Українці стали краще платити за комунальні послуги, але їхні борги продовжують зростати . Тим часом Мін'юст і Нацбанк дозволили банкам блокувати рахунки боржників по комуналці і автоматично списувати з них недоїмку за рішенням суду.
Сайт "Сегодня" розібрався, чи допоможе такий захід ліквідувати заборгованість, яка вже перевищила 79 млрд грн.
Звідки беруться борги
Як видно з підрахунків Держслужби статистики, в березні нинішнього року в середньому по Україні було сплачено майже 118% сум, виставлених у рахунках за комунальні послуги. Рік тому переплата була всього 4%, а не 18%. Тобто, у багатьох регіонах населення гасило раніше накопичені борги. І частину їх погасило. Якщо за січень-лютий 2021 року борги зросли на 8,5 млрд грн порівняно з груднем 2020 року, досягнувши 82,1 млрд грн, то в березні зменшилися до 79,3 млрд грн (-2,8 млрд грн).
У листопаді 2020 року населення сплатило 52% сум, або 11,6 млрд грн, в грудні – 72,5% або 20,3 млрд грн, в січні 2021 року – 78%, або 23,9 млрд грн, в лютому – 91 %, або 24,9 млрд грн. У грошах це набагато більше, ніж в 2019 році. Наприклад, в січні 2020 року служби ЖКГ виставили рахунків на 23,4 млрд грн (сплачено 19,5 млрд грн), в січні 2021 року – на 30,8 млрд грн (сплачено 23,9 млрд грн або на 4,4 млрд грн більше).
За опалення платять влітку
Тенденції попередніх років показують: протягом року сума боргів то накопичується, то знижується. Починаючи з квітня і закінчуючи вереснем, рівень оплат виростав в 1,5-2 рази порівняно з сумами в рахунках за цей період. Тобто, домогосподарства, які не одержують субсидію, за півроку до нового опалсезону поступово розраховувалися з боргами, перш за все за опалення.
З року в рік найбільші недоплати припадають на три місяці – листопад, грудень і січень. Максимуму вони досягають в січні або в лютому, залежно від того, наскільки холодною була зима, а до нового отопсезону поступово зменшуються. У минулому році мінімум боргу – 55,3 млрд грн – припав на серпень. З вересня розпочався його зростання (55,4 млрд грн), в грудні було вже 73,6 млрд. Можна очікувати, що і в цьому році за весну і літо борги зменшаться приблизно до 70 млрд грн. Але все одно це набагато більше, ніж було в серпні 2020 року (55,3 млрд грн).
Кращі і гірші
Держслужба статистики підрахувала, що найвищий рівень оплати – за газ, електроенергію та опалення. За газ українці в березні розрахувалися на 159,4% (в результаті борги за I квартал зменшилися з 34,4 до 30,2 млрд грн), за електроенергію – на 102,7% (-200 млн грн боргу, з 8 до 7,8 млрд грн), за опалення і гарячу воду – на 100%.
Як видно з інфографіки, найкраще платять за "воду, газ, світло" та інші послуги в Івано-Франківській, Чернівецькій та Полтавській областях: тут переплата за виставленими рахунками становить 50% і більше. Тобто, активно погашаються борги попередніх періодів. Найгірше з оплатою – в Херсонській, Донецькій і Луганській областях – тут не тільки погано розраховуються за минулі борги, а й накопичують нові. Але навіть у найгірших рівень поточних розрахунків становить 91-97%, це набагато вище, ніж у березні 2020 року.
А от за іншими видами послуг поточні рахунки не були оплачені в повному обсязі, очевидно, що і недоїмка по ним збільшилася. За холодну воду населення заборгувало на кінець I кварталу 6,1 млрд грн, за утримання багатоквартирних будинків – 5,4 млрд грн, за вивезення сміття – 1,1 млрд грн.
Експерт із питань житлово-комунального господарства Українського інституту аналізу та менеджменту політики Андрій Никончук роз'яснив, чому компослуги оплачують неоднаково.
"Населення в насамперед оплачує ті послуги, яких найпростіше позбутися при наявності заборгованості: це електроенергія і газ у приватному секторі, де він використовується для опалення будинків, – каже Андрій Никончук. – А от все інше оплачується по можливості. Особливо, якщо сім'я не отримує субсидію, яку можуть відібрати за несплату". Але так як у нас субсидію отримує одне домогосподарство з чотирьох, то борги поступово накопичуються.
Що буде з боргами далі
Але ситуація з "вибиванням" боргів може змінитися вже в найближчі місяці. Причому думки експертів діаметрально розходяться.
На думку економіста Олександра Охріменка (Український аналітичний центр), борги за компослуги різко зменшаться, тому що комунальні служби отримали право блокування через суд банківських рахунків боржників, в тому числі і бізнес-рахунків приватних підприємців, і списання з них суми заборгованості в безспірному порядку. Як роз'яснив нам Олександр Охрименко, в більшості випадків буде достатньо превентивний захід: як тільки банківські картки виявляться заблокованими, боржник сам прийде "здаватися".
"Всі рахунки будь-якої людини можна визначити по його ідентифікаційним кодом і заблокувати протягом декількох хвилин, так як Нацбанк дозволив банкам за рішенням суду робити це в автоматичному режимі, – говорить Олександр Охрименко. – Це дуже жорстка міра, адже серед великих боржників за комуналку – чимало заможних людей, які тримають гроші в основному на картках. Якщо комунальні служби будуть активно її застосовувати, то борги можна швидко зменшити оціночно на 30 млрд грн і більше".
Але є, за словами експерта, "безнадійні" борги, які комунальникам доведеться списати на власні збитки. Їх близько 20% (15-16 млрд грн) – це борги з вичерпаним терміном позовної давності, а також борги померлих, які проживали в неприватизованих квартирах.
А от заступник голови комітету ВР із питань ЖКП Олексій Кучеренко, навпаки, очікує різкого зростання боргів цього року. Перш за все, за рахунок малозабезпеченого населення, якому з різних причин не призначена субсидія. А також за рахунок безробітних боржників і асоціальних елементів, у яких немає банківських рахунків.
"Кабмін не став продовжувати механізм ПСО (покладання спеціальних обов'язків) для теплокомуненерго, тобто, тепер ТКЕ будуть купувати газ "на ринку". Поки "немонополіст" "Нафтогаз" запропонував свої контракти і свою річну ціну – 8300 грн за тис. куб. м без розподілу. Що очікує споживачів – точно нічого хорошого. За попередніми оцінками тарифи на тепло мають зрости в 1,7-1,8 разу", – резюмував Олексій Кучеренко.
У підсумку, за його оцінками, борги за компослуги до кінця року також збільшаться приблизно в 1,5 рази, перевищивши 100 млрд грн.
Тарифами на комуналку обіцяють зростання, а ось оформити субсидію стає все важче. Детальніше дивіться в сюжеті.
