Детальніше...Цього року парку «Знесіння» виповниться 25 років. Нажаль впродовж цих років, довкола цього живописного та сакрального місця точилася боротьба між різноманітними інтересами, політиками і підприємцями.

Детальніше...Якщо бути чесними і відвертими, останні три постмайданні роки активних дій активістів і громадських організацій, жодним чином не вирішили проблему. Влада нас не хоче чути і продовжує політику «хорошої міни при поганій грі».

Детальніше...28 грудня ЛКП «Львівелектротранс» отримав нового директора – ним став уже колишній директор ЛКП «Львівавтодор» Олег Ігорович Береза. Він змінив на посаді Михайла Васильовича Сидоровича, щодо звільнення якого ніякої офіційної інформації Львівська міська рада не надала.

Детальніше...Львів’ян кинули у прірву правової невизначеності, причому це все подають як велику заслугу і здобутки мерців. Хоча реально поки мало хто розуміє наслідки правової вакханалії, в яку нас затягнули в грудні 2017 року..

Детальніше...У Львові планують реалізувати інвестиційний проект будівництва підвісної оглядової канатної дороги у парку «Високий замок». Нещодавно з цього приводу відбулися громадські слухання. Архітектурна компанія «Укрдизайнгруп» представила нові пропозиції, із врахуванням створення у парку Меморіального комплексу Небесної сотні та окультурення прилеглих територій. Щоправда, ідея побудови канатної дороги викликала двояку реакцію як серед львів’ян, так і серед місцевих депутатів. Форпост вирішив поцікавитися думкою голів фракцій у Львівській міській раді щодо доцільності реалізації цього проекту. 

Детальніше...Це рідкість, але насправді є люди після відходу яких у засвіти годі згадати якийсь негатив. Не тому, що спрацьовує правило «або добре, або нічого». Просто людина так жила. Одним з таких був Ігор Мельник, який відлетів від нас у суботу.

Детальніше...Вже ні для кого не секрет, що до Львова їдуть не лише посмакувати кавою та позаглядати на архітектуру, а й у пошуках інтимних пригод. За останні кілька років Україна перетворилася в країну секс-туризму. Найбільше любителів «перчинки» в Одесі, Дніпрі, Харкові, Києві і власне у Львові. Іноземці, які приїхали в Україну реалізовувати свої еротичні фантазії, вдома розповідають про країну як про новий східноєвропейський Таїланд. У нічних клубах можна побачити італійців, німців, поляків і американців, які приїздять на вихідні "суто відтягнутися". Особливий попит на українських дівчат у турків та арабів.

Детальніше...Трагедія у Харкові, ця моторошна смертельна ДТП, схоже, вкотре привела нас до тями, до питання: хто ж їздить за кермом нашими вулицями, як вберегтись від водіїв-убивць і як домогтися реального покарання для винуватців? Кажуть, Олена Зайцева на момент скоєння ДТП перебувала саме під дією наркотичних опіатів. Фатальна ДТП мала страшезні наслідки...

Детальніше...Пропоную кожному шанувальнику Степана Бандери такий експеримент. Оглядаєте монумент Провіднику у Львові, після чого робите пару кроків до приміського вокзалу, де сідаєте на електричку до Самбора. Через якихось дві години ви зможете помилуватися практично аналогічним пам’ятником. Хіба що без громіздкої арки. Детальніше...

Монумент Бандері у Львові постав 13 жовтня 2007 року. Монумент у Самборі – через чотири роки. Тільки не треба поспішати кричати про плагіат. Говорити можна хіба про автоплагіат, що законом не заборонено. Автор обох пам’ятників – знаний львівський скульптор Микола Посікіра. Митець заслужений і шанований. При чому цілком справедливо. У творчому доробку скульптора – десятки творів, щиро вподобаних поціновувачами мистецтва. Він, зокрема, автор проникливого пам’ятника на могилі Володимира Івасюка, співтворець пам’ятників Михайлу Грушевському у Львові та Гетьману Сагайдачному в Кульчицях. Чому такий майстер вирішив повторюватися? Залишмо це питання йому. 

Детальніше...До речі, львівський пам’ятник Бандері має не одного близнюка. Погляньте на пам’ятник, встановлений 1 січня 2009 року в Івано-Франківську. Абстрагуйтеся від заднього тла і… Це не дежавю. Це таки ще один брат-близнюк. Звісно ж, роботи Миколи Посікіри.  

