1 52706478 2077321452315506 2411627993584631808 nЛьвівські активісти відверто обурені тим, що відбулося в Апеляційносму суді на Соборній 14 лютого, а потім в Личківському 15 і 16 лютого. На наше переконання, це вже ознаки неприхованих репресій!

На самого Валентина Львів облетіла вістка про затримання громадського діяча Сергія Гончарука, який нібито напав на нацгвардійця в приміщенні суду, якого, за повідомленнями Нацполіції, вже охрестили зловмисником. Його затримали. В суботу суд обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою - 60 діб.

Вже зараз львівські активісти заявляють про системні репресії з боку правоохоронних органів. Я, як людина, проти якої недавно теж в суді була запланована очевидна провокація за участі нацгвардійців, можу і мушу про це говорити відверто!

16 лютого 2019 року Личаківський районний суд обрав запобіжний захід для Гончарука Сергія – 60 днів утримання під вартою! Це просто жах! Питання застави ніхто навіть не розглядав. Як і суд просто проігнорував заяви чотирьох людей, які хотіли взяти Сергія на поруки. Суд просто навіть не дав їх озвучити, а в судовому рішенні навіть не вказав, що такі були подані!

Ви би бачили той суд?! Я на ньому була!

І бачила відео з подій в Апеляційному суді, яке демонстрували при обранні запобіжного заходу.

Чисельні присутні неприховано сміялися, бо на відео чітко видно: гвардійці не перевіряли практично ні в кого документи. І велика кількість людей впродовж тривалого часу заходила до суду без жодних перевірок. Аж поки до приміщення суду не зайшов Сергій Гончарук та Мирон Бохняк. На яких, як мухи на мед, злетілися нацгвардійці, перекривши їм дорогу.

Так виглядало, що вони на них спеціально чекали, як всередині будівлі, так і знадвору, адже списки з розгляду справ знаходяться саме біля пункту охорони, І коли Сергій запротестував, вимагаючи вказати причину, на нього накинулися двоє озброєних людей. Сергій був змушений притиснути одного до "вертушки", можливо спрацювала реакція, дав відсіч.

Закиди, що нібито Сергій Гончарук був нетверезий у приміщенні суду є абсурдом, оскільки Сергій не вживає алкоголю за релігійними переконаннями. Він член однієї з протестантських общин Львова. Зрештою його забрала швидка, є аналізи крові.

Та якби він був п’яний, то уявляю, що з ним ті правоохоронці зробили б. А от нетверезість окремих правоохоронців засвідчена кількома різними людьми, які прибули в Апеляційний суд, коли в соцмережах поширилася звістка про затримання Сергія. Але правоохоронців п’яних ніхто не затримував за виконання посадових обов’язків в нетверезому стані. Свідки про це зазначали в суді.

Коли Сергію від пережитого стресу стало погано і підскочив тиск, викликали швидку. Швидка встановила гіпертонічний криз і забрала Сергія до лікарні.

Найцікавіше, що Сергій Гончарук і Мирон Бохняк йшли в суд представляти інтереси людини з інвалідністю, яку звільнили з роботи на комунальному підприємстві. Не важко здогадатися, що суд розглянув справу і людина її програла. Складається враження, що невипадково.

А процес у Личаківському суді, коли обирали запобіжний захід Сергію, взагалі важко назвати судочинством. Такого суду я ще не бачила! Тривав два дні. Почався на саме Стрітення. Вів його новообраний голова суду Жовнір Б.Г.! Оскільки громадські активісти були присутні і фіксували все, що відбувалося, є купа свідків, які можуть підтвердити, що:

  • Суддя Жовнір Б.Г. не встановив осіб, які прибули і брали участь в судовому засіданні. Ну прийшли собі люди. І виявляється, перевіряти в засіданні їхні документи – не обов’язково! А чи це ті справді люди? – Хто зна?

  • Суддя Жовнір Б.Г. взагалі не аналізував посилань адвоката і самого Сергія, що законних підстав перебування в суді озброєних військових-нацгвардійців, не передбачено чинним законодавством. А нащо?

Голослівно заявляючи про «обґрунтованість підозри» суддя не встановив правових підстав перебування нацгвардійців на посту у приміщенні Апеляційного суду!

