Трохи згасли емоції від мітингів, що проводились АЄС в Києві та від рішень прийнятих ВР України та оголошених прем’єром. То ж вирішив трохи присвятити уваги законопроекту 8458. Тим більше, що вся увага як АЄС, так і інших організацій спрямована на удосконалення законопроекту 8457 (а саме, зменшенню/скасуванню акцизів). Відверто кажучи і сам спочатку аналізував цей законопроект (позитивні та негативні сторони), як такий, що може усунути причину появи на українських дорогах значної кількості авто з єврономерами.
Однак насправді аналіз двох прийнятих у п’ятницю 13 липня у першому читанні законопроектів слід здійснювати комплексно, оскільки 8457 надає можливість оформити відповідні авто, а 8458 – мав би унеможливити подальше існування схем ввозу євроблях та посилити відповідальність за порушення встановлених правил.
Ото ж далі хочу звернути увагу як користувачів євроблях, так і депутатів ВР на певних речах в законопроекті 8458 для його подальшого доопрацювання та розуміння.
Ото ж перш за все суттєво підвищено розмір відповідальності за порушення термінів транзиту та тимчасового ввезення як транспортних засобів як особистого користування, так і комерційного використання, а саме за перевищення відповідних строків більш ніж на двадцять діб, але не більше ніж на тридцять діб, а так само видача їх без дозволу органу доходів і зборів передбачено відповідальність у розмірі - п'ять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (85 тис. грн.), а у разі перевищення більш ніж на тридцять діб, а так само втрата цих транспортних засобів, у тому числі їх розкомплектування загрожує штраф в розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170 тис.грн.) або конфіскацію відповідних авто. При чому цікавим є той факт, що розгляд наведених справ про порушення митних правил, де санкція статті передбачає штраф у розмірі 170 тис.грн. або конфіскацію віднесено цілком логічно до повноважень суду. Проте, на мою думку, і частину 5 цих статей, де штраф визначено у сумі 85 тис. грн. слід також передати на розгляд судів, оскільки як показує практика такі величезні штрафі в будь-якому разі оскаржуються до суду.
Багато з користувачів євроблях (особливо в прикордонних районах) вважає, що якщо неможливо або дуже ризиковано буде користуватись авто ввезеними в режимі тимчасового ввезення нерезидентами, то залишиться можливість використовувати такі авто в режими транзиту, та кожні 5/10 днів робити «пересічку». Однак в законопроекті 8458 для таких осіб є величезний сюрприз, а саме запропонована редакція ст. 381 передбачає, що громадянам дозволяється поміщувати у митний режим транзиту транспортні засоби особистого користування з метою прохідного транзиту через митну територію України за умови їх письмового декларування в порядку, передбаченому для громадян, та внесення на рахунок органу доходів і зборів, що здійснив пропуск таких транспортних засобів на митну територію України, грошової застави в розмірі митних платежів, що підлягають сплаті при ввезенні таких транспортних засобів на митну територію України з метою вільного обігу. Зазначені вимоги не поширюються на транспортні засоби, постійно зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, що підтверджується відповідним документом, та переміщуються громадянами-нерезидентами. Слід зауважити, що існуючі норми щодо грошової застави не передбачають порядку повернення її громадянам, що її внесли. Очевидно це має бути змінено.
Тобто фактично без грошової застави в прохідний транзит зможуть заявляти лише громадяни нерезиденти. На мою думку, ця норма позитивно вплине на зменшення кількості автомобілів, що перетинатимуть кордон (відповідно зменшиться навантаження на пункти пропуску та черги перед ними).
Нагадаю лише, що зміни до Податкового кодексу, які стосувалися оподаткування так званих «човників» вже за 6 місяців призвели до скорочення на 15 % автомобілів, що перетнули кордон в пунктах пропуску Львівщини. Більш того аналіз випадків виявлення фактів порушення митних правил з приховуванням в тайниках свідчить, що абсолютна більшість таких дій вчинялась із застосуванням авто на іноземній реєстрації (оскільки вартість такого авто, що може бути конфіскований судом як правило є незначною і можливий заробіток перекриває існуючі ризики).
Законопроектом 8458 усунуто ще одну прогалину, яка виникла після рішення Конституційного суду України № 1-рп/2015від 31.03.2015. Нагадаю, що цим Рішенням надано офіційне тлумачення редакції ст. 469 МК Україні та визначено, що користування або розпорядження транспортними засобами особистого користування, які поміщені в митний режим тимчасового ввезення на митну територію України, не є адміністративним правопорушенням, передбаченим у частині 2 статті 469 Митного кодексу України. Законопроектом пропонується доповнити ст. 469 МК України ч.4, згідно з якою передача транспортного засобу особистого користування, тимчасово ввезеного на митну територію України чи поміщеного у митний режим транзиту, у володіння, користування або розпорядження особі, яка не ввозила такий транспортний засіб на митну територію України чи не поміщувала його у митний режим транзиту, а так само використання такого транспортного засобу для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні тягне за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (34 тис.грн.)
