1 02f06de3933e98f3a3bdcd354db56d75Форпост поспілкувався із вчителями, батьками, студентами та школярами та запитав у них, як вони дають собі раду із новим методом здобуття знань.

Наша освітня система, на перший погляд, зовсім не готова до такого удару. За роки існуванняНУШу тільки зараз у деяких школах вводять електронні щоденники. Про щось більше мова йдерідко. І тут раптом — карантин та введення дистанційного навчання.

Деякі вчителі записують відео на свої телефони та розсилають учням, дехто шукає готові відео-уроки у мережі Інтернет, а є і ті, які користуються телефонним зв’язком.

Тетяна, вчителька мистецтва у школі села Ставчани:

“Я, як класна керівничка, спочатку обговорюю завдання з вчителями, потім дзвоню дітям. У мене в класі 21 дитина, можливо 4 з них дійсно опрацюють матеріал. Решта - чи спишуть з готових домашніх завдань, чи не зроблять. Цього ніхто не проконтролює вдома, бо батьки працюють, а вчителів поряд нема. Ми не готові до такого виду навчання — відеоуроків у нас немає, електронних щоденників немає”.

Ярина, мати другокласниці у селі Муроване:

“Моя донька в другому класі. Минулого тижня у нас були канікули, а від сьогодні має початись дистанційне навчання. У нас це виглядає наступним чином: вчителька пише завдання, які ми маємо зробити з дітьми. У нас це теми, які йдуть на закріплення попереднього матеріалу - тобто головне, не забути те, що вивчили. Найбільше це стосується математики та англійської. Але, наскільки я знаю, старшим дітям вчителі записують відео та надсилають”.

Тетяна, мати шестикласника ліцею №70 у Львові:

“У нас домашнє завдання записують в електронному щоденнику, з посиланнями на відеоуроки та підручники. Додатково скидають завдання в групу у вайбері — це з тих предметів, де вчителі не ведуть електронного щоденника. 

Найважче готуватись з точних наук. А гуманітарні (географія, історія, біологія, література та ін.) мені самій цікаво вчити свою дитину. Якість, можливо, гірша, але це найкращий варіант в даній ситуації. Гірше учням випускних класів..."

Назар, учень ліцею №70:

“Вдома добре, але багато домашнього завдання. У школі все ж краще, б є вчитель, який додатково пояснить та роз’яснить тему. Одним словом, живе спілкування продуктивніше, ніж онлайн”.
Вчителі кажуть, що школи, які не набирають 175 обов'язкових навчальних днів, скоріш за все продовжуватимуть навчання влітку".

А що ВУЗи?

Вищі навчальні заклади також були на канікулах, а тепер офіційно на карантині. Частина студентів зізнається, що жодної мови про дистанційне навчання немає. Окремі викладачі можуть надсилати завдання на електронну пошту. Інші ж, вирішили самоорганізуватись та виконувати завдання із дому.

Роман, студент 1 курсу Львівської національної академії мистецтв:

"Ми із викладачами самі створили чати, куди нам надсилають різні практичні завдання. Там ми можемо все обговорювати та ставити запитання при потребі. Минулого тижня ще були надії, що зможемо збиратись із групою поза межами Академії для виконання якихось спільних проектів. Але тепер чекатимемо завершення карантину і будемо виконувати завдання самостійно з усіх дисциплін".