1 62601890 2234753099949726 8929130484605124608 nМої чотири причини підтримати Тараса КЛЬОФУ.

Довіра і відповідальність

Мабуть, це єдина людина, на чию пропозицію долучитися до передвиборчої кампанії, я погодилась би взагалі. Бо цілковито довіряю. Тарас у парламенті зробить багато. Я, навіть, не сумніваюся. Неодноразово в роботі сесії Львівської міської ради його окрема думка поступово ставала спільним рішенням. Цінності і переконання для нього понад ситуативну доцільність. Він готовий до діалогу, готовий до компромісного рішення, але до того моменту, поки це не суперечить його внутрішнім переконанням. Він уміє переконувати і відстоювати те, що для нього є важливим.

Навіть Андрій Іванович мусить дослухатися і змінювати свою позицію. А часом Тарас лишається при своїй думці, окремій, але власній. На виборах 2015 р. він став депутатом ЛМР з найвищим у Львові ступенем довіри виборців серед 867 кандидатів. Це сила авторитету. У нас час люди, які свідомі відповідальності за свої рішення, - рідкість.

Готовий до бою

Тарас пройшов гарячі бойові точки. Працював в екстремальних стресових умовах. На війні важить кожна секунда і кожне рішення може врятувати життя або призвести до втрати. В нинішніх умовах майбутній парламент теж стане полем бою. Мобілізація зусиль, концентрація на головному, готовність до боротьби – це вже не тільки про вимоги до військових, але й до депутатів Верховної Ради. Просто не буде. Тарас знає ціну мирного неба над нами. Для нього це - не абстракція. Він втрачав на війні близьких. У них теж були мрії, задуми, плани, яких вони вже не зможуть втілити. А Тарас зможе.

Зламати систему

Часто чуємо на зустрічах: як лікар, то хай лікує. Останній місяць ми працюємо в режимі 24/7. Від ранку до пізнього вечора – зустрічі, наради, інтерв’ю. І у тому нон-стопі він знаходить час відповідати на дзвінки пацієнтів, консультувати, давати скерування, записувати на прийом. І це пріоритет. Бо ще одному допоможе. Проте фізичні можливості одного, навіть, дуже доброго лікаря обмежені. Тарас іде до Верховної Ради змінювати систему, щоб допомогти мільйонам. Без пафосу. Бо нічого ціннішого за здоров’я нема. Мій батько помер від онкології. Рік ми боролися за його життя. Я, як ніхто, знаю відчуття безсилля і відчаю, коли ти борешся, навіть, не з хворобою, а з системою та за право на гідність. Так, реформу розпочато. Є зрушення. Але для формування і підтримки законодавчих ініціатив потрібні люди, які знають зсередини, які готові її зламати, щоб збудувати нову. Іноді мені здається, що в парламентському комітеті з питань охорони здоров’я працюють будівельники…

Щоб діти жили тут

Безпекова компонента. У 2012-му я була в Донецьку, напередодні Євро-2012. Це було службове відрядження. Приймаюча сторона нам організувала екскурсію містом. І ми були вражені, приємно щиро вражені: благоустрій вулиць, новий громадський транспорт, зразково-показова інфраструктура, троянди, багато троянд. І коли у січні 2015 я дивилася фотографії вже тодішнього Донецька, того, що з ним сталося, не хотіла вірити, що так може бути. Та шок від війни у нас минув, на жаль, зашвидко. Війна оселилася у свідомості тільки тих, хто там був чи втрачав близьких. Проте маємо розуміти, що загроза все ще реальна. Усі наші надбання – культурні, економічні, технологічні, можуть в один момент можуть бути перекреслені. Тому мені надважливо, щоб політика України у сфері захисту державних інтересів, забезпечення територіальної цілісності була однозначною: Росія для нас - країна-агресор, і це вихідна точка. Позиція Тараса тут для мене теж чітка і зрозуміла. Я хочу, щоб мої діти жили в цій країні. Бо тут є школа, названа іменем Івана Пасевича, є вулиця Івана Пасевича …

Олена ПАСЕВИЧ, депутатка Львівської міської ради, член постійної комісії з питань гуманітарної політики, радниця міського Голови Львова з питань родин та учасників ООС/АТО. Дружина загиблого в АТО офіцера. Керівниця передвиборчого штабу кандидата у депутати Верховної Ради України по мажоритарному в.о. №118. Тараса КЛЬОФИ, військового лікаря, полковника медичної служби.

загрузка...