30516732 1966662623346158 2061386012029878272 n«Наш найбільший страх не наша неповноцінність чи провали, а - наша сила". Інсайт структурований сучасною письменницею Маріанною Вільямсон. «А хіба так можна було?», часто жартома розуміємо, як самі виставляємо рамки дозволеного. На уроках мистецтва на рідному «філософському» ми розбирали самокритику як те, що заважає творити.

«Інші можуть краще», «Хто я така, щоб про це говорити?». На зустрічі зі студентами бізнесмен Микола Кміть колись сказав: "Розумних багато, сміливих мало!" Скільки навколо мене людей з класними ідеями, і як мало тих, хто береться їх реалізовувати. А життя, між іншим дає лише те, що готова взяти. Я цьому лише вчусь, і це так не просто змінюватись зсередини. Але коли слідуєш за покликом серця – такі сили внутрішні пробуджуються, що можу і військо за собою повести) Впевнена, що так в кожного. Це як налаштувати радіохвилю, спіймав хвилю – добре чуєш музику. Коельо стверджував, коли ти чогось дуже сильно хочеш - весь світ тобі помагатиме. (не зробить за тебе, шлях таки пройти треба, але точно допомагатиме)

Не бійтесь своєї сили! Довіряйте мудрості свого серця, внутрішній інтуїції. Як смішно, якби Ілон Маск думав "хто я такий, щоб заявляти, що підкорю Марс?" або Ганді, який би думав "Чи можу я собі дозволити нав'язувати свою ненасильницьку позицію іншим співгромадянам?" Або Скрябін не написав би пісню про маму, бо вже багато написано таких пісень?

Звільняйтесь від обмежень, ви насправді вільні і сильні! І для реалізації ваших мрій у вас є достатньо сил та мудрості. Світ втрачає, коли насінина не дає плоди, а думає – чого я маю рости, я ж не троянда? Страх бути собою іншою. Хм.. Інколи просто треба, як співав Кузьма «зайти в холодну воду, не боятись намочити ноги, переплисти кілометри льоду, що вийти на інший бік моря».

загрузка...