  • Суддя не перевірив, що робили кулеметники в суді? І де їхній кулемет? Які повноваження кулеметника перевіряти документи відвідувачів суду?

Так-так, отой чувак, що «потерпілий» - кулеметник. Ну, де його кулемет, питання цікаве, звичайно. Ну бо кулеметник за посадою має обов’язок пильнувати кулемет!

І яка посадова інструкція чи військовий статут уповноважує кулеметника вимагати в мене документи при вході в суд? Відколи це громадяни зобов’язані кулеметникам пред’являти свої документи з персональними даними? Може хтось підкаже? Бо я такої норми не знаю!

  • Суддя відмовив у перенесенні засідання, коли Сергій попросив перерву, оскільки в суботу він не може брати участь в засіданні за релігійними переконаннями;

  • Суддя Жовнір Б.Г., приймаючи рішення про обрання запобіжного заходу, фактично виніс рішення по суті, написавши «на законну вимогу пред’явити документи» - але суд не з’ясовував законність чи незаконність вимоги пред’явити документи, жодним чином не аналізував доводи Гончарука С. про те, що правових підстав перебування нацгвардійців в приміщенні апеляційного суду немає. І фактично вже засудив Сергія! Бо доводити «законність вимоги пред’явити документи» вже непотрібно. Цей факт встановлений судом! Хоча і не мав повноважень його встановлювати , обираючи запобіжний захід.

  • Суддя Жовнір здійснював допит свідків, не видаливши їх зі зали. І усі свідки постійно були присутні в залі судового засідання, коли один свідок чув покази іншого, а тому очевидно, що розгляд справи був необ’єктивним, а допит свідків – не міг забезпечити незалежне висвітлення обставин справи. Суддя не перевірив документи свідків. Кого він допитував – він повірив на слово.

  • Суддя не зважив, що Сергій – батько трьох дітей, одна з яких має інвалідність. Сергій говорив про це суду, четверо людей, які подали заяви про взяття Сергія на поруки теж про це написали. Але суддя написав : «не надав доказів». Серйозно? Де мав взяти докази утримуваний під вартою? Дружина якого в напівпритомному стані з інвалідом на руках?!

Суд так відверто намагався показати непокірному громадському активісту «кузькіну мать», що очевидно забув, що захист прав людей з інвалідністю – його першочергове завдання!

  • В Рішенні суду суддя навіть не згадав, що було три заяви про взяття Сергія на поруки!

Я та ще двоє громадських діячів подали через адвоката суду заяви, де виявили бажання взяти Гончарука на поруки, таку ж заяву подав керівник релігійної общини, до якої належить Сергій!

Суддя засвідчив, що такі заяви є і пішов в нарадчу! Вийшовши з неї і читаючи ухвалу, він навіть за них не згадав! Виявляється, ми - пусте місце! Суд може не розглядати наші заяви про взяття на поруки, якщо не захоче!

Це судочинство?

Вони так очевидно ненавидять громадських активістів, які не дають їм спокійно бути гвинтиками системи!

Сергію дали 60 днів в СІЗО без права застави! Максимальний термін для особливо небезпечних злочинців! Для порівняння: підозрюваному у вбивстві Каті Гандзюк суд обрав затримання лише на 17 діб і право застави. Але то вбили громадську активістку, а тут - нацгравардійця до «шлагбауму» притиснули! Хто би то порівнював?

Тому не дивуйтеся, як завтра по вас прийдуть!

Бо це не перший випадок, коли в судах з використанням нацгвардійців намагаються пришити справу громадським діячам. Ось суд, де я намагаюся захистити свої права як член теритіоральної громади. Спочатку в засіданні суддя Мирутенко не дав мені слова сказати, замість мене сам читав мою заяву, і колегія швидко побігла в нарадчу. Засідання було без жодних ексцесів, була лише одна вільна слухачка, мені слова суддя не дав.

