dohla ryba1Непродумана політика львівських владців щодо міських водойм може призвести до багатьох трагедій. У нас прийнято побудувати будинки, забудувати паркову територію, відхопити шмат землі у зеленій зоні, а пильнувати і контролювати природні ресурси міським чиновникам не цікаво…

У травні цього року ми стали свідками акції-атракції із переселення риби, що мешкала у ставку на Погулянці. Це озеро було однією із найзабрудненіших водойм Львова, тому його вирішили спустити, щоби вдихнути у нього нове життя. Тоді хлопці з турклубу «Манівці» виловлювали рибину голіруч, аби переселити її в озеро Ботанічного саду Франкового університету, в якому рибка зрештою мала перебути часи реконструкції рідного ставка. Та раптом днями на озері Ботанічного саду з’явився докучливої форми сморід, а на березі – дохла рятована риба.

Рибу помітив небайдужий мешканець, львів’янин Михайло Гузаревич. «У ставку на Погулянці було багато риби, великого толстолоба. Але коли ставок спустили, щоб почистити, хтось придумав, що було б добре того толстолоба завезти вище, у став, який належить університету. Рибу перенесли, але став – нечищений, зарослий. Відповідно, коли настала спека, товстолобики… здохли. Дохнути вони почали ще з минулої суботи, я помітив це, коли гуляв тут з дитиною. У понеділок тут стояв гидкий сморід. Підозрюю, що невдовзі тут буде просто жахіття», - розповів Форпосту Михайло Гузаревич. При цьому чоловік попросив зарадити катастрофі, мовляв, гарячі лінії міста та області не поспішали вирішувати проблему, все шукались компетентні інстанції…

То як сталось, що врятована риба почала дохнути і хто за це має відповідати? Встановлювати це, мабуть, слід разом із відповіддю на основне питання: чому так занедбуються львівські водойми та хто «вбиває» львівські ставки…

Заступник директора Ботанічного саду Зеновій Пельо запевнив Форпост, що адміністрація саду вжила заходів, щоб врегулювати ситуацію, відловила дохлу рибу.

«Температура була дуже висока. Минулого четверга ми поприбирали рибу, яка з’явилась. Через вихідні ми того не змогли проконтролювати, у неділю була холодна погода. Прикро, що вийшло так, але зараз ми все прибрали. Нам дуже шкода. Здохло більше десяти штук великих риб. Вони й давали цей неприємний запах», - пояснив Зеновій Пельо.

dohla ryba2За його словами, тут немає достатнього притоку свіжої води, тому озеро заростає рослинністю, та й кисню, відповідно, мало, тому риба і почала гинути. «Колись тут працювало джерело, яке давало свіжу воду, підживлювало став, але кілька років тому сталась аварія – водопровід чи каналізацію прорвало і воно все поперло, позабивало все, що можна. Джерело забите і не дає жодного протоку. Колись в озері був ще острівок, але після аварії нагнало піску і той острівок з’єднався з берегом. Це теж негативно вплинуло на стан озера, а в нас тут раніше дикі качки розмножувались», - пояснює ситуацію заступник директора і обіцяє «у перспективі приймати більш кардинальні заходи».

На питання Форпосту, чому б адміністрації саду не звернутись по допомогу у порятунку риби та озера до влади, Зеновій Пельо заявив, що проситиме виділити кошти.

«Ми будемо писати листи, щоб реагували, щоб виділити якісь кошти. Ми з Андрієм Садовим і директором подумаємо про це. Може з обласним екологічним фондом зв’яжемось. Шкода, але така ситуація і в інших областях, що від такої спеки риба просто задихається, та й ряска її дусить…»

В ідеалі озеро слід було б почистити і поборотись з тою ряскою, яка дає свій негативний результат. Зрештою пан Зеновій каже, що їхній ставок дещо замалий для такої великої риби. «Нас спитали, чи можемо взяти рибу на певний час, ми погодились, бо не думали, що то така велика рибка», - зізнається заступник директора Ботанічного саду.

Якщо риба продовжуватиме дохнути, то адміністрація обіцяє кинути компресор для підкачки повітря. «Природа сама регулює, що до чого і як… Але тут вона не справляється. Їй треба допомагати у фінансовому плані», - підсумовує Зеновій Пельо.

Разом з тим директор Центру творчості та юнацтва Галичини Олег Кузик, на балансі якого перебуває став на Погулянці, з якого відбулось велике переселення, сподівається, що у жовтні риба повернеться «додому». Пан Олег виявився ще більшим оптимістом, заявивши, що навіть якщо зі 600 кілограм риби, як його повідомляли, згине сто – це не буде смертельно.

