1 13237662 1024112167637556 9146836272336336553 nЛюди, я так втомилась від торохтливого, нав′язливого, маніпулятивного піару...

Ну, хоч із 100-річчям ЗУНР можна було щирими і простими засобами розповісти більшості правду про ті події? Без надмірної зашкварної героїзації, вдумливо, проектуючи минуле на день сьогоднішній, де ситуація межово така сама. Бо і тоді, і тепер вирішальне право відважувати долі країн чомусь обирає Європа. І від неї знову залежить чимало. І знову йдеться про інтерес тепер уже не до нафти, а до газу.

Тоді це було їх рішення про приналежність наших країв до Польщі. І саме з їх паперами їхали поляки до Львова напередодні галицького повстання.

Представники Галичини були членами австро-угорського парламенту. Після офіційного краху імперії чекали законних рішень Антанти щодо долі Західної України. Писали звернення з вимогою надання незалежності. Але Антанта вирішила інакше - віддати Галичину полякам. Було безвладдя. Частина львівських діячів прагла добитися самостійності шляхом переговорів. Проте, стало відомо, що до Львова їдуть представники польського уряду із документом, котрий узаконює їх право на західноукраїнські землі. Молоді військові взяли до рук зброю. Не стали, як старше покоління, вичікувати. От, як би причини.

Акціями нафтовидобувних компаній Борислава володіли тоді чимало найвідоміших, найбагатших родин світу. Під час ЗУНР влада в землях перейшла до рук її молодих комісарів. Особливо довгий опір поляки чинили представникам західноукраїнської республіки саме там, де в надрах була нафта. Уперше в історії України видобуток вуглеводнів належав українцям. Ну, це, вірогідно, було трагічним аргументом у протистоянні.
За обіцяну частку в бориславському нафтовидобутку Франція надала Польщі військову підтримку. Французький полк, що прибув на допомогу полякам, остаточно поставив крапку в українсько-польському протистоянні, що з перемінним успіхом тривало близько року.

Розповідайте українцям про те, що відбулося 100 років тому. Бо окрім абревіатури ЗУНР переважна більшість взагалі не розуміє про що йдеться: «Та шось там ми героїчно боролися з поляками за свою незалежність... ми були герої, поляки - загарбники, мос..лі – суки».

Заторохкотіли справді важливу подію, як ярмаркові шути, що намагаються грати "Гамлета". Коли закінчаться ці нескінчені дешеві піар-сесії? Ви не винаходите нічого нового. Весь ваш креатив у межах засад підручника "Основи режисури і організації масових свят" видання 1975 року. Можна бути просто людяними? Без піонєрських горнів і барабанів?