Ці роздуми мали б бути написані значно раніше. Але...Рік між двома Форумами видавців у моєму житті був наповнений багатьма родинними клопотами та сумними подіями. Та й про робочі обов'язки не можна було забувати. Іншими словами за тим, що відбуваються у рідному місті доводилось слідкувати "в пів-ока", особливо за тим, про що була впевненість, що все буде добре.
Так, я знав, що з 19 до 23 вересня у Львові відбудеться 25-й Форум видавців, так само як і був впевнений, що відвідаю його у неділю, бо не знайду за справами іншого часу. Про наближення форуму свідчили анонси його подій, кількість яких постійно збільшувалась та відмови зайнятих його організацією моїх товаришів від зустрічей зі мною. Я їх розумів та продовжував побіжно слідкувати за відповідною інформацією. Єдине, на що я не звертав увагу, це на офіційну назву цього вкрай важливого для української культури заходу. І мені було дуже прикро і жаль, що обставини не дозволять мені взяти участь у всіх тих зустрічах та презентаціях, де учасниками будуть близькі для мене особи...
І ось настав той суботній вечір, коли я повернувся до Львова і перед відвіданням Форуму вирішив почитати, що пишуть про нього у електронній виданнях. Перше, на що я натрапив, це на полум’яне звернення письменниці Лариси Ніцой до президента України з нагоди його промови на відкритті Форуму, де вона вкотре звернула його увагу на неприпустимість розповсюдження в Україні ідей «русского мира» тощо. А от наступне повідомлення викликало у мене спочатку велике обурення, а потім гіркий сміх. Я зрозумів, що обурюватись і апелювати до всіх і вся я вже не маю сили. Ось це повідомлення: «20 вересня відбулася церемонія нагородження Book Forum Best Book Award».
У зв’язку з цим у мене виникло декілька питань, відповідь на які я вже й не дуже очікую.
Панове організатори! Чим Вам не сподобалась українська стара назва «Форум видавців» чи модернізована українська «Книжковий форум» або «Форум книжки», що для заходу, який пропагує українське писане слово, необхідно було обрати назву «мовою панів» «Book Forum»? Мабуть це чергове прагнення спілкуватись «по-гродському», «по-модньому»…
Панове лавреати цього свята Книжки, особливо ті, кому за 40. Чи не нагадує Вам це церемонії нагородження у Радянському Союзі лавреатів-українців іншою «мовою панів»? Якось дивно виходить: рятуємо і пропагуємо рідне, але під чужоземним обрамленням. Майже як радіопередача «найнезалежнішого» і «найпатріотичнішого» в Україні Громадського радіо під назвою «Лайфхаки українською мовою». Чиста українська…
Особисто до відомого Українця пана Тараса Прохаська! Чим Вам не вгодило слово «вечірка», що своє публічне інтерв’ю Ви вирішили назвати «party»? Невже франківщина прагне приєднатись до Великобританії чи З’єдинених держав Америки?..
До всіх задіяних і зацікавлених! Чому ж Ви всі обурюєтеся засиллю культури «русского міра» в нашу культуру? Англійська мова така ж чужоземна як і російська. То що, одна краща і «панськішіша», а друга менш? Однією можна, а другою — зась? Якщо суржик англійський, то це передове і Європа, а російський — зрада і ганьба? Що пішки, що за возом…
Це було би дуже смішно, якщо би не було так сумно…
А на Форум я завтра піду…
P. S. Я наперед згідний, що я — темний, неосвічений рагуль, динозавр, совок тощо, з яким нема про що говорити.
P. S. P. S. Я знаю, що в українській мові багато запозичень і що я їх вживаю у цьому дописі і не потрібно мені про це нагадувати. Але я також знаю, що всі вжиті мною запозичення можна знайти у Словнику української мови. Також я знаю, що письменник Максим Рильський підкреслював, що перед вживанням запозичення потрібно добре пошукати у закамарках комор української мови — чи не має там рідного відповідника… Але, зрештою, він продався большевикам, то яка нам, патріотам, різниця, що говорив академік.
