16681724 1268589899861077 4733319585650361814 nВперше українські альпіністи провели прес-конференцію щодо експедиції на Еверест, яку вони планують здійснити у травні. Зі слів учасників, виліт із Києва планується 6 квітня, однак сам підйом на “восьмитисячник” здійснять приблизно 20 травня. Серед тих, хто поставив перед собою мету зійти на Джомолунгму є і Роман Городечний, львів'янин. Він може стати першим мешканцем Львівщини, який підніме прапор нашого міста на найвищій вершині світу! Форпост вирішив поспілкуватись із чоловіком.

Перше питання все ж стосується фінансування. Ви зазначили на зустрічі із журналістами, що з людини похід на Еверест коштуватиме близько 50-60 тисяч доларів. І це без вартості перельоту. Чи допомагає вам хтось фінансово, чи можливо таку суму вдалось зібрати власними зусиллями?

Така сума є комерційною. Тобто, стільки платить альпініст тому, хто організовує експедицію. Достатньо перевірити в Інтернеті цю інформацію. Одразу зауважу, що у нас не має ніяких спонсорів. Ми всі, члени експедиції, самодостатні люди. У кожного свій бізнес, тому ми самі себе фінансуємо. Зрештою, у нас сума виходить вдвічі мешою.

На Вашу думку, чи має перспективи розвитку цей вид спорту в Україні?

Безумовно. Є зацікавлені люди, які готові вкладатись без власних інтересів у цей вид спорту.

Але ж Ви говорите про приватних осіб, а як щодо підтримки держави?

Кожен спорт — це видовище. Альпінізм не може показати цього, відповідно держава не зацікавлена у цьому. Та і це дуже дорогий вид спорту. Хоча, за Радянського Союзу альпінізм вважався доволі елітним заняттям і його “розкручували”. Зараз практично всі країни заохочують своїх громадян, які надумали піднятись на якусь вершину. Це подається як історичне досягнення самої країни. У нас таке не культивується поки.

От на конференції прозвучало, що ваша команда хоче скласти конкуренцію російським альпіністам, адже там цей спорт куди розвиненіший. Чому?

10410616 745784825474923 1208019558763991875 nТам ті ж проблеми, що у нас. Тільки росіяни навчились зробити альпінізм модним, якщо можна так сказати. Кожна їхня експедиція старається брати із собою оператора від якогось телеканалу. Цього разу ми також вирішили відзняти фільм про наші досягнення. Ну і, звичайно, ми націлені також підкорити 7 найвищих вершин світу.

Ви казали про те, що ця експедиція не несе комерційний характер, а соціальну місію швидше. Мова йде про допомогу Соломії Шарко, яка хворіє на рак. На прес-конференції Ви заявили, що піднімете прапор любої партії, компанії чи фізичної особи, яка проплатить таку акцію (гроші підуть на лікування дівчинки). Є вже охочі?

Є. Один претендент вже точно є у нас.

Нічого собі. А як вашій команді прийшла ідея допомогти дівчинці? Як Ви познайомились із її батьком?

У мене є бізнес в Червонограді (місто на Львівщині), звідки сім'я Шарко. Не перший раз роблю акції благодійного характеру. От виникла ідея зробити благодійний забіг. Я і так готуюсь до сходження на вершину, а так ще можна якось допомогти Соломійці. Щодо прапору на Евересті, то це моя ідея. У нас є свій внутрішній чат з учасниками експедиції. Я запропонував, всі підтримали.

Відчуваєте відповідальність перед мешканцями Львова за, так би мовити, звання першого львів'янина, який підніметься на Еверест?

Ну як сказати. Якщо розглядати це як якесь історичне досягнення, то так, безперечно.

Я так розумію, що наші Карпати для вас не цікаві.

Ну чому. Буває і в Карпати їздимо. Будь який вихід в гори, любі, це класні відчуття. От важко пояснити людині, яка не бувала в горах, наскільки це кайфово. Навіть підйом на ту ж Говерлу. Там всі дорогі авто чи телефони нівелюються, людина стає щирою, справжньою.

От Ви та Ірина Галай розказували про численні випадки “гірської хвороби” та нещасні випадки, пов'язані із нею. У Вас є сім'я. Як дружина ставиться до такого хобі свого чоловіка?

Знаєте, я свою жінку називаю мудрою. Вона знає, що я свого рішення не поміняю, звик, що для мене нема якихось авторитетів. От як кажуть: розумна жінка знайде проблему та вирішить її, мудра проблем не побачить. Так і моя Юля, вона підтримує мене.

Та і мама у мене завжди активно проводила час — байдарки, природа. Вона мене розуміє.

А не думали над тим, щоб взяти дружину із собою в якусь експедицію? Чи вона не хоче?

Хоче і думали над цим. Ми цього року планували з друзями поїхати в Непал до базового табору, зробити таку вилазку. Плани, як бачите, трішки помінялись, але наступного року постараємось зорганізуватись.

Нагадаємо, Роман Городечний, Ірина Галай, Тарас Поздній та Дмитро Семеренко цього року хочуть здійснити підйом без балонів з киснем на гору Лхотцзе, сусідки Евересту, після цього на них чекає траверс Еверест-Лхотцзе. Перед собою українці поставили доволі амбітні плани аби про нашу країну, зокрема про Львів, заговорив весь світ. Форпост триматиме за сміливців кулаки!

загрузка...