З 12 жовтня 2018 року у храмі Покрови Пресвятої Богородиці УПЦ КП перебуватиме чудотворна ікона Пресвятої Богородиці “Всецариця”. Про це повідомляє Духовна велич Львова.
На честь цього образу Пресвятої Богородиці у Львові названий храм на вулиці Пилипа Орлика. Саме там ікона “Всецариця” знаходиться постійно. Але з 12 до 14 жовтня вона буде у церкві на вулиці Величковського 50/13. Зокрема на храмовий празник Покрови.
Ікона Пресвятої Богородиці «Всецариця» написана монахом Святим Миколаєм Капрулісом з Афону. Образ — списаний з оригіналу чудотворної ікони Всецариці, освячений на поясі Божої Матері та чесній главі Іоана Золотоустого в грецькому монастирі Ватопед на святій горі Афон. Через свою неймовірну боротьбу з хворобами, а особливо з онкологічними захворюваннями, вона є відомою серед вірян і тому повністю завішена прикрасами, які люди постійно залишають.
Настоятель храму Покрови Пресвятої Богородиці о. Михайло (Дулька) підкреслив:
“Зцілення від різних важких недуг, зокрема онкологічних, не припиняються. Люди приходять до Пресвятої Богородиці набратись сил духовних і тілесних. Тому ми закликаємо вірян неодмінно прийти і помолитися перед чудотворним образом”
Порядок Богослужінь
12 жовтня – о 18 годині акафіст до ікони Матері Божої « Всецариця»
13 жовтня – о 9 ранку заупокійна літургія, о 18 годині всенічне богослужіння
14 жовтня – наше храмове свято Покрови Пресвятої Богородиці початок святкової літургії о 11ранку, о 18 годині акафіст до Всецариці
Всі 3 дні храм буде відчинений від 8 до 20 години.
Контактна особа: протоієрей Михаїл т. 0982521116З Храм розташований у мікрорайоні Рясне 2, біля дитячого садочку, кінцева зупинка автобусів 6а, 11, 50, 217а
Храм на честь ікони Пресвятої Богородиці «Всецариця» УПЦ КП (вул. Пилипа Орлика), розташований поруч з вул. Гетьмана Мазепи, неподалік Львівської міської дитячої клінічної лікарні та Комунальної міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги. Дерев’яна церква видніється ще здалеку, оскільки гордовито височіє на пагорбі та гармонійно єднається з парковою зоною. Незважаючи на те, що храм освятили тільки минулого року, проте у ньому вже відбувалися зцілення не тільки людських тіл від недуг, а й душевних ран.
Історія дому Божого починається на початку 2000-х років. Оскільки саме на цьому місці, де зараз перебуває святиня, протягом десяти років розташовувалася каплиця, яка згодом «переїхала» в с. Стронятин (Жовківський р-н, Львівської обл.). Будівництво храму тривало дуже швидко — лише за чотири місяці (без жодного цвяха, за давньою технологією) вдалося отримати бажаний результат, який настоятель Володимир Бачинський наполегливо виборював. «Ми хотіли дерев’яний храм, бо довкола красивий парк та ліс. Як і в давнину, церква розташована на пагорбі, де її може побачити кожен. Саме тому хотілося поєднати сучасність та старовину, аби наступні покоління бачили, які колись були божниці. До того ж у такому місці навіть молиться по-особливому, звідусіль є приємний запах і домашній затишок», — пояснює нам отець Володимир Бачинський.
На стінах храму розміщені не лише унікальні ікони священномучеників, а й повсюди перебувають часточки 16-ти мощей угодників Божих та інших святих речей, привезених з різних куточків світу. Ми рухаємося святинею проти годинникової стрілки і поступово дізнаємося про кожну з них, немов збираємо крихітні пазли, аби згодом цілісно відчути сутність та зміст сенсу і таємничість дому Божого. Святі: Миколай, Димитрій, Варвара, Кипріян, Преподобний Меркурій і це ще не весь перелік мучеників, які боролися за свої християнські погляди свого часу, — частички святих тіл, які і до нині залишаються нетлінними у храмі.
«Останнє чудо, яке було зафіксовано тут, відбулося у 2015 році у часі Великого посту. Маючи пухлину в голові (рак мозку), чоловік зібрався до Франції на лікування. Однак, перед самісінькою поїздкою прийшов до храму, аби помолитися та прикласти голову до ікони. Після чого ми помазали його єлеєм і дали поясок, який освячують на поясі Божої Матері, аби той себе ним підперезав. І коли ж у Франції чоловік готувався до операції та проходив курси обстеження, то після томографії голови виявили — пухлина зникла. У нас досі зберігаються ті два знімки, де зображена пухлина і де пухлини вже не має», — згадує отець Володимир.
Крім того, настоятель додає, що коли щочетверга у храмі відправляється акафіст перед іконою Пресвятої Богородиці «Всецариця», то нерідко приходять люди з різними проблемами щодо свого здоров’я: «Одна парафіянка, яка сім років не могла завагітніти, постійно молилася перед іконою Пресвятої Богородиці «Всецариці». Невдовзі вона не тільки народила здорову дитинку, а вже й похрестила в нас. Тож, коли такі дива почали відбуватися, ми вирішили посвятити храм в честь цієї ікони», — з радістю наголосив отець Володимир.
Окрім головної ікони храму, не менш цінною святинею є подарунок із Києва – ікона ХVI століття, яка є найстарішою у церкві. Доповнює ансамбль ікон шестиметрове зображення в центральному куполі, де Небесний Отець благословляє людей. Тож коли у храмі звучить спів афонських монахів, здається, що кожна молитва та отримане благословення діє з потрійною силою і не дозволяє відволікатися на щось зайве, а навпаки – створює комфортну атмосферу тиші для християнської медитації.
