Щороку у Львові народжується близько 8 тисяч дітей. Крім того, за останні роки місто активно поповнилося новими мешканцями зі Сходу і Криму. Водночас, дитячий садочок у 2016 році з’явився аж один.
Хоча моїй дитині лише п’ять місяців, я уже переймаюся тим в який садочок вона піде за три роки. І якщо раніше за місце в дошкільному закладі виховання можна було «домовитися» в середньому доларів за 300, або новеньку плитку у туалеті, чи меблі в ігровій кімнаті, то зараз би все мало стати законно і прозоро.
Теоретично у Львові діє електронна черга. На практиці ж – оновлення системи і всі, хто в неї записався уже давно, невпевнені, що взагалі потрапили хоч в якісь списки. Ще одна суто львівська особливість – те, що зареєструвати дитинку, народжену у 2017 році, в садочок батьки зможуть лише з 1 січня 2018. Так що, любі матусі, поки всі будуть пити шампанське, ми будемо ловити чергу в садочок. Та й не факт, що за два-три роки систему знову не оновлять і наші старання не підуть котику під хвостик. Але будемо сподіватися на краще.
Проте навіть якщо все вдасться, і чергу таки зловимо першими, то цілком можливо, що за три роки опинимося в ній останніми. Адже у Львові передбачено численні пільгові категорії, які посуватимуть вас у черзі донизу. До пільговиків у нас відносяться: діти – інваліди, які не мають протипоказань до відвідування ДНЗ; діти батьків – інвалідів 1 групи; діти учасників ліквідації наслідків катастрофи на Чорнобильській АЕС, потерпілих від екологічного та іншого лиха, аварій, катастроф; діти військовослужбовців Збройних сил України; діти військовослужбовців Служби безпеки України; прокурорів і слідчих прокуратури; працівників міліції; діти, які перебувають під опікою. Хоча в міськраді і запевняють, що пільговиків не мали б брати більше 20%. Але можу собі лише уявити, який скандал буде, якщо когось з тих категорій до садочка не візьмуть…Та й за цей час систему можуть знову «оновити» …
Окрема біда – активна забудова. Як гриби після дощу в місті ростуть новобудови. Лише у 2016 році у Львові здали в експлуатацію понад 6 тисяч квартир, не менше їх буде і цього року. У більшості випадків квартири купують молоді люди, які якщо ще не стали, то потенційно скоро стануть батьками. А нових садочків у місті за минулий рік відкрили аж один. Згідно умов на яких надається дозвіл на будівництво, забудовник мав би забезпечити розвиток інфраструктури біля свого комплексу, але окрім магазинів поки що нічого не з’являється. І проблема не тільки з садочками, аналогічна ситуація складається і зі школами біля нових мікрорайонів, з лікарнями і поліклініками.
Хто винен? Винні – усі! З одного боку забудовник, який не виконує зобов’язання і не будує разом з квартирами відповідної інфраструктури. Якщо садочок і будують то швидше за все – приватний, що далеко не всім по кишені. З іншого боку влада – яка приймає в експлуатацію такі новобуди. І звісно, самі мешканці, адже купуючи квартири, не вимагають від забудовника будівництва садочка і школи. Більше того, днями на Рясному навіть протестували проти початку такого будівництва.
«Ми ніяк не можемо вплинути на забудовників, адже якщо ми не приймаємо в експлуатацію будинок, бо не дотримані умови, то завтра у нас – пікет мешканців. А через рік два ці ж мешканці протестують що їхня дитина не має місця у садочку чи школі. Хоча саме вони мали б вимагати це у свого забудовника, бо у вартості їхніх квартир будівництво цих об’єктів уже закладене, і вони за це заплатили. Але люди не звикли відстоювати своє, а чекають що за них це має зробити хтось інший», - зазначає депутат міської ради Юрій Кужелюк.
За його словами, найкритичніша ситуація найближчі роки буде на Тракті Глинянському, вулицях Княгині Ольги, Кульпарківській та на Сихові, де повиростали не те що окремі будинки, а цілі квартали.
Нових же закладів дошкільної та шкільної освіти від міста теж не слід чекати. Для прикладу будівництво одного садочку обходиться в зо два десятки мільйонів гривень, яких в мерії плачуть, що нема. Та й процес державного будівництва у нас тривалий. Можливо, кілька об’єктів таки з’являться: ті, де спливає термін оренди тощо. Але й на них не варто розраховувати, бо повертаються вони з оренди доволі часто в такому плачевному стані, що потрібні мільйони і не один місяць на приведення їх у відповідність.Реально, при народжуваності у Львові щороку близько 8 тис дітей, лише половина з них можуть потрапити у садочки.
Та, виявляється, не все так погано, як плачуться чиновники і при бажанні кошти можна знайти. Лише станом на червень 2017-го з початку року року Львівська міська рада поклала на депозит у банк 728 мільйонів 178 тисяч гривень.У перерахунку – це близько 40 нових дошкільних закладів у Львові.
