Хочу і я поділитися своїм гірким осадом від цьогорічних Львівських Психіатричних зустрічей, які, як казав Семен Глузман завжди були осередком вільної думки, а стали платформою для "брудних ігор" чиновників. Я і мої колеги зі Львова і районів області любили ці зустрічі саме за їх теплу і невимушену атмосферу і, в той же час, високий фаховий рівень....
Я була на цих зустрічах і можу засвідчити, що Мирослава Луцишин не " з'їхала з глузду", а чітко передала в своєму дописі те, що там відбувалося... Особисто я на другий день злягла з гіпертонією, бо мій організм теж має межі витривалості...
Навіть запрошена департаментом преса була подивована і обурена висловами на адресу лікарів, які " інтелектуально убогі", "тримаються за свої насиджені крісла, які з покоління в покоління переходили їм у спадок..." Я свідома того, що там де нема аргументів переходять на особисті образи і в "брудних війнах" слів не підбирають і "всі методи хороші".... Та всьому є межі! Принижувати ГІДНІСТЬ ЛІКАРЯ - це вже за межею!!!
Особисто я ні за які крісла не тримаюсь, і у спадок від своїх батьків , далеких від медицини, отримала розум, честь і совість. І називати себе чи своїх колег "інтелектуально убогими" не дозволю нікому.
Мені щиро шкода, що вельми поважні гості із закордону стали мимовільними свідками цього негідного видовища, а усіма шанований Президент Асоціації психіатрів України Семен Глузман був, на жаль., використаний чиновниками департаменту ОЗ ЛОДА як "весільний генерал" для цієї вистави....
Сподіваюсь, що наступні психіатричні зустрічі не будуть спотворені "чиновницькими іграми" і ми зможемо насолодитись атмосферою сучасної психіатричної науки і вільної думки.
