Є одне явище на дорозі, яке я не можу зрозуміти ніяк, від слова «зовсім».
Це коли на передньому сидінні автомобіля/буса знаходиться маленька дитина. І не в кріселку прищепнута. А просто на сидінні.
І дуже часто бачу як майже впритул до лобового рожевіє маленька голівка і плечики сперті на передню панель. Дитя зачаровано дивиться на дорогу, поки тато газує як навіжений.
Або мама з немовлям на руках. На передньому сидінні. Тут навіть пасок безпеки не поможе. Незначний удар і то дитя вилітає в лобовуху, або літає по салону як м′ячик...
Що в людей в голові? Чи це порушений інстинкт родового самозбереження? Чи щось із батьківським інстинктом? Аутоагресія? Чи просто тупість? Є ж дуже наглядні краш тести... вони свідчать що в разі зіткнення шансів у малюка вкрай мало.
