сподіваюся, діти не захочуть покласти її назад, а лише повертатися з нею додому! До того ж на сторінках «мандрівних казок» буде ще більше розмальовок, а це дуже важливо для дітей. Адже не кожна дитина має любов до читання, проте малювати люблять всі, відтак після розмальовування героїв дітей цікавить, а які ж події сталися в цій казці? Тому в такий спосіб ми зацікавлюємо дітей. До речі на книжковій толоці в Червонограді одна дівчинка, споглядаючи відео мультика за казкою на екрані вигукнула: «А як то ви книжку запхали в телевізор?» Бо ж бачила, що герої в книзі такі самі, аж тут виявляється, що вони ще у мультику, ще й говорять, ще й різними голосами. Тому показуємо, як казки оживають, стають цікавими та захопливими.

–       Знаємо, що ви любите дивувати читачів масштабними задумками на презентації власних книги. Цього разу також щось таке плануєте?

–       Неодмінно! Але наразі триматиму це в таємниці (усміхається). Зізнаюся лишень, що буде смачно, весело, солодко та музично. Тому слідкуйте за повідомленнями у соціальних мережах на моїй сторінці. Дату презентації буду повідомляти й надсилатиму усім запрошення. Треба знати бодай приблизно кількість охочих відвідати день народження нашої 3-ї книги, бо солодощів та подарунків мусить вистачити на всіх!

Детальніше...Важко уявити українську хату без ікони. Вона передавалася як сімейна реліквія та завжди займала найпочесніше місце в оселі. Давня традиція не змінилася до сьогодні. Святий образ вважається як добрим подарунком на будь-яку подію, так і необхідністю домашнього інтер`єру. Натомість у наш час до іконопису не завжди ставляться з особливою пошаною. Художники та працівники поліграфічної сфери використовують стародавнє мистецтво з комерційною метою, «штампуючи» та видаючи за коштовні речі прототипи справжніх творів мистецтва. Як насправді мають виготовлятися ікони, яка їхня цінність та як не помилитися у виборі традиційного домашнього оберегу, розповів іконописець Андрій Майовець.

Детальніше...Найстаріший музичний інструмент йде у ногу з цивілізацією.

Детальніше...Який досвід для Творця приніс з земного життя Борис Возницький? Чи потішаються ієрархи небесні від його втілення на цій голубій планеті? Про це ми можемо розпитати у душі Бориса Григоровича.

Детальніше...По-справжньому розкрити таємницю арабів можна, поживши з ними пліч-о-пліч. Оксана Глинська провела в Еміратах більше року, потоваришувала з корінними жителями й поділилася з Форпостом своїми враженнями...

Детальніше..."Містика галерейного маразму" 
Дія наступна
Нові персонажі в старій історії

Детальніше...П`єса на декілька дій по три хвилини з продовженням.

Детальніше...Замки, палаци, фортеці – окам’яніла історія, яка несе в собі неймовірно велику наукову та духовну цінність. Пожива для істориків, „родзинка” для туристів і надзвичайної смакоти духовна їжа для нації. Усе це давно добре зрозуміли на Заході, де довкола відреставрованих фортифікаційних пам’ятків архітектури уже давно створено щось на кшталт оаз історичної пам’яті з потужно розвинутою інфраструктурою. Але якщо хтось не знає, то сьогодні лише п’ята частина українських замків і фортець перебуває у задовільному стані.

Детальніше...Пусте, бездумне перейменування вулиць нашого міста – ознака не лише радянських часів, а й пострадянських.

Детальніше...Письменник, інтелектуал, політичний діяч Василь Шкляр відомий широкому загалу як патріот-націоналіст. У своїх історичних романах автор часто змальовує протистояння України з Росією і вкотре нагадує читачам, що конфлікт між двома країнами аж ніяк не несподіванка, а процес із багаторічною історією.

Репліка

Львів - перше українське місто, яке вперше увійшло до top-100 європейських міст
Олег Манчура

Львів - перше українське місто, яке вперше увійшло до top-100 європейських міст

На шістдесят четвертому. Найбільше зростання серед іноземних туристів - німці.

Тексти

1z

vp

vp

Форпост на Facebook