Цінності чи персоналії?
Я ніколи не захоплювалася жодним політиком. Якомсь конкретним вчинком - могло таке бути. Але не сильно, і не без скепсису, і не без пошуку маніпуляції у тому вчинку.
Я не вірю жодному політику. Бо політика це формат гри, а гра не буває без маніпуляцій і брехні. Навіть якщо ця брехня на користь суспільству.
Свій голос на всіх можливих виборах у своєму житі я віддавала не за політиків, а за свої цінності, які, як мені видавалося, поділяє і підтримує той чи інший політик чи політсила.
Цінності. Це єдине чому варто служити, оберігати, підтримувати, втілювати і розвивати. І підтримувати політика лиш в тих його вчинках, які спрямовані за захист тих чи інших ваших цінностей.
Власне сповідування цінностей, а не служіння політику, дають нам твердий грунт під ногами і внутрішній стержень. Це варто пам’ятати, коли на хвилях колективного психозу теж хочеться заспівати осанну якомусь конкретному політику.
Бо ми не можемо відповідати за думки, вчинки і цінності політиків, ми не знаємо чи є в них подвійне дно, чи вони щирі і чи не скручена дуля у них в кишені. Але ми можемо захищати і розвивати свої цінності. Якщо наша цінність мова - говоримо нею, читаємо нею, навчаємо дітей, не переходимо без потреби на іншу, підтримуємо ініціативи ... Якщо наша цінність чесність та справедливість - не даємо хабарів нікому, не «рішаємо» питання, а чесно вирішуємо їх згідно законного алгоритму... Якщо наша цінність чистота і порядок там, де ми живемо, - не смітимо і не пісяємо в ліфті... Якщо наша цінність демократія - то використовуємо демократичні механізми та гідно приймаємо наслідки демократичних процесів і тд. Якщо наша цінність держава та закон - то дотримуємося самі закону і пильно стежимо за кожним кроком політиків і влади...
Але жити цінностями набагато важче і відповідальніше. А от жити асоціаціями себе з політичними персоналіями - легше. Бо на них перекладається відповідальність за збереження тих наших цінностей. «Петро/Іван/Василь прийде - порядок наведе!» - ось гасло безвідповідальності і делегування своїх громадянських обов`язків і свобод комусь. Так наводь порядок сам! І хто той безпорядок зробив, цікаво?!
«Він/вона - наш поводир! лідер нації!»...
Наш поводир і лідер - лише наші цінності, які резонують з загальнолюдськими морально-етичними цінностями та співвідносяться із інтересами держави.
Чим більше з нас змістить оцей локус ззовні у середину себе - тим якіснішим суспільство стане. При будь-якій владі. Так, і при диктатурі і терорі (не дай Боже)... за цінності іноді доводиться помирати. Мільярди людей загинули за цінності в історії людства. На жаль. Але цінності - дуже дорога розкіш.
Одним словом, плекаймо свої цінності, шукаймо силу та можливості в собі і все буде добре.