А потім в реєстрі виявляю явно сфальшовані дані про «фактичний зрив судового засідання», і залучення посиленого наряду нацгвардії! На мене? Слабку жінку? http://reyestr.court.gov.ua/Review/79337649

Моя заява та інших присутніх в цьому суді про злочин суддів з фальшування рішення суду, дискримінації, переслідування громадських діячів за допомогою нацгвардійців лежить в ДБР. Цікаво, чи відкриють провадження?

Бо через суд відкривати треба буде в тому ж Личаківському суді. Який сам узаконює такі порушення!

Так розумію, що репресії стали відверто неприхованими!

Я знаю, що Сергій Гончарук бурхливо реагує на несправедливість, тадосі ще ніхто ним не побитийвибуховий темперамент. Але також знаю, що він один з небагатьох, які справді бореться з цією корумпованою і прогнилою системою! І що очевидно, ця система намагається його у всякий спосіб знищити!

Якщо ми закриємо очі і пройдемо повз – завтра вони прийдуть по нас.

Уже стукають!

Громадська активістка Лідія Конюх

П.С.

А тепер багато букв. Але це має знати кожен!

Юридично по поличках, що відбулося в Апеляційному суді, коли затримали Сергія, і що роблять там озброєні нацгвардійці? І чому це все незаконно! Судіть самі:

1. Правових підстав перебувати нацгвардійцям в судах – просто нема!

За законом, будь-хто має право прийти в судове засідання і бути присутнім на ньому.

В Україні немає комендантської години, немає воєнного стану, принаймні у Львові! То на якій основі якийсь кулеметник чи інший нацгвардієць зі зброєю має право обмежити мені чи комусь іншому доступ до приміщення суду? Ми не зобовязані носити зі собою посвідчення особи! То на якій правовій підставі хтось обмежує доступ до приміщення суду? Це – публічна установа!

Хто такі нацгвардійці, щоб я їм надавала свої персональні дані, які містяться в посвідченні особи? Це посягання на приватність людини! І законом не передбачено, щоб я чи хтось інший пред’являла комусь на вході своє посвідчення!

Правоохоронці пробують закидати, що суд – це режимний об’єкт. Розслабтеся. В Україні відсутнє офіційне визначення режимного об’єкта. Оскільки доступ на судові засідання має будь-хто. Так і написано: судовий розгляд - публічний. Лише в окремих випадках суд робить засідання закритим. Але такі випадки – виняток. Останнім режимним об’єктом був славнозвісний ГУЛАГ часі СРСР!!!

Публічність судових засідань автоматично спростовує статус режимності, якби навіть хтось хотів за вуха такий статус суду притягнути.

2. Що роблять військові формування в приміщенні суду? За посадами це кулеметники, стрілки, гранатометники і інші. Ну бо у військовому формуванні інших посад немає. Їхнє призначення – бойові дії! І

Ось статут , який регламентує, що вони повинні робити:

https://studfiles.net/preview/5776767/

В суді всіх відправляють до дошки оголошень, де висить Наказ МВС, пояснюючи присутність Нацгвардії в приміщенні суду рішенням  Вищої ради юстиції від 26 грудня 2016 року № 3470/0/15-16 «Про затвердження Тимчасового порядку забезпечення охорони судів, органів та установ системи правосуддя, а також підтримання громадського порядку в них» (http://www.vru.gov.ua/act/8547) та Наказу Міністерства внутрішніх справ України наказом від 26 грудня 2016 року № 1352 «Про затвердження Тимчасового порядку забезпечення охорони судів, органів та установ системи правосуддя, а також підтримання громадського порядку в них»

Але Вища рада юстиції апріорі не мала повноважень вирішувати питання охорони судів . Ось вичерпний перелік повноважень Вищої ради юстиції, відповдіно до вимог ЗУ ЗАКОН УКРАЇНИ «Про Вищу раду юстиції», чинний на момент прийняття «Тимчасового порядку забезпечення охорони судів, органів та установ системи правосуддя, а також підтримання громадського порядку в них»

Ось : Стаття 3. Повноваження Вищої ради юстиції https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/22/98-%D0%B2%D1%80

Вища рада юстиції:

1) вносить подання Президенту України про призначення суддів на посади або про звільнення їх з посад;

2) розглядає справи і приймає рішення стосовно порушення суддями і прокурорами вимог щодо несумісності;

3) здійснює дисциплінарне провадження стосовно суддів Верховного Суду України і суддів вищих спеціалізованих судів;

4) розглядає скарги на рішення про притягнення (та про відмову у притягненні) до дисциплінарної відповідальності суддів апеляційних та місцевих судів, а також прокурорів.

