Язик мій – ворог мій. І в той же час - найвірніший друг. Про силу слова ми знаємо ще з давніх-давен. І хоч часи Стародавньої Греції з її яскравими метафорами давно минули, все ж сьогодні питання ораторського мистецтва постає з новою силою. В одних випадках ми захоплюємося людьми, які володіють мистецтвом спілкування, в інших - дивуємося його відсутності. І хоч всі добре бачимо і чуємо чужі помилки, та свої починаємо помічати тільки тоді, коли через них втрачаємо щось дуже важливе. Чи то в роботі, чи в особистому. Мова йде і про ділові переговори, і про корпоративне спілкування, і про публічний виступ, і про прості людські відносини… Чого навчаються сучасні оратори ми запитали у засновниці тренінгової компанії «Школи риторики й ораторства АҐРУС» Ірини Снітинської. За її спиною безліч успішно проведених індивідуальних та корпоративних тренінгів. А також не одна щаслива людина, чиє вміння спілкуватися та домовлятися принесло нові можливості.
- Ірино, сьогодні Ви один з найуспішніших тренерів ораторської майстерності в Україні, хоча за освітою Ви медик. Розкажіть, що спонукало змінити сферу діяльності?
Все почалося з того, що мені було дуже страшно виступати на публіці. У медичному університеті я викладала акушерство та гінекологію. Найгіршим днем всього мого свідомого життя став захист дисертаційної роботи. Я почувалася настільки некомфортно і так сильно хвилювалася, що місяць до захисту не могла спати. А вночі перед самим захистом взагалі не заснула. Дотепер пам’ятаю як гупало моє серце і відлунювалось в пружинах матрацу. Ці всі жахи спонукали мене навчитися ораторській майстерності. Я знайшла компанію, куди відразу записалася на тренерські курси. Тренером не планувала бути, але мені здавалося, що тренерів навчають краще. Після того як пройшла ті курси мені зателефонувала подруга і сказала: «Я збираю свою першу групу, а ти що робиш?» Оскільки я не планувала бути тренером, то і не думала збирати ніяку групу. Але в той момент задумалась, чому б ні. Тоді я нічого не знала ні про тренінги, ні про тренінгові компанії, але спробувала. За якийсь час я зрозуміла, що мені це неймовірно подобається і добре вдається. Я зразу назвала себе «Школою», хоча спочатку працювала сама. На початках було тяжко, не те, щоб зовсім, просто все для мене було новим. І кожного дня доводилося виходити за межі власного комфорту, постійно вчитися. Я хоч була викладачем, практикуючим лікарем, але для мене робота з групами в такий спосіб – це було щось нове. Якщо в університеті викладач керує, як має бути, то в приватних структурах клієнт приходить з розумінням, що він завжди правий. Так, він завжди правий. Але якщо він хоче чогось навчитися, то все-таки тренер має вести, допомагати. Мені довелось багато вчитись, щоб зробити цю роботу комфортною для всіх. Школа була заснована у 2009 році. (краще писати Школу я заснувала, тому Все почалося у 2009 році))
- Кажуть, що страх і сміливість – це дві сторони однієї медалі…
Я взагалі думаю, що там, де ми боїмося, на нас чекають найцікавіші подарунки.
- Сьогодні у Вашій школі працюють семеро професійних тренерів. Як підбиралась команда?
Дуже тяжко і дуже довго. На початках просто наймалися люди. Далі я вчилася управлінню і зрозуміла, що потрібно наймати людей, які не просто мені подобаються, а професіоналів. Зараз ми готові вчити, але все ж це мають бути дуже «міцні» люди, які вже багато чого знають і вміють. І що дуже важливо – це мають бути люди схожі на мене за пріоритетами і цінностями. Якщо їх уявлення про світ схожі до моїх, то вони мають всі шанси потрапити в команду.
- Про які цінності зараз йдеться? Що для Вас найголовніше в роботі?
Для мене дуже важливим є результат. Ораторська майстерність – це достатньо суб’єктивна річ, але все одно її можна виміряти. Все залежить від поставленої з самого початку цілі, тому що у нас є різні напрямки. Я, як тренер, прагну, щоб людина, яка прийшла навчатися до мене не просто гарно провела час, а здобула потрібні практичні навички, комунікативні вміння, які їй допоможуть у житті.
