1 5r78e0e0n0s0h0o0t0 1Українці за рік на третину збільшили свою заборгованість перед банками. Співвітчизники купують в кредит телевізори і смартфони. Журнал НВ розібрався в деталях цієї боргової піраміди.

Киянка Олена Глинська, 28-річна співробітниця консалтингової фірми, в березні купила ноутбук за 20 тис. грн — на виплату на дев’ять місяців. «Це досить зручно, не було додаткових переплат. А щомісячна сума виявилася незначною для бюджету», — розповіла вона НВ. І уточнила наостанок: «І оформлення документів зайняло до 15 хвилин».

Глинська не тільки отримала необхідний їй ноутбук, а ще й, сама того не очікуючи, підкріпила статистику Нацбанку. Регулятор нещодавно оприлюднив дані, які вказують на серйозне зростання чистих кредитів, виданих фізособам. Якщо наприкінці 2016 року їх загальний обсяг у країні становив понад 50 млрд грн, то за кілька років вже перевищив рівень 100 млрд.

Й історія на цьому на закінчилася: за чотири перші місяці 2019 року цей показник упритул підібрався до позначки 120 млрд грн. Якщо ж порівнювати ситуацію на ринку минулого квітня і нинішнього, то за 12 місяців обсяг виданих банками фізособам у борг коштів зріс приблизно на 35 млрд грн.

Основним драйвером роздрібного кредитування стали, за даними НБУ, споживчі позики. У загальному кошику вони займають приблизно дві третини, тоді як на частку іпотеки припадає 20%, а на колись популярні автокредити — тільки 7%. Такий розподіл часток на користь споживчих кредитів не дивує фахівців: багаторічні позики на нерухомість або на купівлю автомобіля під 20% і вище річних залишаються надмірним тягарем для більшості українців.

Зате у сфері невеликих позик співвітчизники почуваються вільнішими і навіть уподобали кредитні картки — інструмент, за допомогою якого вони мінімізують свої контакти з банками. Загалом на ринку, за оцінками Альфа-Банку Україна, 40−45% від загального обсягу позичених фізособами грошей«заховані» у кредитки, третина припадає на товарні кредити і приблизно чверть — на позики готівкою.

Позичені у банків гривні українці, як свідчить статистика фінустанов і ритейлерів, проїдають, вкладають у ремонти в квартирах або ж купують за них смартфони і телевізори вкупі з іншою великою побутовою технікою.

Прожвавлення на кредитному ринку почалося три роки тому, але лише після 2016-го приріст обсягу позик фізосіб оцінюється двозначними числами.

У середньому за 2017-й і 2018-й ринок додавав по третині за кожні 12 місяців.

Набрані оберти ніхто зменшувати не збирається. І якщо справа так піде і далі, до кінця року ринок добереться до докризового рівня: шість років тому, на піку споживчого кредитування, обсяг позик фізособам у країні становив 145 млрд грн.

Спалаху любові співвітчизників до життя у борг«по-маленькому», тобто на невеликі позики, сприяли два фактори — відкладений попит і зростання доходів.

Перший, за словами Ігоря Чепіги, начальника відділу розвитку кредитних продуктів Альфа-Банку Україна, сформувався протягом 2014−2015 років. А другий — тобто реальне зростання доходів домогосподарств, виразно проявився у 2018-му: тоді він, за оцінками Антона Тютюна, заступника голови правління Ощадбанку, становив 10%.

Поліпшення фінансового становища співвітчизників відзначає і Дмитро Поліщук, директор департаменту з продуктів роздрібного бізнесу ПУМБу. «У нашій країні [відбулося] зростання заробітної платні на 25% за торік. І найнижчий рівень інфляції за останні п’ять років — 9,8%. Та ще й відносно стабільний курс долара», — перераховує він параметри, що зумовили зростання добробуту українців. Підсумок простий: населення відчуло себе комфортніше і почало охочіше долучатися до життя із розплатою в майбутньому.

Але портрет сучасного українського позичальника не буде позитивним. Тому що по гроші у банк, як правило, йдуть люди з найнижчими доходами. Оцінки НБУ, зроблені станом на початок 2019-го, свідчать: найбільшу схильність до життя у борг демонструють співвітчизники, які заробляють до 7 тис. грн на місяць. У загальній масі позичальників 57% клієнтів, які відкрили новий кредит у 2018-му, належать до цієї категорії.

 
Якщо ж розглядати всі кредитні лінії, відкриті нині, то з’ясується, що кожен другий позичальник має дохід до 7 тис. грн. До того ж ця категорія людей найчастіше позичає заради задоволення поточних потреб, тобто«на життя».

Другий за чисельністю сегмент боржників — люди, чий щомісячний дохід перебуває на межі 7−20 тис. грн: у загальній масі їх частка становить 26%.

Небагатих співвітчизників не зупиняє навіть те, що за таку ілюзію забезпеченості доводиться дорого платити: практично у всіх банках ефективні ставки за незабезпеченими споживчими кредитами перевищують 30% річних. Про це говорить Михайло Демків, фінансовий аналітик інвесткомпанії ICU.

За словами Поліщука з ПУМБу, в середньому ефективна ставка за кредитом на поточні потреби становить у них 3,99% на місяць або 48% на рік.

