Історія триває ще з 2020 року. 1 серпня у Львові на вулиці Валовій молода пара стала на захист людей, до яких поліцейські вчиняли незаконні дії. Агресія поліцейських перекинулась на них, у результаті чого пара просиділа 14 годин у райвідділку, без будь-якої реєстрації їх, як затриманих.
Про дану ситуацію повідомив ветеран АТО, родич молодої пари (Ксенії та Влада) Влад Якушев. 
"Мою родину тероризує поліція.
Мушу просити про підтримку журналістів та громадськості, оскільки через поліцейське свавілля та кругову поруку не маємо надії захиститись за допомогою лише закону.
Я та мій двоюрідний брат Костянтин, учасник АТО та інвалід війни, знали як дати раду з ворогом на Сході, але не знаємо, чи зможемо захистити свою родину у тилу, у рідному Львові. Йдеться про звинувачення у протиправних діях та погрози вчинити розправу над нашими рідними, якщо поліцейські не отримають хабара.
Відразу хочу подякувати всім, хто вчора відгукнувся та запропонував допомогу. Побратимам, які готові були їхати з усіх куточків України, щоб захистити мою родину. Можливо, ваша допомога ще знадобиться, тому що історія, яку я вам розповім, надзвичайно захоплююча. Розповідь буде довгою. Прошу набратись терпіння та дочитати до кінця.
Історія почалася 1 серпня 2020 року. Моя племінниця Ксеня із її чоловіком Владом сидячи на лавочці на вулиці Валовій у Львові побачили, як до незнайомих людей на сусідній лавочці підійшли поліцейські. За якийсь час поліцейські почали шарпати молодих людей із тої компанії та кричати на них. Ксеня та Влад виховані так, що не терплять несправедливості. Вони стали на захист незнайомих молодих людей, зауваживши, що правоохоронці не можуть так діяти, і поліцейська агресія перекинулась на них. Поліцейські почали бити Влада. Ксеня встала між ним та поліцейськими, і її жбурнули на землю. На відео, яке я прикладу до допису, це прекрасно видно. Влад – той, що лежить на землі, Ксеня – дівчинка у короткій спідничці, яку жбурляють додолу.
Поліція затримала Ксеню та Влада і доправила у райвідділ. Ксеню протримали 14 годин, не реєструючи як затриману, не даючи можливості піти у вбиральню та відмовляючи у проханні дати хоча би води. Поліцейський із прізвищем Горгут, який утримував її, натякав, що може вирішити її проблеми, якщо вона погодиться на інтим.
На ранок Ксеню відпустили, а її чоловіка залишили під вартою до обрання запобіжного заходу. Пізніше йому оголосили підозру у хуліганстві у стані алкогольного сп’яніння.
05.08.2020 Ксеня та Влад написали у ДБР заяву на протиправні дії поліцейських.
Нацполіція провела службове розслідування, в якому, звичайно ж, не знайшла у діях поліцейських протиправних дій. Їм також прийшов папір, у якому сказано, що поліції відомо про те, що Влад звернувся у травматологічний пункт зі скаргою на побиття поліцейськими. От що у цьому папері сказано: «Розгляд вказаного вище звернення припинено». Знаєте чому? Тому, що поліцейські провели службове розслідування і визнали дії своїх працівників законними. Отже, побої були, а протиправних дій не було.
Заяву поліцейських, що Влад був п’яним, вдалося спростувати. Суд скасував адміністративне стягнення, яке наклала поліція. Але…
21.10.2020 прийшло повідомлення від ДБР. Справа проти поліції закрита. Влад ніколи не стикався із поліцією, не знав як діяти у такому випадку та пропустив термін оскарження рішення про закриття справи проти поліцейських. Натомість справа проти Влада набирала обертів. Почались суди. Прокурор Мишкуров Костянтин Олегович натиснув на Влада, пояснивши, що треба визнати себе винним. Мовляв, проти поліції він безсилий, а якщо не визнає, то Ксюші теж пред’являть обвинувачення. А в них мала дитина. Якщо обох батьків затягають по слідчих діях та судах, то хто буде дитину годувати та доглядати? На той час Влада звільнили із роботи, дізнавшись, що проти нього кримінальна справа. Він був зламаний та пригнічений і погодився. Йому дали два роки із відтермінуванням на рік. Всі думали, що на тому і закінчиться, але то був лише початок.