Однак скульптор Посікіра не єдиний «серійний» оспівувач Степана Бандери. Ще більше доклався до увічнення Провідника не менш знаний скульптор  Іван Самотос. Не будучи фахівцем, не візьмуся порівнювати майстерність двох класиків, однак треба визнати, що творчість Самотоса у Львові піддавали чималій критиці. Справді, важко знайти людину, котрій би подобався пам’ятник В’ячеславу Чорноволу біля Львівської облради. 

Детальніше...Коли надійшов слушний час скульптор конкретно «присів» на бандеріану. 30 листопада 2008 року в сквері на Площі Ринок у Старому Самборі постав перший пам’ятник Провідникові у виконанні Івана Самотоса. 2011 року самотосівський Бандера постає вже у Трускавці. Особливо плідним для скульптора Самотоса був 2012 рік – 30 вересня пам’ятник з’являється у Сколе, а 14 жовтня у Турці.

Уважний читач зверне увагу на географію творчих здобутків Івана Самотоса. Сталося так, що активність скульптора співпала з ідеєю знаного бізнесмена Андрія Лопушанського обдарувати пам’ятниками Бандері кожен райцентр у його виборчомому окрузі. Оскільки вибори наближалися невпинно, очевидно, що часу на конкурси і художнє осмислення образу Провідника бракувало. Натомість грошей у пана Лопушанського, на щастя, вистачало.

Детальніше...«Не дивлячись на супротив сьогоднішньої влади, Андрій Лопушанський 2007 року збудував пам’ятник Степанові Бандері у Старому Самборі, 2011 р. - долучився до будівництва у Самборі, 30 вересня цього року відкрив пам’ятник у Сколе, а на Покрову, 14 жовтня, - в Турці. У найближчих планах Андрія Лопушанського - встановити монумент Герою України у столиці України – Києві», – йшлося в одному з передвиборчих матеріалів про кандидата в депутати.

Не маю жодного наміру оцінювати естетичну вартість Бандер у виконанні Самотоса, бо, як казав один мудрий афорист, «творіння художника не можна вимірювати своїм аршином». Просто цікавлюся: а чого всі самотосівські пам’ятники Бандері, наче клоновані? 

Не надто поділяю думку тих естетів, точніше «естетствующих» всезнайків, котрим не до вподоби будь-який пам’ятник. Аналогічно не толерую істериків, котрі верещать про культ Бандери, порівнюючи його з культом Леніна. Хоча коли йдеться про меморіальну бандеріану, треба визнати, що останні таки трохи мають рації. Все таки, погодьтеся, що Бандера не просто заслужив на те, щоб його вшановували вдячні нащадки. Провідник заслужив, щоб його вшановували гідно і творчо, а не клонували пам’ятники під чергову виборчу кампанію чи під амбіції скульпторів і архітекторів.

В’їдливий читач може поцікавитися, чого це автор вчепився саме до робіт визначних майстрів Миколи Посікіри та Івана Самотоса. Адже численні бюсти Бандері, які повиростали по містечках і селах Західної України теж особливої естетики в собі не несуть. Готуючи матеріал, переглянув фото кількох десятків пам’ятників Провіднику. Щодо естетики, точніше її відсутності, здебільшого згоден, як на своє уявлення про естетизм. Але тут справа в іншому. Треба чітко розрізняти вартісний монумент у великому місті чи хоча б райцентрі від бюсту, встановленого почасти коштом громади у маленькому населеному пункті. Останній, звісно, не претендує на експозицію в Луврі, промови його творців і спонсорів не крутитимуть по телевізору, однак він щирий. А щирість списує багато чого. Саме так. Тож давайте вшановувати Бандеру щиро.             

Детальніше...Я страшенно люблю собак. В дитинстві ми з братом довго воювали з батьками і періодично на кілька тижнів забирали додому песиків від бабусі. Десь в останніх класах школи ми таки «дожали» батьків і в нас з’явилася боксерка Торі. Уже у Львові я тримала німецького вівчура Зевса. І якщо там, де живуть мої батьки є багато лугів і полів, то у Львові я вперше зіштовхнулася з проблемою вигулу свого улюбленця. З того часу пройшло вже десять років але ситуація в місті мало що змінилася.

Репліка

Ніщо так не відбиває бажання піти до церкви, як уроки християнської етики в школі
Наталія Липська

Ніщо так не відбиває бажання піти до церкви, як уроки християнської етики в школі

Моїм дітям 15 і 19 і в одному і в другому випадку мене ніхто не питав чи я хочу той урок, він просто з'являвся в розкладі. І в обох випадках це була профанація і нав'язування власного бачення вчителя на те, як нам треба вірити і проявляти свою любов до Бога.

Тексти

1z

vp

vp

Форпост на Facebook