- Як шукаєте людей, з якими працюєте?
Спеціально нікого не шукаю. Люди знаходяться самі. Наприклад, Мар’яна (прим. – Наумук Мар’яна - викладач курсу «Мовний вишкіл») була учасницею мого курсу з ораторської майстерності. На завершення у нас всі учасники роблять презентацію на обрану ними тему. Вона розповідала нам про те, як любить українську мову. Ціла група сиділа і слухала з таким захопленням про наголоси, що я зразу зрозуміла, ця людина має в нас працювати. Дуже довго її переконувала і тепер вона наша (усміхається).
- У народі говорять, що ораторська майстерність – це вміння гарно говорити. Ви погоджуєтесь з цією думкою чи це доволі поверхневе судження?
Вміння спілкуватись – це суттєво більше. Зрозуміло, що це і вміння гарно говорити, і вміння поставити себе на місце іншої людини. По-різному висловлювати свою думку в залежності від місць і ситуацій, вміння слухати і чути іншу людину. Домовлятися, виступати на сцені, структурувати інформацію, коли треба промовчати. Мовчати – це теж ораторське вміння. Насправді тут дуже багато різних вмінь і навичок і все це ораторське мистецтво. Ми навчаємо цього для того, щоб люди могли комфортно себе почувати у будь-яких обставинах.
- Які курси Ви пропонуєте у «Школі АҐРУС»?
Основним курсом є «Ораторська майстерність». Також проводимо бліц-тренінги та курси із публічного виступу, ефективної презентації, мистецтва спілкування у відкритому, корпоративному та індивідуальному форматах. Ми пропонуємо курси для дітей віком 10-13 років, для підлітків 13-15 років. І взагалі для всіх, хто хоче навчитися мистецтву спілкування абсолютно на всі тематики. В нас є голосові тренінги, навчання із внутрішньої комунікації в компаніях, тренінги по роботі з тілом, з голосом, спілкування, публічного виступу, переговорів. Ми навчаємо абсолютно всього, що стосується ораторського мистецтва.
- На скільки нам відомо, Ви розпочинаєте новий курс, присвячений грамотній українській мові. Розкажіть детальніше про нього.
Про курс «Мовний вишкіл» я взагалі можу говорити дуже довго. Це курс, який навчає грамотній українській мові. Він складається з трьох блоків: орфографії, орфоепії – розділ, присвячений правильним наголосам, і ділового мовлення. Веде цей курс Мар’яна Наумук. Я - фанат української мови, а вона ще й спеціаліст. Вона працювала літредактором, коректором, готує дітей до ЗНО. Не зубрить з ними правила, а видумує свої закономірності, про які ніде ніколи не прочитаєш, але тим не менш, які діють. Українська мова насправді є доволі складною і запам’ятати, як все правильно пишеться не так просто. Мар’яна вміє розповісти просто про складне, використовує правила, побудовані на асоціаціях. Я наголошую, що ми не читаємо лекцій, на наших тренінгах надаємо необхідний мінімум теорії і багато практики для того, щоб людина вміла ці правила застосовувати. Цей курс є шестиденним. Починаємо з першого розділу «Мовний вишкіл. Пишемо правильно». Попереду ще два курси, поки що це в планах. Минулого року ми вже проводили його і я була дуже задоволена результатом. Хоча багато людей вважає, що українська мова – це безкоштовне надбання, тому ми повинні проводити його безкоштовно. І не всі розуміють, що грамотна мова – це постійне навчання і велика праця над собою.
- Як ми вже зрозуміли, ораторське мистецтво поєднує у собі багато вмінь і навичок. Всі вони безперечно важливі, та все ж Ви можете виділити якесь одне? Що по-Вашому найважливіше в навчанні?
