Днями мешканець Львова зіткнувся із поширеною проблемою у місті - посеред маршруту один із трамваїв зупинився через технічні несправності та не зміг продовжити рух. Пасажирові так і не вдалось дістатися до місця призначення, тому він спробував повернути 5 гривень за квиток у "Львівелектротрансі".
"Давно точилися розмови щодо повернення грошей Львівелектротрансом, коли трамвай/тролейбус не їде (пішов не за маршрутом, зламався, нема електрики, корок, аварія тощо).
Зі слів працівників ЛКП – єдине рішення питання – зайти в управління на Сахарова, 2 та обміняти квиток без проблем на гроші. Сьогодні мав час та натхнення і провів антинауковий експеримент.
На зупинці трамваю №3 по вулиці Сахарова сів в поданий екіпаж. Придбав талончик у водія (автомат по продажу на зупинці чомусь демонтували) за закомпостував його. За той час двері зачинились.
Зайняв зручне місце і тут двері відчинились, бо "все стоїть, вагон не їде".
Пасажири вийшли та почалапали пішки десь за край. А я, користуючись надзвичайно невеликою відстанню до керівництва Львівелектротрансу, пішов спробувати повернути квиток та отримати грошову компенсацію.
На охороні сказали: "Он в ті двері та праворуч". Праворуч на мене гаркнули: "Ми тим не займаємось, звертайтесь у віконце навпроти". У віконці навпроти мені чемно пояснили, що вони можуть мені продати талончик, картку та чорта лисого, але повернення грошей не в їх компетенції.
Порекомендували звернутися у каб.15 на третьому поверсі.
Звісно, що 15-й кабінет був зачинений. Я пішов по поверху, розпитуючись в працівників, чи може хтось мені допомогти повернути 5 гривень. В решті-решт якась мудра людина послала мене в приймальню до начальника зі словами: "Якщо там нічого не придумають, то ніхто не придумає". Там, після консультації по телефону з невідомою мені особою, придумали, що треба писати заяву.
За цей час, а пройшло вже близько 20 хвилин, мій трамвай, напакувавшись новими пасажирами, рушів по своїх справах. Секретаріат керівництва, проконсультувавшись з картою Львова на моніторі, між собою, з водієм трамваю та присутніми особами у кабінеті, порекомендували писати на їм’я начальника, бо тепер за відсутності трамвая у прямий відимості, справу треба розглядати.
І запропонували придбати в них місячний проїзний. Я пояснив, що гуляю по управлінню комунального підприємства з метою повернення 5 гривень, а не витрачання 160-ти і написав заяву. Її завірили, зробили мені копію і симпатична дівчина запевнила мене, що, як тільки начальник підприємства розгляне справу, то мені про результат повідомлять по телефону… Далі я пішов пішки", - каже у своєму дописі у Фейсбуку пан Антон.
