22279796 118716298881876 2110455775872636119 nНедавня дискусія як на Львівському експортному форумі, так і у Facebook спонукала мене до написання цього посту. Для початку кілька вихідних даних.

Так, на сторінках у соцмережах та у електронних ЗМІ нерідко можна побачити інформацію про те, що є суттєве неспівпадіння даних митної статистики України та Польщі (називається навіть орієнтовний розмір -близько 1 млрд. дол.США на рік). Слід зазначити, що в Україні автомобільні та залізничні пункти пропуску з Республікою Польща розташовані у 2 областях - Волинській та Львівській. Звідси напрошується висновок - саме ці 2 митниці відповідальні за переміщення на територію України величезної кількості товару з ухиленням від сплати податків. Ніби справа зроблена - винні знайдені, залишилась справа за малим - покарати і придумати, що робити у майбутньому, щоб такого не траплялось. Однак для мене важливо встановити чому є така розбіжність, бо саме розуміючи причини - можна ефективно протидіяти.

Отже, на мою думку, є кілька причин різниці в статистиці.

1. Ввезення товарів «човниками» чи «піджаками» шляхом подрібнення великої партії товарів на «неоподатковану норму», з використанням документів TAX-FREE. 

У листопаді у Києві відбувся Форум «Масштаби та схеми тіньової економіки». Серед матеріалів представлених на цьому форумі були і дані щодо ввезення товарів з оформленням Tax free.
Отже у 2013 році кількість бланків (випадків) оформлення tax free становила 1 824 829, середня сума 1377,6 злотих (близько 380 дол.США). Загальна вартість - 690 млн.дол. США.
У 2014 році - 1 856 396 випадків, середньою вартістю 1321,9 пол.злотих (367 дол. США. Загальна вартість - 681 млн.дол.США.
У 2015 році - 2 773 961 випадок, середньою вартістю 1250 пол.злотих (347 дол.США). Загальна вартість - 962 млн.дол. США.
У 2016 році 3 047 731 випадок, середньою вартістю 1461,94 польських злотих (405 дол.США). Загальна вартістю 1 234 млн.дол.США
У першому півріччі 2017 року 1 438 963 випадків, середньою вартістю 1462 пол.злотих (406 дол.США). Загальна вартість - 584 млн.дол. США.
Нагадаю, що до 1 січня 2018 року неоподатковувана норма становила до 500 євро і до 50 кг. При цьому при переміщенні товару в межах цієї норми вартість товару не враховується у даних митної статистики України, бо в переважній більшості згідно із МК України декларується усно.
Останні зміни в законодавстві, що набрали чинності 1 січня поточного року - дещо покращили ситуацію. Кількість випадків оформлення tax free у січні - 113 506 (майже удвічі менше, ніж було у січні 2017).
При цьому таке впровадження знайшло величезний спротив у громадян, які проживають в прикордонних районах та практично живуть за рахунок таких заробітків.

2.Ще однією можливою причиною різниці даних статистики може бути заниження СУБ’ЄКТАМИ ЗЕД вартості товарів – з метою зниження бази оподаткування, відповідно, ухилення від сплати митних платежів в повному обсязі. При цьому таке ввезення в Україну товарів здійснюється, зокрема, шляхом підміни товаросупровідних документів на переміщувані товари (вказується менш вартісний товар, або занижуються вагові та вартісні показники тощо) або з використанням офшорних країн.
Слід також відмітити, що новий Митний кодекс України (з 2012 року) надає можливість проведення митного огляду товарів виключно в певних випадках, зокрема, при спрацюванні системи аналізу ризиків. Даною ситуацією, в першу чергу, користуються нерадиві ділки від бізнесу, які намагаються таким чином збільшувати свої статки.

3. Ще однією можливою причиною є порушення, що допускаються при вивезенні товарів з РП. Так, впродовж половини лютого 2018 року на адресу митниці надійшло близько 5 звернень від митних органів РП, які проводять у себе розслідування щодо злочинних дій спрямованих на відшкодування ПДВ при шахрайстві стосовно вивезення товарів з РП (тобто митні органи РП на підставі зібраних у себе даних прийшли до висновку, що жодного вивезення товарів не відбувалось, а фактично здійснювалось підтвердження вивезення товару, якого не було).

4. Очевидно я би злукавив, якщо б сказав, що порушення не допускаються працівниками української митниці. І випадки затримання товарів після проведення відповідних процедур є доказом цього. Кожен з таких випадків є підставою для проведення перевірок, інформування правоохоронних органів та притягнення до відповідальності винних посадових осіб. Проте стверджувати, що все неспівпадіння даних статистик України та Республіки Польща лягає на плечі працівників українських служб не можна.

Так, на одній з панелей Львівського експортного форуму виступав Яцех Пєхота (Президент Польсько-Української Господарчої Палати, колишній міністр економіки і міністр економіки і праці в уряді Лешека Міллера і Марка Бельки, який зокрема, вів переговори з Європейською Комісією щодо вступу Польщі в ЄС). У своєму виступі він зачіпив питання щодо неспівпадіння даних митної статистики України та Республіки Польща. При цьому він пригадав, що до вступу РП до ЄС, дані митної статистики Німеччини та Польщі також не співпадали, що зайвий раз свідчить, що це не є виключно українсько-польською проблемою, що виникла лише зараз. 

Також він запропонував шлях, який може ускладнити випадки зловживань з обох сторін - це обмін даними в режимі он-лайн, який би унеможливив зникнення (ліквідацію) фірм, що допускають шахрайства.

Однак єдине, що не врахував Яцех Пєхота, що відмовляються від такого обміну саме польські служби.
Так, у Раві-Руській вже досить тривалий період часу такий обмін здійснюється в якості експеримента. Однак, щоправда інформація, що передається є доволі обмеженою ( час виїзду, з товаром чи ні, номер авто і вага).

Слід зауважити, що повідомленнями щодо ваги товарів, які вивозяться з РП (реалізовано в пункті пропуску «Рава-Руська – Хребенне»), значно підвищив рівень відповідальності СУБ’ЄКТІВ ЗЕД, оскільки маніпуляції щодо вагових параметрів вантажу (як наслідок – зменшення вартісних показників) уже практично не можливі. Разом з тим залишається можливість підміни товаросупровідних документів на менш вартісний вантаж, при однакових вагових параметрах. 

Певні домовленості щодо даного обміну були досягнуті під час існування Держмитслужби України (налагоджений інформаційний обмін з Республікою Білорусь та Молдовою). Тоді ж проводились консультації з Республікою Польща щодо налагодження такого обміну. 
Однак, коли особисто брав участь в переговорах у складі делегації ДФС у Варшаві, то польські колеги на прохання щодо розповсюдження експерименту з Рави-Руської на всі пункти пропуску українсько-польського кордону відповідали - це потребує виділення додаткових фінансових ресурсів, а на питання щодо розширення інформації, яка надається (щодо вартості та найменування товару)- це потребує узгодження з Брюсселем.
Відповідно хочу наголосити, що питання організації такого обміну не вирішується на рівні митниць. 
Саме тому для вирішення цього питання необхідно долучитись на найвищому рівні.

загрузка...