1 907med45u637calKP«Ми запізнилися рівно на 26 років для того, щоб розпочати формування якісної системи охорони здоров’я. По всій країні вона недосконала, 97% людей платять за медицину і отримують достатньо низьку якість, а лікарі вимушені знаходити сторонній заробіток». Так критично в 2017-му році рівень вітчизняної системи охорони здоровя оцінив премєр-міністр Володимир Гройсман. Наскільки успішно уряд виводить медицину зі скрутного становища – то вже кожен може визначити для себе сам. Як і прогрес у кожному з пяти напрямків, які були для Кабміну пріоритетними на старті медреформи.

Напрямок 1. Сімейні лікарі.

До минулого року українська медична система була продовженням радянської, яку ще називали «системою Семашка» в честь її автора Миколи Семашка (1874-1949). Згідно з нею, клініки фінансували, залежно від кількості ліжко-місць. Вона була доволі зручною в умовах фактично повного держконтролю за населенням, але безнадійно застаріла тепер, коли люди не хочуть, аби хтось вирішував замість них.

Першим кроком став самостійний вибір пацієнтом сімейного лікаря, яким, до слова, скористалося вже понад 25 млн. українців. Тепер вони лікуються не у того фахівця, на якого їм вказали зверху, зважаючи на місце проживання чи реєстрацію, а в того, кого вважають найбільш професійним.

З людьми, які зробили свідомий вибір лікаря і працювати легше – розповідає сімейний лікар 2-ої поліклініки Львова Галина Галан (стаж роботи 32 роки). «Хоч пацієнтів побільшало на півтисячі (було 1420, стало 1945) викликів стало небагато. Адже налагодила онлайн-контакт із ними».

«Електронна реєстрація полегшила життя й на робочому місці», – продовжує Галина Романівна, - «Замість сварок у чергах, тепер усе чітко за графіком». Ще однією важливою перевагою лікарка називає нову зарплатню, яка порівняно з попередньою зросла майже втричі.

Відтак реформа подарувала сімейній медицині те, чого їй так бракувало – конкуренцію. Тепер медикам залежить на тому, щоби лікувати добре. Адже втрата невдоволених пацієнтів, які можуть піти до іншого фахівця, вдарить по доходах лікаря.

Крім того, конкурують між собою і заклади охорони здоровя. Адже за «системою Семашка» державні кошти ділили за кількістю ліжко-місць. А треба розуміти, що з роками демографічна ситуація мінялася. Відсоток сільського населення зменшувався, деякі амбулаторії простоювали. Тепер «фінансування стін» залишилося в минулому. Заклади, які лікують більше людей, відповідно отримують більше грошей.

Напрямок 2. Швидка допомога.

Інколи навіть хвилинна затримка бригади швидкої допомоги може коштувати пацієнтові життя. Щоби допомога була справді невідкладною у 2019-му розпочнуть кардинальні зміни в цій гілці. Роботи, наголошують у МОЗ, дуже багато. Потрібно закупляти новий транспорт, оснащений відповідним обладнанням, підключати диспетчерські служби до єдиної електронної системи, підвищувати кваліфікацію медичних бригад і збільшувати платню фахівцям. Загальне перетворення «швидких» займе близько пяти років і коштуватиме щонайменше 10 млрд. гривень.

Перший крок – модернізація диспетчерських служб, оскільки затримки медиків часто-густо виникають саме на першому етапу. «На виклик повинен їхати автомобіль, який знаходиться найближче, а не та машина, яка територіально належить до якоїсь станції швидкої допомоги», - наголошує в.о. міністра охорони здоровя Уляна Супрун.

Якщо зараз середній час обробки виклику сягає 5 хвилин, то єдина електронна система «Централь 103» повинна скоротити його до однієї хвилини. Найближчі доступні бригади система обиратиме автоматично, завдяки встановленим на машинах GPS, тоді як зараз усі бригади медиків диспетчери змушені обдзвонювати вручну.

Напрямок 3. Спеціалізовані лікарні.

У квітні сталася знакова подія не лише для Львова, але й для всього регіону – відкриття перинатального центру. Багаторічна реконструкція могла затягнутися на роки, однак уряд знайшов резерви, аби профінансувати оперативне завершення робіт. Тепер на малюків, які поспішили з’явитися на світ, чекають висококваліфіковані фахівці, новітнє обладнання, операційні зі стінами з антибактеріального покриття, зроблені за останніми технологіями, особлива система вентиляції та багато чого іншого. Невдовзі перинатальний центр запрацює ще й у Луцьку.

Щодо інших сучасних медзакладів, можна відзначити столичний «Охматдит», у якому цьогоріч добудують другу чергу лікарні. А також мережу центрів кардіо-судинної хірургії, яку Кабмін почав розбудовувати два роки тому. Щороку для їх оснащення закуповують 13 дорогих приладів – ангіографів.

Напрямок 4. Доступні ліки.

У 2017-му році значне полегшення отримали люди з хронічними захворюваннями. Урядова програма «Доступні ліки» дозволила пацієнтам, які змушені постійно приймати препарати, отримувати їх безкоштовно або з невеликою доплатою. Загалом у програмі 260 препаратів від серцево-судинних захворювань, бронхіальної астми та діабету ІІ типу.

З квітня ці ліки стануть ще доступнішими, уряд впровадить нову послугу – електронний рецепт. «Не матиме ні місце виписки рецепту, ні місце видачі препаратів», - пояснює прем’єр-міністр Володимир Гройсман, - «Рецепт, що отримали, наприклад, у Києві, можна буде спокійно показати в будь-якому місті чи селищі в аптеці з наліпкою програми «Доступні ліки». Всього в Україні таких аптек уже майже 8 тисяч.

Напрямок 5. Безкоштовна діагностика.

Щоби вилікувати хворобу, її передовсім потрібно діагностувати. Нова урядова програма дозволить із першого липня українцям обстежитися безкоштовно. У переліку доступних – 54 медичні послуги. Це аналізи, УЗД, рентген, мамографія, ендоскопічні дослідження. Все, що потрібно від пацієнта – направлення від його сімейного лікаря.

загрузка...