Ідея обє’днання всіх українських земель в єдиній державі постала на порядку денному відразу ж після проголошення Західно-Української Народної Республіки. Виконуючи постанову Української Національної Ради , прийняту у справі Злуки від 10 листопада 1918 р., окрема делегація ЗУНР у складі д-р. Л. Цегельського та д-р Д. Левицького уклала у м. Фастів передвступний договір про злуку ЗУНР (Галичини, Буковини, Закарпаття) з УНР (Наддніпрянською Україною).
За умовами угоди ЗУНР отримувала широку автономію у складі Української держави. Ідею Злуки активно підтримало українське суспільство. Так вже 22 грудня 1918 р селяни с. Жулин біля м.Стрий надіслали текст Резолюції який яскраво відображав настрої галичан з питань Злуки.
«Низше підписані громадяне села Жулин як також Комісаріят тутешньої громади заявляємо і стверджуємо своїми підписами що ми не желаємо Західної окремої Української Республики а вносимо резолюцію щоби Східна Галичина Буковина і північна часть Угорщини заселена Українськими жителями належала і стала сполучена з усіма українськими землями а головною столицею признаємо місто Києв і єго Республіканське правительство в Кієві. Жулин 22 грудня 1918».
3 січня 1919 р Українська Національна Рада у повному складі на спеціальній сесії у м Станіславів одноголосно ратифікувала цю угоду. На підтримку цього рішення по всій Галичині пройшли велелюдні мітинги та віча.
22 січня 1919 на Софіївській площі, біля пам’ятника Б.Хмельницькому член делегації уряду ЗУНР д-р Л.Цегельський відчитав урочисту грамоту, якою уряд ЗУНР повідомляв про ухвалу Української Національної Ради у справі ратифікації угоди. Акт злуки українських земель від імені уряду УНР проголосив проф.. Ф.Швець у якому зокрема було зазначено:
«Віднині воєдино зливаються століттями відірвані одна від одної частини єдиної України, Західно-Українська Народна Республіка і Наддніпрянська Велика Україна…Здійснилися віковічні мрії, якими жили і за які вмирали кращі сини України. Віднині є єдина незалежна Українська Народна Республіка. Віднині український народ, увільнений могучим поривом своїх власних сил, має тепер змогу з’єднати всі змагання своїх синів для утворення нероздільної незалежної української держави на добро і щастя українського робочого народу».
