Детальніше...Тихий серпневий вечір 1944 року в Лабовій біля Криниці на українській Лемківщині, греко-католицький священик з їмосьцю і трьома доньками та внуком збирались вечеряти. Раптом знизу, по дорозі, що вела на плебанію, почувся тупіт ворожої стройової сотні. Українці добре знали, що це означає – на акцію йде загін польської Армії крайової. Отже, всім належало втікати до лісу. Мій дід з бабусею не могли поспіти за молодими й залишились чекати на свою долю. Вибравшись на гірку, комендант АК скомандував: «Спаліць то українскє гняздо».

Детальніше...Галичани завжди мали репутацію людей вихованих і шляхетних, аж до демонстративної манірності й церемонності. Вона виявлялася і у великому, і у дрібницях: у вишуканому вбранні пань, у несподіваній галантності панів, у поважних походах до театру, у вишуканих інтер’єрах галицьких цукерень, у мові старих газет, у цілуванні жіночих рук… Етикету в Галичині завжди надавали великого значення й навчали правилам доброго тону змалечку. Тому вислів “галицьке виховання” має вжиток і сенс до сьогодні. Спробуйте замінити “галицьке” іншим прикметником… Не дуже виходить, чи не так?

Детальніше...Не так давно в інтернеті було поширене відео на якому Єпископ УГКЦ Йосип Сліпий проводить Богослужіння під час свята Водохреща у Львові. Тож нам стало цікаво, як проходило свято зазняте на відео ще у 1942 р. Відповідь на це питання ми віднайшли в описі, що був опублікований в газеті “Львівські вісті” (ч.11 від 21 січня 1942 р.) під назвою “Йордан у Львові” (текст публікації подаємо в оригіналі).

Детальніше...На Новому Львові була вуличка загиблого в іспанські війні в 1938 році в боях під Лерідою нашого льів’янина Юрія Великановича, а в 1986 році знаменитий скульптор Теодозія Бриж поставила  йому на тій вулиці біля парку Залізні води прекрасний пам’ятник.

Детальніше...Новий рік людство святкує здавна. Першу згадку про новорічне святкування знаходимо в ІІ тис. до н.е. у давньому Вавилоні. А ось 1-го січня Новий рік почали відзначати у стародавньому Римі за календарем Юлія Цезаря з 46 року н. е.

Детальніше...Десь до 70-х років в Галичині не використовувалися матюки, які прийшли на наші терени разом з  східними сусідами. І взагалі, вживання таких слів було не гоноровим і та людина,  яка зловживала ними падала  в очах односельців. Про це пишуть "Фотографії старого Львова".

Детальніше...Сфера повсякденного належить до однієї з найцікавіших галузей для дослідження у історії. Справа в тому, що повсякденна історія здана зацікавити як і дослідника, так і простого громадянина. Вона «зачіпає» щось надзвичайно близьке і знане для кожного. Ми пропонуємо вам поглянути на те, як виглядало життя у Львові майже 100 років тому – у 1920 році. Поглянути і здивуватись – скільки до болю знайомих для себе проблем ми можемо знайти у повідомленнях, які залишили для нас сучасники тих подій.

Детальніше...Будинок терпимості, публічний будинок, будинок розпусти, лупанар чи, більш звикла назва, бордель – означення місця, де організовано надають послуги сексуального характеру. Поняття не менш древнє, як і професія, що його породила.

Детальніше...Найбільше місто часів раннього Середньовіччя розташовувалося на території етнографічного регіону Опілля, зокрема у його частині на Львівщині. За переказами, місто спалив київський князь через небажання містян платити данину пивом.

Детальніше...Як відомо, влада Західно-Української Народної Республіки надала євреям широку національно-культурну автономію, негайно й жорстко придушувала будь-які антиєврейські виступи (тоді як скрізь у сусідстві з західноукраїнською державою бушували хвилі єврейських погромів). Зі свого боку, єврейська національна спільнота Галичини взяла активну участь у розбудові й обороні ЗУНР, а подекуди (наприклад, у Золочеві) євреї були серед тих, хто готував та здійснював Листопадовий Чин. Хоча мобілізації до лав Галицької Армії (ГА) підлягали лише українці, уже в листопаді до неї почали вступати і єврейські добровольці. На відміну від своїх колег-поляків, австро-угорські державні службовці-євреї охоче залишалися на своїх робочих місцях, причому до них приєднувалися й інші єврейські спеціалісти. Вагомим був єврейський внесок у збір пожертв на військові та інші потреби ЗУНР.

Репліка

Соборність для України – це єдність багатоманітності
Михайло Цимбалюк

Соборність для України – це єдність багатоманітності

Буває, часом сліпну від краси.Спинюсь, не тямлю, що воно за диво,–оці степи, це небо, ці ліси,усе так гарно, чисто, незрадливо,усе як є – дорога, явори,усе моє, все зветься – Україна.Така краса, висока і нетлінна,що хоч спинись і з Богом говори.

1z

vp

vp

Форпост на Facebook