Сезонна городина, молочка та навіть продукти домашнього приготування – придбати усе це можна, не доходячи до ринків чи супермаркетів. Найрізноманітніший асортимент, тільки з асфальту. Львів’яни по-різному ставляться до вуличної торгівлі, одні не проти допомогти бабусям, повідомляє ПравдаТут.
“Купую, бо це одні з продуктів, які дійсно привезені з села, городу, і, власне, оброблені тією ж бабцею“, – стверджує місцева жителька Наталія.
А от для пані Ольги у пріоритеті санітарні норми.
“У першу чергу, ти відповідаєш не тільки за те, що принесла, а і за те, що дитина з’їла та її подальше самопочуття. Тому, я вважаю, краще купувати в супермаркетах, де дотримуються всіх санітарних норм”, – пояснює вона.
І поки в країні лютує коронавірус, стихійна торгівля і далі процвітає. Якщо адміністрації ринків ще пильнують за дотриманням карантинних рекомендацій та соціальної дистанції, то якість товарів у продавців просто неба, так само як і епідбезпека залишаються на совісті таких крамарів.
Львів’янка Тетяна запевнює: “У будь-якому випадку в кожної бабусі немає спеціального сертифікату на те, чим вона торгує. Я б не купила нічого ні собі, ні дитині“.
У мерії про проблему знають, тільки-от братися за її вирішення не поспішають. Але запевняють: мають план, як організувати стихійну торгівлю, бо кажуть, що просте покарання без альтернативи – недієве.
Міський голова Андрій Садовий стверджує: “Наприклад, у центрі міста кожну суботу є фермерський ринок. Кожен район отримав задачу, щоб облаштувати місця для торгівлі продуктами сільського господарства в районах, щоб перейти від стихійної торгівлі до організованої“.
Тим часом юристи нагадують, що стихійна торгівля в нас заборонена апріорі, а в час карантину це ще й вважається його порушенням, за яке загрожує немалий штраф.
“У такій ситуації, особи, які здійснюють вуличну торгівлю, несуть адміністративну відповідальність і притягують їх до відповідальності поліція і представники органів місцевого самоврядування. Несанкціонована торгівля карається незначними фактично штрафами, якщо ми не говоримо про період карантину, то це від 17 до 120 гривень“, – пояснює юридичний фахівець Лілія Баюш.
Проведення підприємницької діяльності без жодних дозволів та належного оформлення загрожує таким особам штрафом від 17 тисяч гривень. Та не штрафами єдиними. Стихійні ринки – це питання у першу чергу безпеки, адже за дослідженнями санітарних служб, орієнтовно 20% людей, які купують продукцію на самопроголошених «базарчиках», разом із покупкою отримують неприємний подарунок у вигляді інфекційної хвороби.
