Львів'яни вимагають скасування рішення виконкому Львівської міськради, який дозволяє забудувати фірмі адвоката Козловського більше гектара землі біля Парку культури.
Йдеться про ТзОВ “Апартготель“ на вул. Лижв’ярській, 1.
До кінця збору підписів залишився 21 день. Петицію можна підтримати за посиланням.
"Просимо скасувати рішення № 1176 від 09.12.2016 Виконавчого комітету Львівської міської ради «Про затвердження містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на реконструкцію з розширенням ТзОВ “Апартготель“ наявної будівлі готелю на вул. Лижв’ярській, 1 за рахунок надбудови під апарт-готель».
Адже можливе будівництво буде відбуватися на території колишнього Стрийського цвинтаря, як зазначено в архівній довідці Центрального державного історичного архіву України у місті Львові.
Згідно з архівною довідкою № Б-145 від 04.09.2019:
«За науково-довідковою літературою на Стрийському цвинтарі початково ховали представників незаможних міщанських та передміщанських ремісничих родин. З початком ХІХ ст. Стрийський цвинтар став місцем поховань жертв, на той час частих, епідемій: холери, віспи, червоного тифу (1831-1873 рр.). З 1876 р. до Стрийського цвинтаря стали належати парафії костелів св. Марії Магдалини та св. Анни, церкви Святого Юра, заклад для душевно хворих на Кульпаркові. На ньому ховали померлих у міських та гарнізонному шпиталях, а також у міській в’язниці. У 1893 р. австрійська влада офіційно закрила Стрийський цвинтар, значна частина поховань, коштом місцевої влади, була перенесена на Янівське та Личаківське кладовища. Однак, підпоховання та поховання на Стрийському цвинтарі тривали ще до 20-х рр. ХХ.
На кадастровій карті Львова 1848 р. та за даними журналу парцелей Стрийський цвинтар розміщений на ділянці № 2358. На цій же карті зображена збільшена площа цвинтаря за рахунок сусідньої ділянки № 2354, розміщеної західніше. На кадастрових картах початку ХХ ст. конфігурація цвинтаря залишається незмінною в межах цих двох ділянок.
На плані початку 30-х рр. ХХ ст. новопрокладена вулиця (перпендикулярна до вул. Стрийської) ділить цвинтар на дві рівні частини і пролягає на північ, з’єднуючись з вул. Обертинської. Однак, план м. Львова 1944 р. засвідчує, що вулиця Лижв’ярська, яка розділяє цвинтар на дві частини, пролягає на північний схід і через два квартали знову з’єднується з вул. Стрийською. На цьому плані східна частина цвинтаря є парковою зоною, а західна, що розміщена вздовж вул. Бескидської, залишається цвинтарем, який означений як військовий цвинтар».
Крім того, на Стрийському цвинтарі 1866 року був похований Іван Вагилевич, письменник, філолог, фольклорист, етнограф, археограф, громадсько-культурний діяч, один із зачинателів нового українського національно відродження на західноукраїнських землях.
Просимо зважати на ці факти та наслідки, які виникнуть після ухвалень подібних рішень Виконавчим комітетом Львівської міської ради.
Зупинимо будівництво готелю на кістках", - закликають мешканці.