Навіть дитині зрозуміло: повноважень видавати правила охорони судів ВРЮ не має. Тому такий порядок нікчемний по своїй суті, оскільки виданий неповноваженою особою.

Наказ Міністерства внутрішніх справ України  від 26 грудня 2016 року № 1352 «Про затвердження Тимчасового порядку забезпечення охорони судів, органів та установ системи правосуддя, а також підтримання громадського порядку в них» не оприлюднений в Єдиному державному реєстрі нормативно-правових актів. А отже не доведений до відома населення у встановленому порядку. А тому дотримуватися його люди, до яких він не доведений, не зобов’язані.

Для того, щоб зобов’язати мене чи кого-небудь-іншого виконувати нормативно-правовий акт , який стосується великої кількості людей – такий акт має бути погоджений Мінюстом доведений і оприлюднений у відповідному електронному реєстрі нормативно-правових актів.

Оцьому: http://www.reestrnpa.gov.ua/REESTR/RNAweb.nsf/vWWWGroupParam1/searchext?OpenDocument

П.9. Постанови КМУ «Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів та користування ним» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/376-2001-%D0%BF) від 23 квітня 2001 р. N 376 , визначає : « Нормативно-правові акти, які підлягають державній реєстрації відповідно до Указу Президента України від 3 жовтня 1992 р. N 493 ( 493/92 ) "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади" та постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 р. N 731 ( 731-92-п ) "Про затвердження Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади", включаються до Реєстру після їх державної реєстрації у Мін'юсті.»

Ця ж постанова визначає, що публікація в реєстрі є офіційним доведення нормативного акта до відома громадян.

Тобто якщо в реєстрі нормативного акта немає – я не зобов’язана знати про його існування, а відповідно ніхто не може зобов’язати мене дотримуватися такого акта.

Ану пошукаємо, чи є тут Наказ, який вивісили в приміщенні суду в реєстрі!

А нема Наказу 1352 МВС.

1 8e75n4s563h24ot 1

Тому формально він нечинний! Чи пройшов він реєстрацію Мінюсту – теж невідомо! І чому суд вивісив Наказ, якого немає в Держрежстрі – загадка.

Зрештою, наказ, що суперечить Конститції, чи законоам – теж нікчемний.
оскільки звужує права громадян і передбачає грубе втручання воєнних в приватне життя грмоадян.

3. Нацгвардія – військове формування, до функцій якої відноситься охорона чітко визначеного переліку об’єктів. І судів у цьому переліку – нема.

Відповідно до ЗУ «Про національну гвардію»

«Національна гвардія України є військовим формуванням з правоохоронними функціями, що входить до системи Міністерства внутрішніх справ України і призначено для виконання завдань із захисту та охорони життя, прав, свобод і законних інтересів громадян, суспільства і держави від злочинних та інших протиправних посягань, охорони громадського порядку та забезпечення громадської безпеки, а також у взаємодії з правоохоронними органами - із забезпечення державної безпеки і захисту державного кордону, припинення терористичної діяльності, діяльності незаконних воєнізованих або збройних формувань (груп), терористичних організацій, організованих груп та злочинних організацій.»

Відповідно до п.4. ч.1. ст. 2 ЗУ «Про національну гвардію України» чітко встановлено (дослівно):

Стаття 2. Основні функції Національної гвардії України

1. Основними функціями Національної гвардії України є:

4) забезпечення охорони органів державної влади, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, участь у здійсненні заходів державної охорони органів державної влади та посадових осіб;

Перелік органів влади, які безоплатно охороняє Національна гвардія України є вичерпним і встановлюється Постановою Кабінет Міністрів України від 25 листопада 2015 р. № 971 , зокрема:

Про затвердження переліку органів державної влади, що підлягають безоплатній охороні Національною гвардією (перелік у повному обсязі)

ПЕРЕЛІК 
органів державної влади, що підлягають безоплатній охороні Національною гвардією

