Петро Димінський, олігарх зі Львова, який після вчинення смертельного ДТП втік з України, планує повернутися до Львова. Чи це означає це, що йому вдалось домовитися з владою, наразі не відомо. Однак хтось виступив гарантом перед Петром Петровичом, що відновлення «статусу кво» є можливим. Про це повідомляє Репортер.
Мільйонні матеріальні активи та «кейс із компроматом» могли стати вагомим аргументом у цій справі. Поки що невідомо, хто зірвав «куш Димінського», однак вже вдається простежити, хто набуває його статки. Через це можна і припустити, хто виступив гарантом перед владою і ПП щодо врегулювання «суперечки».
Кому передав Димінський «кейс із компроматом» – невідомо. Можна лише здогадуватися, що матеріали про львівську політичну кухню, яку, як розповідають, фіксував на камеру у сауні львівський олігарх, випливають там, де з’являться матеріальні активи. Більше відомо про те, хто може фігурувати на цих документах.
Із нинішніх політичних керманичів двоє були близькими соратниками Димінського у часи Помаранчевої революції. Це нинішній спікер парламенту Андрій Парубій та віце-прем’єр-міністр Степан Кубів. Якщо на цих двох щось у пресі появиться, нехай не буде сумніву – матеріали із «кейсу ПП».
Легше прослідкувати матеріальні активи. І тут цілий детектив, клубок якого котиться до структур Віктора Медведчука і залишків Партії Регіонів. Зокрема, йдеться про медійний ресурс Петра Петровича.
Чи може людина, яку підозрювали у вченні важкого злочину і з якої було знято всі обвинувачення, домагатися поновлення проти себе кримінальної справи? Важко в таке повірити, але буквально кілька днів тому Печерський районний суд Києва задовольнив скаргу 44-річного Андрія Борща про поновлення проти нього кримінальної справи. Хто забув нагадуємо, Петро Борщ є колишнім охоронцем Петра Димінського, і саме бізнесмена правоохоронні органи підозрюють у скоєнні злочину, відповідальність за який так завзято доводить колишній підлеглий. Адвокат А. Борща заявив, що рішення про закриття кримінального провадження прийнято передчасно, без всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин. При цьому він посилався на Європейський суд з прав людини.
До слова, місяць перед тим, в серпні цього року, поліція відкрила інше кримінальне провадження проти А. Борща, а також трьох охоронців П. Димінського за надання неправдивих свідчень в справі ДТП, в скоєнні якого, як ми вже говорили підозрюється відомий бізнесмен.
Але насправді все це є не зовсім боротьбою за справедливість з боку наших правоохоронних органів та пана Борща, а продовженням «окопної війни», яка вже більше року ведеться між П. Димінським та українською владою.
Нещодавно в німецькому виданні Die junge Welt вийшла цікав публікація «Зрадницький» канал та Інтерпол», якій українські ЗМІ практично не надали уваги. В ній німецькі журналісти проводять цікаву аналітику ролі українських мас-медіа з політикою, бізнесом, німецькими інвестиціями тощо. І що цікаво, ключове місце в публікації займає львівський бізнесмен-утікач Петро Димінський та президент України Петро Порошенко.
Німецькі журналісти зокрема акцентують свою увагу на тому, що в світі йде боротьба за медіа, але не за голоси виборців, а за бізнес. Як пише видання, «справа не у прибутку, який теоретично можна було би здобути в медіа-середовищі (всі українські медіа комерційно збиткові). Скоріше справа у домовленостях, яких можна досягнути, керуючи суспільною думкою».
Німецькі журналісти пишуть, що канал «Зік» хоче купити американська група підприємств, але їхній інтерес складається не з поширення американських цінностей, зокрема свободи слова, а з енергетичного сектору, який наразі поділений між місцевими олігархами. А це значить, що туди потрібно торувати обхідні шляхи, зокрема через купівлю медіа як аргументу впливу на українську політику.
На думку німецьких колег, для України є невигідною купівля «Зіку» американськими інвесторами, і більш сприйнятливою була би купівля каналу європейськими, а ще краще – німецькими, оскільки «західноєвропейський горобець для нас кращий за голуба з іншого боку Атлантики, що насправді є хижим птахом». На це також сподіваються, пише видання «ідеалістично налаштовані» журналісти «Зік», яким стало відомо про перемовини власника каналу з німецькими інвесторами.
З точки зору журналістів німецького видання, будь-який зв’язок з ФРН – країною-членом ЄС – це впливовий важіль на заході і захист у роботі журналіста. Німеччина більше за США цікавиться українською політикою, вважають вони. Німці звертають увагу на захист прав людини та демократичні стандарти, які журналісти захищають в Україні. За підтримки Німеччини вдається відстоювати права людини та свободу слова у судовому порядку на європейському рівні, оскільки це не можливо в Україні. Наразі розглядається можливість створення в Європарламенті незалежної комісії з питання свободи думки в Україні. Можливо, з допомогою німецьких партнерів це вдасться реалізувати. Однією з причин бажання продати свій канал, на думку німецьких колег, є тиск та шантаж з боку П. Порошенка до П. Димінського через критичну редакційну політику каналу до Порошенка.
Бачення ситуації німецькими журналістами вдало доповнює те, про що вже писали українські медіа, однак не розриває її повністю, зокрема причин її виникнення.