Однією з норм, що покращує становище володільців авто на єврономерах є частина 7 ст. 365 МК України, згідно з якою митне оформлення товарів, ввезених на митну територію України громадянами, за товарними позиціями 8701 - 8707, 8711, 8716 згідно з УКТ ЗЕД, що підлягають державній реєстрації, може здійснюватися у будь-якому органі доходів і зборів на всій митній території України з пред'явленням їх цьому органу. На даний час згідно з наказом Держмитслужби від 17.11.2005 N 1118 митне оформлення ТЗ (крім ТЗ, визначених у пункті 2 цього розділу цих Правил), що переміщуються громадянами через митний кордон України, проводиться митним органом за місцем постійного проживання або тимчасового перебування таких громадян. Зазначена норма встановлювалась з метою недопущення міграції митного оформлення автомобілів до митниць, де контроль за дотриманням законодавства був послаблений. Хоча насправді на даний час ця норма легко «обходиться» громадянами, які мають бажання оформити свій автомобіль в конкретній митниці (через винаймання гуртожитків, номерів готелю у відповідній області, що підтверджує тимчасове перебування громадян у зоні діяльності відповідної митниці).
Законопроект 8458 містить також багато ефективних норм, які регулюють процес притягнення порушників до відповідальності.
Так, зокрема ч.1 ст. 467 МК України пропонується викласти у новій редакції, згідно з якою якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів або судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення правопорушення. Строк накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил зупиняється на час розгляду таких справ судом. Доволі часто порушники не намагаючись оспорити сам факт порушення при зверненні до суду чіплялись за процесуальні строки, що використовувались ними як спосіб ухилення від відповідальності. Запропонована редакція фактично унеможливлює такий спосіб захисту. Разом з тим слід зазначити, що ні Митний кодекс, ні Кодекс про адмінправопорушення не визначає спосіб підрахунку процесуальних строків у разі їх зупинення. У зв’язку з цим з метою усунення випадків, коли суд буде скеровувати справу на доопрацювання, а потім закривати провадження через закінчення строків притягнення до відповідальності виникло єдине зауваження – це те, що слід уточнити, що від дня припинення обставин, що були підставою для зупинення строків притягнення до відповідальності, перебіг відповідного строку продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення.
Ще одним удосконаленням положень МК України в питанні притягнення до відповідальності є те, що у разі відсутності особи при складанні протоколу про ПМП, його скеровується за повідомленою особою або наявною в органах доходів і зборів адресою (місце проживання або фактичного перебування). Вказана редакція ч. 9 та 10 ст. 494 МК України дозволяє не розшукувати особу для її складення через відповідні орієнтування, а за наявності складу правопорушення розпочати фіксування порушення. Разом з тим передбачаю можливу проблему з адресою, місцем проживання нерезидентів. Тобто, щоб застосувати цю норму до іноземців при невивезені ним тимчасово ввезеного автомобіля, необхідно вносити в базу даних чи прикордонників, чи митників адреси водіїв-нерезидентів. Окрім того є ще одна складність – це те, що в дуже багатьох випадках особи, які ввозять авто на єврономерах повідомляють недостовірну адресу, а згодом стверджують, що саме посадова особа митниці невірно її внесла, щоб позбавити права на захист. На мою думку, способом вирішення даного питання є можливість особи самостійно перевірити адресу, внесену до баз даних митниці чи з використанням ЕЦП, чи із застосуванням так званих дзеркальних моніторів безпосередньо на кордоні при перетині, або ж внесенням такої адреси безпосередньо водієм до контрольного талону, який використовується в пунктах пропуску. Ще одне питання, яке потребує доопрацювання це механізм виконання рішень про накладення штрафів щодо нерезидентів, в яких немає майна в Україні. На приклад, можна було б застосувати процедуру вилучення відповідного майна, передбачену ст. 511 МК України при наступному перетині та наявності несплаченого штрафу.
Єдина схему з євробляхами, яка не руйнується законопроектом 8458 – це ввезення відповідних автомобілів громадянами України з використанням набутого іноземного громадянства. Способом унеможливлення або ускладнення такої схеми, на мою думку міг би стати обмін інформацією між митницями та органами ДПСУ з однієї сторони та органами соціального захисту з іншої. Тобто не слід обмежувати таких осіб у ввезенні авто на євробляхах, а необхідно виключити можливість застосування ними соціальних пільг (таких як субсідії, безкоштовне навчання у вищих навчальних закладах, допомога по безробіттю тощо).
Безумовно, що будь-які норми цього законопроекту будуть аналізуватись з метою пошуку нових способів ухилення від відповідальності та створення можливості для несплаті податків при користування авто. Однак все ж таки переважну більшість існуючих дірок в законах цей законопроект закриває, а використання нерозмитнених авто стане доволі ризиковим та дорогим.
Очевидно, що нові положення законопроекту 8458 призведуть до збільшення кількості автомобілів конфіскованих в дохід держави. При чому як показує практика стан таких авто не дозволить їх реалізувати з нарахуванням навіть податків за новою схемою. Відповідно є потреба змін в статтю 197.1.26 та 213.3.4 ПК України щодо звільнення від оподаткування операцій з безоплатної передачі підакцизного конфіскованого майна. Такі авто до речі можна було б передавати безоплатно особам, які під час участі в АТО булі поранені та яких МСЕК визнала особами з інвалідністю та які в установленому порядку стали на облік для отримання спеціального транспорту.