Тиждень тому на квартиру до Влада та Ксюші прийшли поліцейські. Вдома була тільки мама Ксені. Поліцейські запитали, де Влад, дізнались, що його немає вдома, та пішли. Такі візити повторювались кілька разів. Владу дзвонив слідчий Галицького відділу поліції м. Львова Кобилецький Юрій Миколайович, який у телефонній розмові повідомив, що тепер поліція відкриває проти Ксені кримінальну справу за побиття наряду поліції. (Вага Ксюші 48 кг., вага патрульних понад 90 кг, це буде видно на відео). Виявляється, що вона звіряче побила поліцейських і вони навіть побої зняли. Влад мав прийти у Галицький райвідділок та дати покази проти неї. Влад відповів, що піде, якщо йому пришлють офіційну повістку. Повістки не було, натомість слідчий Кобилецький та обидва патрульних, які били моїх родичів 1 серпня 2020 року, влаштували засідку у Влада у під’їзді. Це було після 18:00 і всі поліцейські були у цивільному вбранні. Під час розмови у під’їзді поліцейські сказали, що створять Владу та Ксені проблеми. Їх можна уникнути, і слідчий зробив пальцями жест, який знають абсолютно всі. Він означав – дайте грошей.
29 березня слідчий знову подзвонив Владу і погрожував йому. Влад зробив запис розмови, на якому чітко чути, як слідчий каже: «Ти офігієш, в тебе умовний термін, ми ж тебе завтра затримаємо у місті і скажемо, що ти був п’яний у громадському місці, і ти сядеш».
Є ще один телефонний запис, де Кобилецький погрожує Владу. Їх я теж прикріпляю до допису.
Таким чином, Владу Корецькому поліцейські, які не були на службі і були в цивільному, в позаробочий час, причому двоє є учасниками процесу, під керуванням слідчого Кобилецького, поставили такі умови :
- Або по Ксенії буде «вирішуватись питання»;
- Або Влад дасть показання на жінку, такі, які скажуть поліцейські, або вони спровокують ситуацію, що він знаходився п‘яним в центрі міста, домовляться із експертизою, і йому замінять відстрочку виконання вироку на реальний строк.
Слідчий Кобилецький поводить себе як справжній колектор із 90-х: дзвонить і залякує родичів Влада, дзвонить його дружині, яка має дворічну дитину, старенькій бабці, моїй цьоці Славі 1944 року народження. Він подзвонив на роботу Влада, і його з переляку звільнили, надсилає СМС із погрозами. В цей же час жодного офіційного виклику на допит як свідка із забезпеченням прав свідка, повісткою, номером кримінального провадження надано не було.
Родина була у відчаї та звернулась до мене за порадою.
31 березня 2021 року Влад у моїй присутності подзвонив на гарячу лінію МВС – 1536, де якась дівчина говорила з ним сонним голосом і заявила, що його заява буде розглянута упродовж місяця, хоча небезпека життю і здоров‘ю сім‘ї існує вже зараз. Ця дівчина навіть відмовилась прослухати запис розмови Влада зі слідчим Кобилецьким із загрозами в адресу Влада.
Окрім того, я порадив написати відповідні заяви у ДБР та Внутрішню безпеку, які Влад збирався занести зранку, але не встиг… Спрацювала гаряча лінія, але не так, як мала спрацювати. Напевно, з гарячої лінії повідомили слідчому Кобилецькому, що на нього скаржаться, і він вирішив піти у наступ.