«На жаль, система закупівель проведення робіт із реконструкції ставку три місяці нас вимучила просто до неможливості і буквально на днях відбулись останні торги, визначено нарешті переможця, який буде виконувати реконструкційні роботи по відновленню озера. І з 1-го вересня, якщо все вдасться, почнуться роботи. Підрядник запевняє, що буде старатись протягом вересня озеро відновити та облагородити. Потенційно будемо старатись у жовтні забрати частину рибу до нас і заповнити ставок», - говорить Олег Кузик.

dohla ryba3«Знаєте, якщо з 600 кг, як мені говорили, здохне 100, то слава богу, що хоча б решта врятується, бо повірте… Я підозрюю, що рибу там б’ють електровудочками. Пан директор, як і я, в екзотичному куточку Погулянки все догледіти і вберегти не може. В нього немає відповідного штату. Я знаю охоронців, яких просто побили бандюки, які прийшли ловити рибу», - зазначає директор Центру.

Став на Погулянці почистять за 490 тисяч гривень. Востаннє воно, за словами пана Олега, чистилось 9 років тому і то на голому ентузіазмі. «Тоді вороги з метою надбання риби розбили нам дамбу і за 2 дні і ночі вода спустилась. Вони просто виловлювали сітками… Ми зробили прибирання від гілок та колес від машин, почистили став вручну, без коштів. То вперше за 60 років, як кажуть люди, виділили якісь кошти, щоб той став облагородити», - розповідає директор Центру творчості та юнацтва Галичини.

При цьому пан Олег каже, що вихід є – віддати став у приватні руки, але тоді, на жаль, констатує він, львів’яни втратили б його як озеро загального відпочинку, як це відбувається навколо міста. «Ми викликали часом поліцію, бо мали сутички з напівтверезими рибаками… Тому озеро для нас не є 100-відсотковою радістю. І коли приймалось рішення про переселення риби, то на той момент було небагато варіантів. Або тимчасовий притулок в озері в Ботанічному саду, або вона вся мала здохнути або її мали розікрасти. Ми її зберегли. Думаю, у природніх умовах Ботанічного саду риба вже розмножилась і думаю, що ми своїх 600 кг повернемо назад», - заявив директор центру.

Взагалі коли ми говоримо про водойми Львова, то, на жаль, одразу згадуються скандали навколо реконструкцій «Піскових озер», які особисто контролювала свого часу велика захисниця природи покійна Віра Дмитрівна Лясковська, а також навколо чистки озера у парку «Знесіння». І просто смішно виглядає те, що поки у Садового захотіли відкопувати знаменитий колись Пелчинський став, засипаний майже сто років тому, до існуючих міських водойм, що благають про порятунок, владі діла немає.

У місті просто немає політики щодо водойм, обстеження та моніторингу їхнього стану, заявила Форпосту завідувач кафедри екології ЛНУ імені Івана Франка, кандидат біологічних наук, доцент Звенислава Калинець-Мамчур.

«У Львові взагалі не ведеться політика щодо водойм, обстеження та моніторингу, який передбачає відповідні рекомендації. Цього всього у Львові, на жаль, не відбувається. Наша кафедра екології, до речі, разом з вченими Інституту екології Карпат написали проект про водойми Львова, з яким ми б вивчали, що відбувається з водою. Ми подали його міськраді у травні, але місту це стало не цікаво. Принаймні досі. Вони навіть не вважають за потрібне нам відповісти», - розповіла Звенислава Калинець-Мамчур.

dohla ryba4Щодо ситуації на Погулянці, то студенти-екологи, за словами співрозмовниці, уже били на сполох щодо небезпечної ситуації із забрудненням води. «Наш еколог-студент теж побачив, що на Погулянці стікає бруд у водойми і коли ми повідомили екологічну інспекцію, написали про це у ФБ, то усі сліди викидів дуже скоро заховали. Справа заглухла, що фактично дуже розчарувало наших студентів… Ви також чули запах, який від витоків, що спускаються, очевидно, з броварні, що є над Погулянкою – всі стічні води мали інтенсивний запах спиртового бродіння. Це теж не сприяє режиму цих водойм. До речі, на Погулянці є ще дві водойми, не спущені, які страшенно поросли водоростями. І так як зараз відбувається цвітіння, водорості виділяють токсини, а це небезпечно. Ми скидаємо у воду різну органіку, туди потрапляють фосфати, інші хімічні речовини і водорості мають чим живитись, тому і максимум наростають. За таким умов там уже ніщо інше жити не може», - коментує еколог.

Така не контрольованість і призвела до того, що коли спустили озеро на Погулянці, віддавши рибку у Ботанічний сад, то звичайно ніхто не зміг передбачити, що ця водойма не пристосована. «Така непродумана політика може призвести до багатьох трагедій. Ми не усвідомлюємо, що вода – велике багатство. Головне у нас – побудувати будинки, забудувати паркову територію, відхопити шмат землі у зеленій зоні. Ми абсолютно не враховуємо, що населення збільшується за рахунок новобудов, а зелена зона зменшується. Мало того, вона ще й страшенно забруднюється. Політика міської влади мала би враховувати всі ці речі», - наголошує еколог.

За її словами, у Львові є досить багато водойм. «Однак у нас немає великих річок, тому нам тим паче треба дбати про дрібні водойми, які мають цінність, не тільки у рекреаційному сенсі, а для здоров’я людей. А те, що гинуть тваринки і рослини – це нікого не хвилює», - підсумувала еколог.

загрузка...