1 52029158 305218253517974 104266799331147776 nОсь уже 13 років у мене живе кіт Семен. Рудий пан, коткодил, підпільна кличка Цемент. І в нього є чому повчитися. Кіт – порятунок від самотності.

Він мовчить, але мені є з ким сваритися. І є з ким поговорити:

Печінку дати? Мнєєєєєв!

А чемний будеш? Мйоооов!

Але жуй добре! Муйооууу!

Не секрет, що коти всюди пхають свою морду (навіть в горнятко з кави), але ж вони нічого не виносять на люди. Від них багато шерсті, але пітніють тільки лапки. Кіт – це вірність та анти-стрес Коли Семен був молодим, і ми жили двоє, то на час тривалої відсутності я завжди запрошувала якусь чарівну блондинку. То називалося - «пожити з Семеном». Але він вперто находив мій халат і вкладався там спати. Чекав. І байдуже, що в Люби – красивіша фігура, а Галя на 10 років молодша.

Кіт любить малюків. Коли народилася дитина, родина наказувала віддати кота, бо він задушить немовля. Через два роки немовля душило кота, але він її навіть не цапнув. Він не піде на руки до чужого, а хто йому не подобається – ті мають порвані капрони. Він не терпить запах алкоголю, навіть коли його пили вчора. Ніколи не буде їсти дешеву ковбасу, чи зіпсовану сметану. Він не любить робити селфі і втікає, коли хочу зняти відео на ютуб. Він вміє себе забавити целофановим кульком або весь вечір футболити оливку, а потім, би не пропала – з’їсти. При тому, якщо по людськи, то йому вже 13х5. І він не нарікає на вік і болячки.

1 52544882 255785825307475 8040315783273775104 n

 

А коли вночі щось розболиться, то хто до тебе прийде? Чоловік? Всі сплять. Прийде кіт, бо він виспався за день. Але з точністю снайпера знайде хворе місце і буде гріти, навіть якщо 40 років ви гепнулись на коліно, бо захотілося на каток. Колись я запросила додому двох «перукарів», аби його постригли. Він так гарчав і вив, що ми думали - загризе. Люди пішли з моїми вибаченнями. Але тепер я знаю – злодії до хати на зайдуть))

Я ніколи не боюся проспати, бо в кота по розпорядку о 7.30 сніданок. Йому не треба брехати, бо він все розуміє з інтонації. Коли йому кажеш ніжним тоном – «ти мій генерал, прикурор енеральний», він починає ступати «алюром», як коник на параді. А ти маєш безплатне кіно - і жодного хижого настрою. По ранках на вихідних він проситься на руки, обвивається як змій і муркає на вушко. Яка дитина в 13 років хоче на руки - обіймати маму. Дитині треба планшет.

А коли дитина засидиться в гаджеті, поки дорослих нема вдома, Семен стає миротворцем. Як би міцно він не спав – різко зривається і біжить до дверей. Це значить – мама біля ліфту. В хаті різко прибирається і скандалу нема. Словом, все як у мультику про Матроскіна – якби в мене був такий кіт раніше, я б напевне не женився.

Зізнаюсь, що рідко плачу на похоронах (хіба за молодими), бо вірю, що душа людини полетить до раю, або десь нижче і там зустрінеться з друзями)) Але за Семеном буду дуже плакати. Можна навчитись жити без людей, які були близькими, але захотіли дистанції. Поведінка кота, навпаки, завжди стабільна і другого такого не знайти.

Можливо, сьогодні не ліпший час розповідати про кота. Але, коли ми перестали довіряти собі подібним, коли слово «любов» викликає сміх або брутальні асоціації, коли рівень агресії зашкалює (досить проїхатись в маршрутці), чи не краще спрямувати свою енергію на безпомічних кошенят і цуциків. Просто так, без пошуків вигоди чи боязні, що тебе знову використають або здурять... Варіантів є купа. Колись писало в мудрій книжці – хочеш досягти великого, зроби маленький правильний крок, а потім ще один. І віддаючи себе цим вірним створінням, ми отримаємо необхідну душевну рівновагу, і в тому місці де злість і зневіра, оселиться маленька любов. Мур)