Найменування органу державної влади

Код згідно з ЄДРПОУ

Мінагрополітики

37471967

Мінрегіон

37471928

Мінприроди

37552996

Мінекономрозвитку

37508596

Міненерговугілля

37471933

Мінкультури

37535703

МОН

38621185

МОЗ

00012925

Мінсоцполітики

37567866

Мінфін

00013480

Мін’юст

00015622

Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини

21661556

Національне агентство з питань запобігання корупції

40381452

Казначейство

37567646

Вінницька облдержадміністрація

20089290

Волинська облдержадміністрація

13366926

Дніпропетровська облдержадміністрація

00022467

Донецька облдержадміністрація

00022473

Житомирська облдержадміністрація

00022489

Запорізька облдержадміністрація

00022504

Івано-Франківська облдержадміністрація

20567921

Кіровоградська облдержадміністрація

00022543

Луганська облдержадміністрація

00022450

Львівська облдержадміністрація

00022562

Миколаївська облдержадміністрація

00022579

Одеська облдержадміністрація

00022585

Полтавська облдержадміністрація

00022591

Рівненська облдержадміністрація

13986712

Сумська облдержадміністрація

14005581

Тернопільська облдержадміністрація

00022622

Харківська облдержадміністрація

23912956

Херсонська облдержадміністрація

00022645

Хмельницька облдержадміністрація

22985083

Черкаська облдержадміністрація

00022668

Чернігівська облдержадміністрація

00022674

Чернівецька облдержадміністрація

00022680

 

4. Посадова інструкція кулеметника, стрілка не передбачає право перевіряти документи і збирати персональні дані. Жоден закон не зобов’язує нас надавати персональні дані (а Прізвище, ім’я, по-батькові, документи, видані на ім’я особи – це персональні дані, які захищаються законом)

Зрештою робоче місце кулеметника – біля кулемету.

Один з «потерпілих» нацгвардійців при дачі показів в суді заявив, що його посада – кулеметник.

Ми – вільні громадяни, люди! Ніхто не має права зобов’язувати нас робити те, що не передбачено законом. Тоді як представники орагінв влади – лише в межах наданих повноважень.

 Зацитую Конституцію:

Стаття 19. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 22. Права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними.

Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Стаття 33. Кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Також, запам’ятайте:

Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» Чітко визначає:

Стаття 2. Свобода пересування та вільний вибір місця проживання в Україні

Громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом.

 Стаття 12. Обмеження свободи пересування

Свободу пересування відповідно до закону може бути обмежено:

у прикордонній смузі;

на територіях військових об’єктів;

у зонах, які згідно із законом належать до зон з обмеженим доступом;

на приватних земельних ділянках;

на територіях, щодо яких введено воєнний або надзвичайний стан;

на окремих територіях і в населених пунктах, де у разі небезпеки поширення інфекційних захворювань і отруєнь людей введені особливі умови і режим проживання населення та господарської діяльності;

на тимчасово окупованих територіях.

Суди до цього переліку місць, в яких обмежено пересування, не входять!

Також Закон України «Про захист персональних даних» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2297-17) не передбачає право кулеметників отримувати мої персональні дані при вході в суд.

Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за порушення законодавства про захист персональних даних»

Змінами до КУпАП визначає:

"Стаття 182. Порушення недоторканності приватного життя
1. Незаконне збирання, зберігання, використання, знищення, поширення конфіденційної інформації про особу або незаконна зміна такої інформації, крім випадків, передбачених іншими статтями цього Кодексу, -
караються штрафом від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.
2. Ті самі дії, вчинені повторно, або якщо вони заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам особи, -

караються арештом на строк від трьох до шести місяців або
обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років, або
позбавленням волі на той самий строк.

Нацгвардійці, які вимагають предявити документи при вході в суд реально незаконно отримують персональні дані.
В окремих судах вони навіть в журнали якісь їх вписують.

І очевидно, саме такі дії мають каратися згідно зі законом!

Бо це порушення права на приватне життя і грубе втручання в нього!

То за порушення наших прав нас ще і каратимуть? Ми маємо страждати за паспорт Громадянина України?