Найважливіше, щоб людина мала мету – де вона буде це використовувати. Я навіть розкажу одну ситуацію. Коли я тільки починали проводити тренінги і ні одна людина не знала мене як тренера. Знали лише як лікаря… Тоді навчала всіх, хто б тільки не зголосився, спочатку знайти клієнтів було доволі складно. Після кожного тренінгу я збирала відгуки. Одні писали «ой, яка класна атмосфера, я так добре провів час», а інші розповідали про конкретні навички, які здобули в ході навчання. Тоді я зрозуміла, що в різних людей є різні цілі. Хтось приходить «потусуватися», а хтось - навчитися. Ті, що приходять «гарно провести час» - це одноразові клієнти. Я ж готова працювати з тими, хто знає чого хоче. Тоді навчання більш продуктивне і люди після нього виходять досвідчені. Людина перш ніж потрапляє на тренінг проходить тестування, щоб вона чітко розуміла що вона хоче, чого може навчитися, чітко формулює свої цілі. Тестування і мені допомагає зрозуміти, що я дійсно цю людину готова навчати. Тоді після тренінгу виходять надзвичайно кваліфіковані учасники. Вони отримують ті результати, за якими прийшли. Недавно стався один випадок. Одна учасниця зателефонувала і повідомила, що замість неї прийде її рідний брат, а вона приєднається до наступного курсу. У процесі роботи я бачила, що цей чоловік прийшов без мети, навчався він відповідно. Він брав участь у всіх вправах, але це було не на повну, без самовіддачі, без відповідних рефлексій. Після того як він закінчив курс, його сестра сказала, що для неї це питання не є актуальним. Воно наче відкладається на деякий час. Я розумію чому так сталося. Швидше за все, коли вона запитала його, чого він навчився, то він відповів: «Та нормально було». Він не отримав результату, тому що він не прийшов за ним. Той, хто хоче отримати вимірний результат мені як тренеру не дасть можливості не відповісти на всі питання, які його цікавлять.
- Хоча питання будь-яких гарантій стосовно навчання здебільшого є просто рекламним ходом, та все ж я впевнена, що багатьох людей воно цікавить. Ви надаєте якісь гарантії?
Дуже багато залежить від базового рівня людини, від того наскільки вона готова навчатися. Приходять дуже різні люди з різними навичками і часто мене запитують про гарантії. Я зі свого боку відповідаю за роботу нашої компанії, а далі все залежить від самої людини. Як показує практика, навіть «слабші» учасники виходять після тренінгу дуже добре підготованими.
- Працювати на державній роботі і бути підприємцем – це абсолютно різні типи діяльності, які потребують різного підходу. Як вдалось «переключитись», адже не всім це вдається?
Це не те, що різні діяльності, це різні світи. Питання було в тому, що потрібно було повністю змінити свій світогляд. Коли я працювала в медицині, в мене не було ніякого уявлення про те, що відбувається в звичайному житті підприємців. Я працювала, проводила час вдома, з друзями. Все було нормально. Але про те, що життя українського підприємця є таким бурхливим я навіть не могла подумати. Мені довелося навчитися всього. Це було по-новому, але життєдайно. Я навчилася всього сама. Напевно це не найкращий шлях, але для мене він був хорошим. Якщо є ідея, то все вийде. І люди знайдуться, і ресурси. Я завжди кажу, що медицина – це минуле життя, а це – теперішнє. Однозначно, теперішнє мені подобається більше. В мене є мрія, яка мене живить. Я не зазираю надто далеко. А коли ти рухаєшся в нормальному комфортному для тебе темпі, то не думаєш страшно чи нестрашно. Мене часто питають про фінанси, чи було складно все це запустити. Я намагалась з багатьма людьми домовлятись про все на світі. Я навчаю працівників - ви мені друкуєте, я роблю це - ви мені оте. Я навчилася домовлятися з людьми, чого раніше ніколи не робила. І тепер навіть навчаю цьому інших. Якщо хочете якісно змінити свою комунікацію, запрошую до нас, у «Школу АҐРУС»!
https://www.facebook.com/Shkola.AGRUS/
+38 (067) 120 39 30
Сайт Форпост започатковує нову рубрику про цікаві львівські стартапи. Ми безкоштовно висвітлимо молодий львівський бізнес. Надаємо перевагу виробникам.
Шукаємо достойних людей і підприємства, які потребують медійної рекламної підтримки.
Охочих просимо звертатись за телефоном (096) 222 2525
