67880817 1103918163137933 8189985923136487424 nДля тих, хто трішки (або зовсім) втратив тактовність і не помічає цього... Узагальнюю, оскільки це стало нормою і хочу наголосити, що мене все більше це дратує. (цікаво чи лише мене?..) 

Зараз мобільний телефон і соцмережі 24 години на добу в наших кишенях чи біля подушки (і ми часто маємо на це потребу). Наше публічне "я" і особистий простір змішались в одну кашу. І багато людей вже втратили чуття, КОЛИ ми можемо спілкуватись. Тому я вперто намагаюсь поставити межу.

✔️Запитайте себе, будь ласка, коли надсилаєте повідомлення, телефонуєте - чи це обов'язково саме вже? 
✔️подивіться на годинник, котра година чи це не вихідний, свято? 
✔️може питання абсолютно не вимагає негайного втручання чи реакції? А звук піднімає когось з ліжка, відволікає, будить.. 

Люди пишуть, дзвонять, а іноді просто претендують на оскар у номінації "винос мізків" після 22 години, в 7-8 ранку, у вихідні, свята. 

Я НЕ ГОТОВА СПІЛКУВАТСИЬ ЗАВЖДИ І ПРО ВСЕ. Це порушення особистого простору. Це як прийти в гості без попередження до мало знайомої людини.. 

Іноді всім нам потрібно відпочивати від насичених буднів і присвятити себе собі, сім'ї, родині, дітям чи найближим друзям. ОСЬ ЦЕ саме та категорія людей, по відношенню до яких насправді межа доступу стерта. А всім іншим треба зачекати. Як мобілка на зарядці, розумієте? Як магазин, занений на обідню перерву, як автомобіль на заправці..

Може ви живете по-іншому, бо ж не всі ми однакові, у кожного різні цінності, хтось готовий працювати цілодобово чи належати усім 24*7. Звісно, ми виключаємо винятки, коли у нас є робочі домовленостІ. Тоді спілкуємось, працюємо у визначений час. Але у мене особисто дзвінок чи повідомлення в 23-24.00 чи в 3 ночі це ознака тривоги, чогось дуже предуже важливого. І коли читаєш щось із рубрики "привіт, як справи?", "я тут подумав..." це виводить з рівноваги. Я вимикаю інтернет на ніч і іноді в вихідні. Уявляєте, я роблю покупки, пораюсь на городі, готую їсти, виконую багато іншої роботи і відпочиваю. І це означає, що життя поза інтернетом і роботою існує. Цінуйте людей і їх час, особисту територію. Стукайте в їх життя або у правильний час або з дозволу. Інакше це безпардонність, безтактовність. Нікого не хочу образити, бо для кожного їх особистий дзвінок чи повідмолення має значення. Але це повинно бути вміру, вчасно і за спільної згоди, бо ця безмежна доступність трохи втомлює.

загрузка...