Про це повідомляють "Фотографії Старого Львова".
«І будуть люде на землі…» – так називається фотовиставка відомого львівського фотохудожника, заслуженого працівника культури України, автора багатьох художніх фотоальбомів Любомира Криси, який рік тому відійшов у вічність.
Любомир відійшов, але залишив нам великий спадок – свої світлини, які вже стали літописом здобуття Україною незалежності у буремні 80-і – 90-і роки минулого тисячоліття і в наш час. Це також художні світлини, своєрідний літопис древнього Львова, які увійшли до його фотоальбомів “Личаківський некрополь”, “Проходи по Личакову”, “Храми Львова”. Вагомою подією в мистецькому і суспільному житті нашого краю був вихід його фотоальбомів “Наш Івасюк”, “Так було…”, «Візит благодаті».
Любомир Криса упродовж багатьох років фіксував усі культурні події, які відбувалися у Львівському палаці мистецтв, адже працював тут штатним фотографом. До того часу працював у кількох газетах, зокрема, творив фотолітопис нашої історії у вагомому у свій час львівському виданні «За вільну Україну».
“Любомир Криса – історик нашого політичного життя. Його альбом «Так було…» зафіксував події 80-х-90-х років у Львові і поза Львовом. Там є ті люди, які будували країну, яку, на жаль, можемо зараз втратити. І він ввійшов як історик того руху не тільки Львова, але й Відродження у Галичині в останні роки. У багатьох родинах, і в моїй теж, є чимало його фотографій з різних моментів нашого життя, з життя міста, культурних подій Львова і України. Усе це – довговічна пам’ять йому у багатьох серцях людей”, – так відгукнувся про Любомира Крису відомий львів’янин, поет і громадський діяч Ігор Калинець.
… На виставці у Палаці мистецтв можна побачити дещицю з того, що залишив нам цей визначний фотомитець, лише маленьку частку, яку можуть вмістити стіни цього приміщення. Найперше – ми бачимо тут його: активного, задіяного у процесі творення на різних подіях, серед людей, у моменти зйомок і відпочинку. Це – фото його колег по цеху.
А основна частина світлин на фотовиставці – це той його фотоопис нашого сьогодення і того, що уже стало історією. Пильне око митця не могло не помітити плакату на львівському мітингу ще у 1992 році про вимогу українців ввести в Криму пряме президентське правління, але митців не завжди чують, до них не завжди прислухаються…
У 1990 році Любомир Криса відзняв збори, де була проголошена перша українська партія «Державна самостійність України», яку очолив Іван Кандиба – дисидент, український правозахисник. У цьому ж році в об’єктив митця потрапило й скидання пам’ятника чужинському ідеологу у центрі Львова.
Йосип МАРУХНЯК
