Дитина більше місяця пробула в медикаментозній комі. Її підключали до апарату штучної вентиляції легень, але кисню було недостатньо, тому дівчинка стала ще й найменшою пацієнткою в Україні, для якої використовували як штучну легеню апарат екстракорпоральної мембранної оксигенації (ЕКМО). Дитина подолала хворобу. Кілька днів тому дівчинку перевели з реанімації в педіатричне відділення, пишуть Факти.
Лікарі Львівської обласної дитячої клінічної лікарні «Охматдит» святкують справжню медичну перемогу. Більше місяця вони боролися за життя трирічної дівчинки з Миколаївського району Львівської області: COVID-19 спровокував у дитини складну двосторонню пневмонію. Нарешті хвороба відступила.
А починалося все банально - дитина кашляла, батьки сприйняли це як сезонну застуду, так і лікували. Коли на третій день дівчинка почала задихатися, батьки і запідозрили у дитини COVID-19. Оскільки «Охматдит» визначили базовою лікарнею на Львівщині, яка лікує дітей з коронавірусом, привезли дитину туди.
"Дитина поступила до нас 14 вересня. На той момент у неї вже була дихальна недостатність, дівчинка була киснезалежною. Через добу ми повністю перевели її на штучну вентиляцію легенів. Відразу зробили ПЛР-тест, він був негативним. Тоді до нас на консультацію приїхала лікар Галина Литвин і сказала обов'язково зробити ІФА, тому що така залежність від кисню може бути викликана коронавірусом. Коли ми зробили ІФА, виявилося, що дитина вже перехворіла COVID-19, і киснева залежність - це його наслідок. Потім з'ясувалося, що батько дівчинки теж перехворів коронавірусом, переніс його в легкій формі", - розповідає директорка львівської лікарні «Охматдит» Олександра Бурда.
Через кілька днів стало ясно, що навіть того потоку кисню, який забезпечує апарат ШВЛ, не вистачає, у дівчинки був недостатній газообмін у легенях і тканини погано наситились киснем.
"Ми запросили консультантом доктора Дмитра Бешлея, це кардіохірург Львівської обласної клінічної лікарні, - продовжує Олександра Бурда. - Він допоміг нам підключити дитині апарат ЕКМО. Його використовують в кардіохірургії при операціях на відкритому серці. Тобто серце в цей час не працює, але організм за допомогою апарату ЕКМО забезпечується киснем. Ми, по суті, використовували цей апарат як штучну легеню. Він забирав від пацієнтки ненасичену киснем кров, в апараті вона через мембрани насищалося киснем і поверталася назад - в організм дівчинки"
Принципова різниця між ШВЛ і ЕКМО полягає в тому, що ШВЛ - це коли апарат дихає через трахею, бронхи, легені, а ЕКМО - це коли насичення крові киснем відбувається через апаратуру, і для цього потрібен забір крові. Дівчинка стала в Україні найменшою пацієнткою, для якої ЕКМО використовували як штучну легеню.
Місяць дитина одночасно була і на ШВЛ, і на ЕКМО. Щоб апарат ЕКМО виконав свою функцію, медикам знадобилося багато коштів для розрідження крові, а ще - допомога донорів.
"Ви ж знаєте, якщо набрати кров в шприц, через кілька хвилин вона згортається. Нам потрібно було зробити так, щоб кров не згорталася і нормально циркулювала. Дитина потребувала донорської крові. І ми дуже вдячні тим десяткам людей, які погодилися допомогти за такий короткий проміжок часу. Завдяки цій дитині вчасно ввели тромбоконцентрат і у дівчинки нормалізувався рівень тромбоцитів", - каже лікарка.
13 жовтня маленька пацієнтка почала самостійно дихати. 19 жовтня у неї зникла киснева залежність, але дитина ще перебувала у реанімації. Всього кілька днів тому дівчинку перевели в педіатричне відділення. Важка пневмонія повністю відступила.
Батьки нарешті можуть бути поруч з дитиною, адже тижні очікування під реанімацією абсолютно вибили їх з колії. Вони дуже вдячні лікарям за їх титанічну працю. Батьки дівчинки зізнаються, що бояться сказати журналістам, що їй вже легше, щоб не наврочити і просять не називати ім'я доньки.
"Якщо спочатку дитину годували через зонд, то зараз дівчинка вже може їсти, впізнає маму і тата. Сидить. Поступово відновлюються рух. Вона просить поміняти підгузник. З нею щодня працюють масажисти, реабілітологи. Але ми всі розуміємо, що дитина, яка більше місяця лежала у медикаментозній комі, не може відразу стати повністю здоровою. Дівчинка отримала колосальну кількість медикаментів, тому у неї були проблеми з кишечником, їх вже вдалося вирішити. Тепер є ще одна проблема - у дитини неврологічний дефіцит. Хвороба вразила судини, нам знадобиться серйозна допомога неврологів. Але, мушу сказати, я працюю в педіатрії сорок років, а то, що зробило наше відділення реанімації, - це щось неймовірне", - ділиться завідуюча 1-м педіатричним відділенням Вікторія Семен.
"Коли заходила до дівчинки в реанімацію, по очах бачила, що вона повинна і буде жити! - з хвилюванням додає Олександра Бурда. - Очі - це показник душі людини. Якщо вони каламутні - це прогностично погано. А у неї вони блищали"
