1 ca55c9679f605e639ed015ffdba3fa8eЯкось британський прем’єр-міністр Вінстон Черчіль сказав: “Політик повинен уміти передбачити, що станеться завтра, через тиждень, через місяць і через рік. А потім пояснити чому цього не сталося”. Український уряд схоже вже зрозумів економічні перспективи найближчих місяців. І тепер його завдання зробити все для того, щоби вони не втілилися в життя.

Перша загроза - занадто висока ціна на газ для населення. Підвищення тарифів - то основна вимога Міжнародного валютного фонду. Кредитори невблаганні - населення повинне платити за газ за тією ж ціною, яку сплачує промисловість, тобто 11 тис. грн. за кубометр. Іншими словами - середньостатистична сім’я у Львівській області отримає в щомісячну платіжку додатково 1000-1500 гривень.

Безумовна згода з тарифами МВФ може призвести до непрогнозованих наслідків – як для економіки, так і для пересічних громадян, - переконує Павло Кухта, заступник керівника Стратегічної групи радників з підтримки реформ. Адже не всім нові тарифи будуть по кишені. А це спровокує кризу неплатежів за комунальні послуги, а також збільшення кількості субсидіантів. За підрахунками політолога Володимира Цибулька, видатки на субсидії доведеться збільшити з 71 млрд. грн. до 113 млрд., адже 80% українців не впораються з новими тарифами без субсидій!

Утім зрозуміло, що до вимог МВФ прислухатися потрібно, до цього змушують борги України. Якщо повертатися до Черчіля, то ще одна його цитата гласить: “Відмінність державного діяча від політика в тому, що політик орієнтується на наступні вибори, а державний діяч - на наступні покоління”. Тож з упевненістю можна сказати - з 2007-го до 2014-го року державних діячів в українських владних коридорах було небагато. Адже саме в цей період державний борг збільшився на 45 млрд. доларів. Кожен українець - від дитини до пенсіонера - став біднішим на тисячу доларів.

Чому так сталося пояснює відомий експерт у галузі інвестицій Сергій Фурса. Якщо жити в борг, витрачаючи кошти, яких нема і навряд чи вони будуть, це, як не крути, призведе до фінансового колапсу. І наша держава так і жила - витрачаючи гроші, яких не мала, немов безвідповідальний марнотратник. Створювалася ілюзія економічної стабільності, коли гривня нібито була міцною, а тарифи низькими. Все заради вдячних голосів від задоволених виборців.

Однак тепер настав час платити за рахунками. Вже до кінця 2020-го року Україна змушена віддати 18,5 млрд. доларів боргу. Зрозуміло, що без залучення нових коштів від Міжнародного валютного фонду це неможливо. Але й відмовитися від співпраці з МВФ не можна. Бо це автоматично означатиме, що Україна стане неплатоспроможною, тобто оголосить дефолт. Підсумки такого кроку будуть значно болючішими для громадян, аніж додаткова тисяча в платіжці.

Серед найпомітніших наслідків- призупинення інвестицій. Ніхто не хоче вкладати в того, хто не віддає боргів. Як наслідок - тотальний дефіцит валюти, за яким іде стрімке здорожчання всіх товарів. Зрештою, досвідчений читач пам’ятає переломні 90-ті та знає, що таке ріст ціни на товар впродовж дня чи, скажімо, порожні полиці магазинів.

Відсутність валюти чи її висока вартість стануть також ударом по українським підприємствах , які в середньому третину сировини та матеріалів везуть з-за кордону. Скорочення ж виробництва призведе до масового безробіття та суттєвого зменшення відрахування податків до бюджету. За таких умов про соціальні виплати і думати марно. Замороження зарплат, пенсій та стипендій - типова політика доби дефолту. Від такого удару економіка може оговтуватися роками, а то й десятиліттями.

Відтак, якщо думати про наступні покоління, а не про найближчі вибори, то ціну на газ таки доведеться підвищувати. Наразі, українські урядовці намагаються запропонувати Міжнародному валютному фонду так звану “золоту серединку” - формулу підвищення ціни на газ, яка б не була критичною для української економіки і для соціального стану населення. От тільки кредитори наразі глухі до аргументів України. Вже вісім компромісних сценаріїв, запропонованих урядом були відкинуті фахівцями МВФ. Мабуть, настав час підготувати дев’ятий.

загрузка...