За Восьму Марту і взагалі про дівчат.
Знаєте шо, я нині много читав ідіотів…Набагато більше, ніж дозволяю собі зазвичай за одну дозу.
Всі вони пишуть, шо «жена да убоїцця» і тіпа того.
Так от.
Я вам, убогі духом і х*єм, приніс світло істини.
Жена не убоїться НІКОГО взагалі. В неї відсутній цей тріггер, а особливо він відсутній, коли справа стосується дітей, сім’ї та хати. Поки ви, ідіоти, будете думати - звязуватись чи ні - Жона встигне всіх порвати на клапті, а потім з тих клаптів зробити ковдру patchwork. Це раз.
Два. Жона в домі головна. І пох*й на ваші піськостраждання. Вона знає як все має відбуватись в хаті, вона робить так, шоб все це відбувалось і вона взагалі вміє таку магію, шоб тупа зйомна квартира перетворилась на найтепліше місце в світі, в якому краще і приємніше, ніж будь-де за його межами
Три. Жона в стопятсот раз вдуває вам по працездатності. Ви qrwa спробуйте всю ніч прокидатись аби погодувати дитину (щогодини, бля) а потім ще заваяти французький омлет на сніданок, зробити обід на три страви і вечерю на чотири. І доглядати за дітьми весь цей час.
Чотири. Жінки уважніші і систематичніші за чоловіків. Це значить, шо вони водять машину краще на щодень і не туплять при рутинних завданнях
П’ять. Вони з біса романтичні. І це не означає рожеві соплі, як у вас. Це означає, шо вони здатні пробачати вам, уєбанам, прой*би, яких би вам не пробачили навіть близькі друзі.
Тому *бало завалили, цьомаєм Жону, купуєм квітки і не вий*буємся на тему Клари Цеткін і Рози Люксембург.
Дівчата, зі святом. Без вас життя не має змісту.
