Вибачте відразу - то роздуми, отже може бути кому нудно, а кому багато читати.
В дитинстві ліс, поле і простір подобаються всім. От і я пригадую, як в 1982 р. тодішня вул. Криворізька ділила житлові квартали Сихова на дві частини: "до лісу" та "наш ліс". Згодом будівель ставало довкола все більше, а водночас зростав потік машин і навіть колишня вулиця стала цілим проспектом Червної Калини.
Як наслідок - колишні сто метрів "по прямій" стали перетворюватись у цілу подорож: спочатку через дві смуги, згодом через чотири, а нещодавно додались трамвайні колії. Це й не дивно - людям хочеться комфорту та швидкості. Ну а там де швидкість, там має бути безпечно. І кожна стежка на інший бік вулиці одержала свого світлофора. Ну а як відомо, де три вогника на дорозі, там неминуче перед пішоходом, час від часу, спалахує теж вогник червоного кольору.
Не один раз розмірковував, як би то було доречно, за нових обставин, облаштувати пішохідні переходи понад тим проспектом. Машинам не буде потреби зупинятись, щоб пропустити пішоходів, пішоходам не нервуватись, що потік машин нескінчений. І ось знайшовся пан Ігор Труш, який подав петицію про збір підписів за облаштування надземних переходів на такому знайомому мені проспекті Червоної Калини. Ну то так для мене ніби з приказки: "будьте обережні з мріями, бо вони мають здатність збуватись".
Спробував сам підтримати його ініціативу, але з першого разу не вдалось, ну то виправиться. Попросив друзів та знайомих підтримати добру ініціативу "і що сі ту зачало".... Виявляється, що жодних проблем з тими переходами не існує і немає, і світлофори мало що не найкраще у Львові працюють саме на тій ділянці від Санта-Барбари до "Шувару", та й хто б то ліз доверху, коли люди мають ходити навпростець і бажано щоб дорогами машини та трамваї зовсім не їздили і то особливо коли "Я йду".
То ще певно не збагнули свого майбутнього мешканці шести житлових будинків та працівники двох офісних центрів по 25 поверхів висотою, які будуються поруч. Макет того комплексу додаю у фото Юлії Сабадашиної, яку зустрів на просторах світового павутиння. Бо мої дитячі "сто метрів до лісу" за рік-два потребуватимуть кілометр пішки або пів години машиною.
До чого було написано так багато слів.
18 червня 2019 року розпочався збір підписів на облаштування надземних переходів на проспекті Червоної Калини у Львові. https://e-dem.in.ua/lviv/Petition/View/1191…
Хочу подякувати автору петиції Трушу Ігорю Михайловичу, що взявся втілювати мою мрію. Маю сподівання, що у моєму місті та серед моїх друзів є більше, ніж 500 людей, яким життя та безпека інших цінніші від звички та "то ся вирішить".
Наразі, підтримайте, попросіть підтримати друзів, колєг з колєжанками та знайомих. А далі.... далі буде шлях до втілення.
