66437020 891777774508834 5394903090451185664 nОкруг №126 – один з небагатьох, де кандидати від найпопулярніших брендів не мають шансу на перемогу. Все таки виборчий цейтнот попри очевидні переваги від утримання на хвилі популярності, не дозволив «Слузі народу» та «Голосу» залучити у свої мажоритарні лави справді популярних і впливових осіб по всіх округах.

З огляду на це в окрузі, який об’єднує Стрийщину, Жидачівщину та Ходорівщину, очевидну перевагу ще перед стартом отримали ті, хто працював в окрузі й раніше, а не вискочив, в останню мить, як Пилип з конопель.

Округ, слід сказати, доволі складний. Навіть у ментальному плані. Гонорова Стрийщина, яка називає себе бандерівським краєм, оскільки тісно пов’язана з життям родини Провідника (сам Степан Бандера навчався у Стрию). Між Жидачівщиною (теж гордиться своєю повстанською славою і «Чорним лісом» партизанки) та Ходорівщиною, хоч вони і належать до одного району, теж спостерігається певний антагонізм. Ходорів історично вважався «панським» містечком, натомість Жидачів – більш робітничим. Розділені мостом через Дністер мешканці двох затишних містечок, звісно, не б’ються між собою, але можливість покпинити над сусідами не промайнуть. До речі, там немає навіть чемпіонату району з футболу. Є окремо першість Жидачівщини і окремо першість Ходорівщини.

Не забуваймо, про Журавно і Моршин, котрі теж мають свою специфіку. Тож одне з головних завдань будь-якого кандидата у 126-му – об’єднати територіальні лоскутки діями, гаслами та ідеями.

Однак повернімося до округу №126. Цьогоріч за депутатський мандат від Стрийщини та Жидачівщини змагатимуться 11 кандидатів – практично футбольна команда у повному складі. Натомість не балотуватиметься король моршинських мінеральних вод Микола Кміть, котрий на минулих виборах набрав поза 20 відсотків і попередньо розглядався як один з фаворитів. Кміть з якогось переполоху вирішив балотуватися за списком непрохідної «Самопомочі», чим влаштував своєрідні міні-змагання за голоси на своїй моршинській вотчині.

П’ятеро з нинішніх кандидатів належать до котроїсь із партій – Ярослава Карпінська (Українська партія), Мар’ян Калин (НРУ), Андрій Гергерт («Свобода»), Олег Канівець («Громадянська позиція») та Василь Загородний (Аграрна партія). Щоправда, позиції перелічених політичних сил на не настільки потужні, аби їхні бренди змогли суттєво додати кандидатам електоральної підтримки. Але двоє із них – Гергерт і Канівець мають підстави розраховувати на власні сили і на власні імена, ще не призабуті в окрузі.

Перспективніше у «брендовому» контексті могли б виглядати кандидати від «Слуги народу» чи «Голосу», однак тут ключове слово «могли». Бо прізвища висуванців від партій шоуменів не викликали політичного екстазу ні у Стрию, ні в Жидачеві, ні в Ходорові.

Так, Зе-команда висунула по округу маловідомого заступника завідувача кафедри міжнародних відносин факультету міжнародних відносин Київського національного університету культури і мистецтв. Здається, люди зі структури «юного орла», співаючого ректора Михайла Поплавського в цих краях балотуються вперше.

Із кандидатом від «Голосу» виникли проблеми дещо іншого штибу. Колишні АТОвці та волонтери звинуватили Володимира Гаврона у, делікатно кажучи, неетичній поведінці під час волонтерських збірок для майданівців і вояків на Сході. Низка жидачівських волонтерів навіть оприлюднили свої відеозвернення до Святослава Вакарчука з проханням зняти, чи поміняти «недостойного», на їхню думку, кандидата.

Андрія Гергерта, колишнього бійця «Правого сектору» жителі округу можуть трохи пам’ятати ще з минулих виборів. У міжвиборчий період особливою активністю він не відрізнявся, однак в останні два тижні його візуальна присутність в окрузі доволі помітна. Нині Гергерт представляє ВО «Свобода» - партію, яка має своїх прихильників, однак вже давно не має тих позицій, які були у неї років десять тому. До того ж друге місце Гергерта на минулих виборах було частково зумовлене підтримкою команди Олега Канівця. Нині ж Канівець балотується сам, то ж навряд чи перейматиметься результатами свободівця. До речі, під питанням залишаються людський і матеріальний ресурс Андрія Гергерта. З упевненістю можна твердити, що Гергерт буде у трійці, але перемогти йому буде важко через обмежений електоральний ресурс «Свободи».

Олег Канівець свого часу вже був народним депутатом. Досить активно працював в окрузі ще років 6-7 тому, однак його імідж суттєво зіпсував політичний конфлікт. Канівець, не знайшовши порозуміння з колегами із тодішньої демократичної опозиції в парламенті, покинув лави Об’єднаної опозиції, чим накликав на себе гнів частини своїх виборців, які повважали його зрадником. Минулі вибори пан Канівець пропустив і до останнього часу більше часу проводив у Києві, займаючись, зокрема, штабною роботою в партії «Громадянська позиція».

До речі, міцна партійна прив’язка може зіграти з Олегом Леонідовичем поганий жарт. Рейтинги «Громадянської позиції», яка вельми добре продемонструвала себе на президентських виборах на Львівщині, раптово посипалися. Тож навряд чи пану Канівцю доводиться розраховувати, крім себе, ще й на бренд.

Рейтинговим фаворитом цьогорічних перегонів є діючий депутат Андрій Кіт, котрий іде на вибори як само висуванець, а раніше пройшов у парламент за підтримки БПП (за квотою УДАРу Кличка). За даними соціологічних досліджень, отриманих від інсайдерів із різних штабів, Кіт випереджає своїх основних конкурентів. Це, в принципі, легко пояснити тим, що як діючий депутат, пан Кіт найчастіше був присутній на окрузі. Щоправда, говорячи про соціологію, не забуваймо майже половина виборців округу ще не визначилися зі своїми пріоритетами. Тож в останні дні до виборів Коту розслаблятися не слід, оскільки конкуренти, таке враження, готуються до фінішного спруту. Інша справа, чи стачить у них припасених козирів у вигляді ідей і ресурсів.

І ще одна цікава деталь. З усіх округів 126-ий виглядає найбільш патерналістичним. Просто гляньмо на оснівні гасла трійки фаворитів. Андрій Кіт – «Роби добро»! Андрій Гергерт – «Захищу на всіх фронтах». Олег Канівець – «Дбаю, захищаю».

загрузка...