9876546
Приклад завдання, яке розвʼязували українські школярі.
Україна отримала результати дослідження якості освіти PISA (програма міжнародного оцінювання учнів та студентів). Ми брали участь вперше, минулого року Організація економічної співпраці та розвитку (ОЕСР) відібрала для перевірки п’ять тисяч українських учнів, повідомляє TheБабель.

PISA оцінює, чи вміють вони застосовувати шкільні знання з математики, читання та природничих наук у повсякденному житті. За результатами вийшло два великі звіти: український та міжнародний, які в МОН називають відправною точкою для системи освіти. Україна опинилася приблизно в середині списку з 78 країн-учасниць. У Міністерстві освіти кажуть, це непогані результати. Проте освітян насторожило, що багато учнів не виконали завдання базового рівня та провалили математику. Освітяни пояснюють, що результати PISA означають для учнів та шкіл та що з ними робитимуть далі.

Україна отримала майже такий результат, якого очікувала. Дослідження проходило серед 15-річних, результати країн завжди порівнюють з показниками країн-членів ОЕСР. В Україні 25 відсотків учнів набрали низький бал з базових читацьких навичок і науково-природничих знань. В середньому в країнах ОЕСР таких учнів менше на 3—4 відсотки. Це означає, що чверть українських підлітків не вміють аналізувати тексти. Як працюють закони хімії та фізики в реальному житті, вони не розуміють — наприклад, не можуть пояснити, як кислотний дощ руйнуватиме мармурові пам’ятники. З математикою все гірше: її провалили 36% українських учнів проти 23,9% учнів ОЕСР. Тобто наші школярі не розуміють, як використовувати математичні знання в повсякденні.

У МОН називають результати задовільними.

«Експерти сперечалися лише через те, буде Україна вище чи нижче від 40-го місця», — пояснює радниця міністра освіти та співзасновниця ГО «Смарт освіта» Іванна Коберник.

Щоб правильно інтерпретувати показники, потрібно порівнювати Україну не з усіма 78 країнами, а з референтними: тими, що мають схожий бекґраунд, умови, співмірний рівень економіки та рівень фінансування освіти. Це Естонія, Польща, Угорщина, Білорусь, Словаччина, Молдова та Грузія. Україна серед них посіла пʼяте місце.

Шкільна програма в Україні більш теоретична, ніж прикладна — тому в нас такі результати. Українські учні ніколи не бачили в підручниках завдань, схожих на ті, що виконували на PISA. Тому в тестах багато хто не зміг впоратися з таблицями чи стисло відповісти на питання — Коберник каже, що діти «лили воду» та ставили багато відповідей там, де була потрібна одна. Вона також пояснює, що на дев’ять років навчання дитини в школі Україна витрачає 27 тисяч доларів. У школах країн ОЕСР нормою вважають 50 тисяч доларів.

Вчителі занадто стежать за дисципліною, та українські підлітки все одно багато прогулюють. Майже 40 відсотків 15-річних хоча б раз прогулювали цілий день занять за останні два тижні — вищий цей показник тільки в Чорногорії, Уруґваї та Чилі. Чверті учнів не вистачає похвали від учителів. А ось 12 відсотків підлітків дуже добре виконали завдання попри те, що живуть у несприятливих для цього умовах. Міністр освіти Ганна Новосад каже, що цей показник вищий за середній в ОЕСР.

Результати можна покращити, підтягнувши слабких учнів. Так зробила Німеччина. У 2000 році PISA виявила, що понад 20% німецьких учнів так само, як українські, не вміли аналізувати тексти та використовувати шкільні знання в житті. Тоді ж виявилося, що діти з багатих сімей більш успішні, ніж їхні бідні однолітки. Німецький уряд змінив програму так, щоб підвищити успішність слабких учнів. Через 15 років показник з читання в Німеччині зріс вище за середній у країнах ОЕСР. А референтна до України Естонія цього року, попри пострадянський бекґраунд і невисокий рівень фінансування освіти, увійшла до п’ятірки найкращих освітніх систем PISA. Вона вперше взяла участь у дослідженні в 2006-му, а цього року стала найуспішнішою європейською країною в рейтингу.

У МОН вирішують, що робити з учителями. Коберник каже, що в Україні їх 450 тисяч, і це багато. Водночас бракує вчителів математики і природничих наук, при цьому є школи, де 16 вчителів на 20 учнів. Результати PISA також показали великий розрив між сильними і слабкими учнями — в інших країнах це вирішують додатковими заняттями та консультаціями після уроків. Але для цього в Україні треба вирішити питання з оплатою — наприклад, додати годин для індивідуальних консультацій.

На основі результатів PISA Міносвіти розробить Держстандарт базової середньої освіти. У МОН вважають, що перші кроки для того, щоб покращити освіту, вже зроблені — йдеться про реформу «Нова українська школа».

Ганна Новосад називає результати PISA «відправною точкою». У МОН збираються також по-іншому кваліфікувати вчителів та оцінювати підручники. Держстандарт базової середньої освіти доопрацюють так, щоб ним можна було виміряти, як учні використовують знання та навички в побуті, і представлять навесні. Іспити та зовнішнє оцінювання не скасовуватимуть, а змінять — після того, як переформатують навчальні програми та стандарти.

Наступне дослідження PISA виявить, наскільки учні готові до життя в цифровому світі. У 2021 році діти будуть виконувати завдання за комп’ютерами. Цього разу Україна була однією з шести країн, де проходили тестування на папері — серед 78, тому в МОН кажуть, що наступного разу дітям може бути важко.

Довідка: PISA (Program for International Student Assessment) — програма міжнародного оцінювання учнів та студентів, яку проводять з 2000 року через кожні три роки. До участі відбирають 15-річних підлітків, з 7-го по 10-й клас. PISA досліджує, наскільки діти вміють користуватися шкільними знаннями у повсякденному житті; показує залежність результатів навчання від соціально-економічних умов, суб’єктивних відчуттів дитини, відчуття належності до школи, булінгу, батьків і дисципліни.

Кожне оцінювання має головний нарямок — 2018 року було читання, у 2021 буде математика. На PISA анкетують учителів та директорів шкіл, — щоб краще зрозуміти показники учнів.

загрузка...