Святий Ігнатій Богоносець каже: «Тільки та Євхаристія правдива, яка звершується єпископом». Звідси висновок: якщо можуть співслужити священики обох Патріархатів, а єпископи не можуть, бо так випливає з рішення Синоду МП, то тоді це виглядає, як серйозний відхід від вчення Православної Церкви.
Якщо це і далі буде практикуватись, то це вже буде, як єресь з боку тих, хто її народив.
Першою і головною справою кожного єпископа є відправа ним Божественної Літургії. Всі інші справи для єрарха є другорядними. В Давній Церкві всі церковні таїнства - хрещення, миропомазання, шлюб та ін. звершувались під час Божественної Літургії.
«Тому єпископ, - говорить талановитий богослов сучасності митрополит Пергамський Іоан Зізіулас, - набув влади давати священикам дозвіл на служіння не тільки Божественною Літургії, але й усіх таїнств».
Це витікало з того, що він, єпископ, предстоїть на Літургії і тому все, що на ній звершувалось, звершувалось з його благословення. Виходячи з таких міркувань, єпископ не адмініструє, а служить, бо все у Церкві, згідно вчення, відбувається навколо Євхаристії. Тоді виходить так, що якщо Російська Церква заборонила своїм єрархам співслужити з Константинопольськими, то ця заборона автоматично лягає на духовенство, на священиків. Або ж тоді пропадає будь-який сенс співслужити священикам обох Церков, якщо не співслужать євхаристійно єпископи цих Церков. Тому не може бути якихось ступеней розриву євхаристійного єднання, або воно є, або його зовсім немає.
