У Львові відбулася передача Службою зовнішньої розвідки України до Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» дешифрованого тексту унікального документа українського визвольного руху – Акта вінчання подружжя повстанців із Прикарпаття. Таємниця, що 70 років ховалася за суцільним набором цифр, нині розгадана.
Упродовж певного часу цей документ розміщувався в наукових монографіях з історії визвольного руху ОУН і УПА й трактувався як один із небагатьох тогочасних унікальних власноруч виготовлених зразків шлюбної культури. І як єдиний, виконаний методом зашифрування персональних даних і досі нерозшифрований. Численні спроби близьких родичів і дослідників розшифрувати цифровий текст не увінчалися успіхом. Про це повідомляє сайт Служби зовнішньої розвідки України.
Фахівцями СЗРУ встановлено, що для зашифрування цього тексту підпільники застосовували шифр пропорційної парної заміни, а ключем використовували так званий «квадрат». Нині текст має таке прочитання: «Дня 6.VII.1950 року звінчались: Григорій Вацеба син Василя і Анни ур 23 1 1917 в Радчі Лисецького району Станиславської области грекокатолик силянин вільний і Марія Бабінчук дочка Степана і Параски ур 10 4 1924 в Старім Лисці Лисецького району Станиславської области грекокатоличка медсестра вільна».
Доля цих діячів українського визвольного руху була доволі драматичною. Григорій Вацеба керував низкою районних і надрайонних проводів ОУН на Прикарпатті. У підпіллі діяв під псевдо «Варнак», «Сулима», «Бродич», «Орел» та іншими. Завдяки добре налагодженій конспірації і постійній зміні дислокації був невловимий. Марія Бабінчук, псевдо «Калина», у підпіллі була друкаркою, медсестрою і радисткою.
У липні 1951 року на хуторі Ловаги Рожнятівського району нинішньої Івано-Франківської області підпільники загинули. На місці останнього бою групи «Сулими» в роки незалежності України встановлено Пам’ятний хрест. Щороку місцева громада відправляє тут панахиду й проводить віче на честь героїв, які не змирилися з приходом радянської влади на західноукраїнські землі, виселенням багатьох патріотів-українців до Сибіру і піднялися на боротьбу за самостійну суверенну Україну. На ці урочистості приїздять і близькі родичі загиблих, які в різні роки активно підтримували Помаранчеву революцію на Майдані, Революцію Гідності, всіляко сприяли її учасникам, брали участь в АТО, надавали волонтерську допомогу захисникам України, які протистоять російській агресії на Донбасі.
Донька повстанців, Ганна Марійчин, яка народилася у криївці, зберегла низку сімейних реліквій. Їх батьки залишили, вирушаючи в останній похід. Крім Акта вінчання, це – прощальні листи-послання батьків до доньки, посвідка про народження, світлини. Поміщені у пляшку, ці матеріали тривалий час пролежали закопаними в землі у надійному місці. Правнук повстанців Андрій Марійчин привіз реліквії на брифінг, присвячений передачі до музею тексту розшифрованого документа. Він розповів про драматичну долю своїх героїчних родичів і продемонстрував книгу про них, яка щойно вийшла друком.
Директор музею Руслан Забілий і дослідник історії спецслужб Олександр Скрипник детально повідали про розшифрування документа фахівцями СЗР України, про застосування учасниками українського визвольного руху 1930–1950-х років у конспіративній діяльності шифрів для передавання і приховування інформації.
Присутні на брифінгу мали змогу ознайомитися з оригінальними матеріалами із Галузевого державного архіву СЗР України (зразками шифрів розвідувальної служби Державного Центру УНР у екзилі, референтури розвідки ОУН тощо), з експонатами музею, серед яких – ключ до прочитання шифровок та інші унікальні документи.
