Справжнє мистецтво - це вам не любе-голубе. Вкотре переконуюсь в цьому, бо сходив на оперу "Кармен" скромного французького генія Бізе.
На якійсь площі Севільї, як ми можемо побачити в театральний бінокль або неозброєним оком - ґвалт, базар і суцільний ринок "Троєщина". Солдати чіпляються до білявки, яка шукає сержанта Хосе:
- Пройдьомтє в каптьорку, мадмуазель, щось покажемо інтересне!
– Та щаз!
– Тю!
– Та нема дурних! - Це Мікаела, юна невинна баришня з селухи Хозе. А Хосе зараз підійде, у солдат перезміна.
Значить, приходить з новою вартою сержант дон Хосе і охвіцер Цуніга. Тут, біля площі, тютюнова фабрика, де явно роблять контрафакт: мабуть, "Парламент", "Честер" синій, може, і "Прилуки". Біля воріт фабрики тусують місцеві донджуани, бо там працюють юні порочні курящі дівчата. Але всі чекають циганки Кармен, яка витанцьовує і співає глибоким мецо-сопрано хабанеру - красиву і нахабну арію "L'amour est un oiseau rebelle", що в перекладається українською як "Кохання - це вільна пташка", а мовою кохання - "Тікай, доне Хосе, бо тобі жопа". Кармен кидає квітку в дона Хосе. Хосе жопа. Всі співають.
Приходить Мікаела з листом від Хосейнової маман і красивим сопрано натякає Хосе, що вона дівчина цнотлива, але не проти. Маман пише: женися на Мікаельші, не будь дурачком. Але вже пізно.
Тут на контрафактній тютюновій фабриці коїться якесь правопорушення. Крики, воплі - це Карменша посралася з колежанкою і штрикнула її чимось гострим. Ніби легкі тілесні, але охвіцер дає команду Хосе закрити Карменшу в КПЗ. Карменша вмить охмуряє Хосе, обіцяє щось пізніше в генделику скоїти з ним красивою армією - сегідільєю «Біля севільської брами». Хосе, дурне таке, її відпускає. За що його самого закривають в СІЗО і відкривають кримінальне впровадження за якоюсь статтею сивільського КПК. Тут час перерватись на антракт і сходити в буфет за бокалом чая.
Шинок, стрибають балеруни, витанцьовують циганки ромської національності. Охвіцер вже синій. Залицяється до Кармен, але щось без результату.
Зненацька в гендель нагрянув тореадор Ескамільо. Прохідний персонаж у Проспера Меріме, за яким писали лібрето, в цій опері він постійно з'являється у найнесподіваніших місцях. Бо Бізе йому таку охрінінну партію написав, що гріх цю арію не проспівати кілька разів. Що він регулярно і робитиме на радість публіці.
Тим часом у Кармен доволі мутна компашка з району, як з'ясувалося. Підбивають її замутити разом чергову переправку контрабасу. Сигарет, я так розумію. Вона каже - я б не проти, але в мене любов взагалі-то і інтимне побачення. Тут чути співи Хосе. Обнімашки, цьомки, перші істерики - схиляє Карменша Хозе до дезертирства. Завалюється п'яний охвіцер, що вирішив спокусити Кармен, і Хосе, який тільки відкинувся з СІЗО, з дуру лізе битися тупою шабелюкою.
Коротше, після нападу на охвіцера при виконанні дону Хосе тепер одна доріжка - в ОПГ контрабандистів з Кармен у якості втішного призу. В дорозі вони з нею вчергове сруться і істерять. Видно, що Карменша ще та стерво, а Хосе схильний до агресії і взагалі - з вавкою в голові.
Кармен гадає на картах, і їй випадає смерть. Тим часом в супертаємну схованку контрабандистів лізуть усі, хто не попадя: і Мікаела, яку прислала Хосейнова маман, і тореодор Ескамільо. Тореадор відразу каже, що прийшов по Кармен, яка втекла з якимось невдахою, якого вона явно вже кинула. Ах так, кричить Хосе, а на тобі ножичек!
Але їх розтягнули циганські роми-контрабандисти. Карменша кричить : Хосе, йди ти в пєнь. Витягають з кущів Мікаель, яка каже: маман твоя при смерті, Хосе. А ти тут з цією відьмою, прости господи, зажигаєш. Тхьу! А Хосе такий: тааак, я в село до мамки, але я вернуся, Кармен. І таки спробуй тут мені загуляти з якимось тореодором - патли повисмикую! І тут тореодор зненацька як заоре свою прекрасну арію, ту, де "Тооореодор!". Ну чесно, вона всюди доречна, ця арія, куди не запхай.
Карменша, звісно, чухнула з тореодором. І ось якраз коррида, вона красується в проміннях слави Ескамільо. Звісно, він знову співає арію про тореодора під оплески вдячної публіки. А в натовпі вже причаївся дон Хосе, який, як ми знаємо, ходить з небезпечним ножиком. Звісно, він до Кармен, каже, вернися, Карменка, я все прощу. Люблю тебе, мала. Та - ні в яку. Каже йому, та вспокойся, слишиш. Сильно ти мені всрався. Ах, так, - кричить Хосе. І штрикає Кармен ножиком. В'яжить мене, оре, це я її порішив. Завіса.
Що я вам скажу. Ця опера - жестячок ще той. Істеричні стосунки, кримінал, вбивство. Іноді кохання окриля, іноді доводить до ручки і колонії суворого режиму. Подумайте про це під неймовірну, фантастичну музику Бізе для опери про Хосе.