В Європі, де гроші дешевші, і ставки помітно нижчі. Так, у Польщі, каже Демків, використання грошей із кредитної картки коштуватиме її власнику лише 7,2% річних. Водночас стати клієнтом банку в ЄС значно складніше, ніж в Україні.

Карти, техніка і готівка

З усіх видів споживчих позик найпопулярнішими, за словами учасників ринку, стали кредитні картки. Цей інструмент зручний, не потребує узгоджень із фінустановою під кожну витрату і часто підв'язується банками під уже наявні у клієнтів продукти — зарплатні картки, депозитні вклади.

Можливості власників кредиток обмежує лише заздалегідь встановлений ліміт. І погашати борг можна щомісяця навіть онлайн, списуючи гроші з інших рахунків. Крім того, фінансисти для таких продуктів пропонують ще й пільговий період використання позики — під нульовий відсоток.

Кредитки, за оцінками експертів, займають вже більше половини обсягу всіх нинішніх споживчих позик. І багато банків вважають їх своїм головним продуктом, спрямованим на клієнтів-фізосіб.

Саме так йдуть справи у ПУМБ. У банку уточнюють, що за рік сегмент кредитних карток у загальному портфелі споживчих позик зріс удвічі.

Ще третину ринку споживчих кредитів займають так звані товарні позики. Їх основна мета — купівля техніки.

За словами Чепіги з Альфа-Банку, йдеться про придбання смартфонів і телевізорів — це топ-товари української кредитної мрії. Трохи рідше позичальники використовують позичені у банків гроші для купівлі великої побутової техніки — холодильників і пральних машин.

Із Чепігою згодні ритейлери, що працюють із такими товарами. Так, у мережі магазинів Ельдорадо НВ пояснили, що в них у кредит продають 40−45% побутової техніки.

Ще в одного найбільшого торговця — Фокстроту — ця частка підібралася до 50%. До того ж у таких товарних групах, як холодильники, вбудована побутова техніка, телевізори, смартфони і ноутбуки, вона доходить до 60−70%.

Продаж у кредит у Фокстроту потроху зростає — на 1−2% у рік.

«Найчастіше клієнти купують за допомогою банківських грошей товари, ціна яких перевищує 10 тис. грн», — розповідає Максим Колесников, маркетинговий директор Ельдорадо.

Популярність товарних кредитів обумовлена, за словами експертів, тим, що зазвичай споживач за них не платить банку жодних відсотків: ця ноша лягає на плечі виробників техніки або її продавців.

І тільки четверта частина виданих фінустановами позик припадає на кредити готівкою. Клієнти, за спостереженнями банкірів, витрачають ці гроші на ремонт квартир або на оплату турпоїздок. А восени позики готівкою йдуть у галузь освіти — на навчання дітей.

Туманне майбутнє

В Україні співвідношення валових споживчих кредитів до ВВП найнижче в регіоні — 5,7%. А боргове навантаження на домогосподарства становить лише 8,7% річного доходу. Про це НВ розповіла Олена Коробкова, виконавча директорка Незалежної асоціації банків. Тобто ринку є куди рости, що він і робитиме.

Водночас, за даними звіту НБУ, найбільш закредитованим сегментом стали домогосподарства з низьким доходом і громадяни, про заробітки яких чіткої інформації немає. Останню категорію, як правило, утворюють люди, які взяли в борг гроші у так званих фінансових компаній. Подібні структури, що найчастіше ховаються у мікроофісах біля станцій метро й обіцяють«швидкі кредити», підзвітні не Нацбанку, а Нацкомісії з регулювання у сфері фінпослуг. Ефективна ставка, під яку позичають гроші такі компанії, може сягати 500−1000% річних. Але з гривнями«швидкокредитники» розлучаються простіше і без зайвих процедур, що і привертає до них клієнтуру. Тоді як банки повинні виконувати безліч умов і вимог держрегулятора.

Тому сегмент небанківських мікрокредитів швидко зростає: торік їх обсяг становив приблизно 16−20 млрд грн, каже Поліщук із ПУМБу. «Це великий ринок, і його справедливо було б регулювати», — впевнений банкір.

Велика кількість малозабезпечених або сумнівних клієнтів у сегменті споживчого кредитування змусила Нацбанк цьогоріч оголосити про те, що сфера подібних позик перебуватиме під його пильною увагою.

Водночас НБУ визнав, що системних загроз у цьому випадку немає.

Проте обсяг споживчих кредитів зростатиме, — ось тоді, вважають експерти, і з’являться ризики.

Якщо сьогодні за рахунок кредитних коштів фінансується менше 10% повсякденних витрат домогосподарств, то в 2012—2013 роках ця частка становила 12−14%. «І тоді в принципі говорили про те, що треба обмежувати цей сегмент», — каже Демків з ICU.

 У разі збереження нинішньої динаміки вже наступного року рівень закредитованості українців добереться докризового рівня. І, на думку експерта, НБУ доведеться замислитися про можливі обмеження для кредиторів, які працюють із позиками для фізосіб.

Втім, Тютюн з Ощадбанку впевнений: нині система майже очищена від сумнівних банків. І підходи до позичальників та оцінки їхньої платоспроможності стали серйознішими. «Я не думаю, що в поточних умовах ми можемо говорити про істотні ризики в найближчі три-чотири роки взагалі», — впевнений представник Ощаду.