«Високий замок - це пам’ятка архітектури національного значення. Попри те, що першість на цю пам’ятку оспорюють дві нації - поляки та українці, - Високий замок до нині залишається малодослідженим. Такі роботи як консервація решток, що залишились після насипання Копця Унії, - це одна з небагатьох можливостей дослідити рештки пам’ятки і, можливо, прояснити щось в історії спорудження Високого замку», - зазначив Олег Осаульчук.
Він зазначив, що археологічні дослідження на цій ділянці допоможуть історикам дати відповідь на цілу низку питань.
«Є припущення, що за Данила Галицького замок міг бути дерев’яним, поляки стверджують, що мурованим він став лише за Казимира Великого. Але лише археологічні дослідження можуть дати відповіді на ці питання», - сказав Олег Осаульчук.
Він наголосив, що згідно з чинним законодавством України, будь-які консерваційні чи реставраційні роботи на пам’ятках національного значення мають супроводжуватись комплексними науковими дослідженнями, у тому числі і археологічними.
«Такі дослідження не були передбачені проектом консервації та реставрації муру. Постає питання, чому вдруге за півроку виникає проблема з реставрацією пам’яток національного значення у Львові. Перший випадок був з церквою Святого Миколая і другий маємо з рештками Високого замку. Пам’яткоохоронні структури, у тому числі управління охорони історичного середовища, проігнорували вимоги закону щодо проведення комплексних археологічних досліджень. Постає питання, як той проект розроблявся і затверджувався?» - сказав Олег Осаульчук.