Ввечері, після 20:00, він зі ще двома невідомими прийшов під двері до мого брата, де проживають Ксеня, Влад та моя тітка Слава. Брат одружився та нещодавно переїхав на іншу адресу. Слава Богу, що його не було вдома, тому що він учасник АТО і невідомо, як відреагував би на невідомих, які ломились всередину, п’яними голосами горлали, щоб їм відкрили, бо вони мають вручати підозру. Ксеня та Влад були у гостях і вдома була тільки тітка Слава, яка злякалась та відмовилась відкривати двері. Не додзвонившись до сина та внучки, вона подзвонила мені, і от тут почались справжні пригоди.
Я здзвонився з адвокатами, подзвонив у патрульну поліцію та службу внутрішньої безпеки поліції, скочив у таксі та поїхав до тітки. Коли я був у дорозі, мені передзвонили патрульні і повідомили, що коли вони прибули на місце, під дверима вже нікого не було. Я попросив патруль зачекати на мене, щоб оформити все документально, і от що мені відповів патрульний, із яким я розмовляв: «Ми вас чекати не будемо, тому, що ми розібрались у справі. Тут йдеться про те, що рік тому ви (тобто я!) та ваші родичі побили поліцейських».
«Я із родичами бив поліцейських?» – здивувався я. Я конче хотів, щоб поліцейські дочекались мене та пояснили звідки в них така інформація і хто саме зводить на мене наклеп, але патрульний сказав: «Щось я не хочу із вами спілкуватись».
Відразу повідомлю, що добре пам’ятаю день 1 серпня 2020 року, коли відбулись події із побиттям моїх родичів. Я в той день був у Рівному, ми готували до відправки на фронт волонтерський вантаж. Я добре пам’ятаю той день, тому що Ксеня та Влад дзвонили мені та просили підказати, до якого адвоката можна звернутись, тому що їх затримали. Підтвердити це може половина Рівного. Я тоді видзвонив адвоката, який і захищав Влада у суді.
Мені взагалі цікаво. Що це було? Спроба нейтралізувати мене, прив’язавши до цієї справи? То тепер мені чекати на оголошення підозри?
Я довго заспокоював цьоцю, якій було погано, і затримався в неї. Була вже дуже пізня година, і тут на її телефон подзвонив хтось незнайомий, чийого номера не було у телефонній книжці.
Я взяв слухавку та сказав «ало». Дзвонив слідчий Кобилецький! Судячи по голосу, він був п’яний і сплутав мене із Владом – чоловіком Ксені.
«Слухай сюди, Влад, бери Ксюшу за руку та бігом сюди до мене, на Романчука. Я їй підозру у скоєнні злочину вручати буду».
«Яку підозру?», - запитав я.
«Не дуркуй, за те, що вона поліцейських рік тому побила», - сказав слідчий.
Тут уже я представився, повідомив, як мене звуть, що я журналіст, і тон слідчого відразу змінився. Він щось незв’язно бурмотів про те, що має право, що йому нічого не зроблять, тому, що ДБР справу проти поліції закрило.
Розмова закінчилась після того, як я повідомив, що спілкуватись із ним ми будемо тільки в правовому полі.
Отже, завтра Влад та Ксеня подадуть відповідні заяви на дії поліцейських, зробимо все, що треба робити у таких випадках по закону. Але у нашій країні закон діє дуже вибірково, і не треба бути екстрасенсом, щоб зрозуміти – закон не запрацює, якщо справа не набуде розголосу. Тому я звертаюсь до громадськості та журналістів за підтримкою. Поширте цей пост, зробіть про це статтю чи сюжет. Злочинці люблять, щоб усе відбувалося в тіні. Давайте витягнемо їх на світло!
На фото Влад та Ксюша із дитиною. Це вони нібито побили трьох здоровенних поліцейських. Це оцій тоненькій дівчинці хочуть оголосити підозру у нападі на патруль!
Господи. Як же хочеться повторити оту розповсюджену фразу: «Краще б йшли бандитів ловити»", - розповів ветеран АТО, Влад Якушев.
