Якось так сталось, що в процесі мого налагодження стосунків із собою, почала зустрічати чи відкривати неймовірних Жінок, у котрих також ці стосунки вбиті чи й не народжені взагалі...
Красиві, харизматичні, сексуальні, розумні, веселі, добрі, толкові, вірні, чесні, щирі, сильні.... та ще тисяча епітетів, котрі відкривають просто фантастичних Жінок!!!
А у них "платівка": я не така, у мене все не то і не так, я нічого не вмію і не знаю, як мене земля носить, я не достойна, я мушу, треба змиритись і тд
Плавали. Тонули. Знаєм.
Гребем у напрямку берега.
Я ще поки сама «в процесі», то порадником і експертом стану трохи пізніше.
Але «пацієнт іде на поправку»!
Тож зараз просто скажу те, з чого почала я: Поговоріть з собою.
Говоріть багато.
Можете скористатись для цього послугами психолога/психотерапевта чи МУДРОГО І ДОСВІДЧЕНОГО друга.
Але розберіться самі з собою: чому У ТАКОЇ НЕЙМОВІРНОЇ ЖІНКИ так багато претензій до самої себе? Де та травма? Коли «все пішло не так»?...
Бо вона ж нереально крута і фантастична! Вона - розумна, красива, професійна... Що сталось такого, що вона про це забула?!
У мене це зайняло більше року. Так що - не здавайтесь!
Ви ж себе так довго ображали!
Наївно думати, що ота «ображена Ви» так легко піде на відвертий контакт!
☝️ Викиньте мотлох!
Це стосується і речей, і людей.
Усього зайвого, поломаного, такого, що вже не приносить радість, а лише займає простір.
Щодо людей... то це і про токсичних, критиків, нитиків, тих, хто висміює чи принижує, або просто вимотує і постійно «робить нерви»...
Вони - зайві!
Вони - то гачок, що тримає Вас у цьому стані нелюбові до себе. Бо їм так добре з Вами отакою.
Буде дуже складно з деким із них. Головне - тверде рішення і не здаватись!
Їх треба викинути усіма можливими способами!
? Оточіть себе тими, хто надихає, мотивує, подає приклад.
Хто сам «дружить з собою».
Вони самі з’являтимуться в процесі особистих змін. Перевірено!
Єдине, будьте готові, що може бути трохи жорстко, місцями, неприємно і незвично. Вони можуть говорити чи робити складні для сприйняття речі. Просто - то етап Вашого переходу. Він завжди незвичний) Сприймайте це, як уроки.
Головне - постійно відслідковувати, чи Ви якісно змінютесь? Якщо "так" - все ок! З цими людьми можна йти далі)
? Шукайте, що вам приносить радість та задоволення.
Краще ходити голодним, ніж їсти зіпсовані продукти чи всякий хлам. Так і тут - краще взагалі нічого, ніж те, що приносить дискомфорт та поганий настрій.
Так шукайте: а що ж вам добре? Як саме добре? Від чого?
Лише, коли сама таке знаєш про себе - це можуть давати й інші.
Робіть собі хоч маленькі приємності. Просто так. Просто для себе. Повірте, світ від того не зупиниться ?
І гроші десь знайдуться, і час виділиться, і обставини складуться.
Якось воно вже отак цікаво працює))
? Озвучуйте свої бажання!
Ніхто не вміє читати ваші думки і натяки!
Погано - скажи!
Добре - скажи!
Не знаєш, як - скажи!
Хочеш- скажи!
Не хочеш - скажи!
Комунікація - єдиний шлях для налагодження контакту з собою та іншими.
Також - це власні рамки, цінність, повага до себе та іншого...
ЛЮБІТЬ СЕБЕ
Складне поняття. Знаю)
Але отак просто: роздягнутися і стати перед дзеркалом, подивитися на кожну зморшку, складку, розтяжку, сивий волосок, синець, що невідомо звідки взявся...
І сказати: "Хм! А ти ж шикарна! Я тебе люблю!"
Професійна фотосесія у красивій білизні також дуже круто заживляє всякі вавки в голові?
Люблю не "за щось" чи "чомусь", а, як мати любить дитину - просто тому, що та є.
Якщо "за щось" - то вже не любов, бо те "щось" може кудись зникнути... А просто так. Отаку, яка є.
Адже саме така чомусь прийшла в цей світ.
Не інша, а саме така.
Звісно, над собою треба працювати, доглядати, розвивати... Але, знову ж, то так само, як ми дбаємо про дітей і сприяємо їх росту. Любимо, але виховуємо. Але ЛЮБИМО!
Світ ставиться до нас так, як ми самі ставимось до себе і дозволяємо комусь.
Зовні не прийде любов, повага, прийняття, якщо їх нема всередині.
Перевірено!
_________________
Знаю, що сумбурно написано... Але ця сфера ще нова для мене і не вмію викладати логічно, те, що йде, наразі, від чистих емоцій, на рівні відчуттів.
Може, трохи пізніше буде логіка та структура. Коли стану "старша поважна мудра пані" ?
Сьогодні ж просто мені нарешті добре та гармонійно. Це триває вже певний період часу і мені хочеться поділитися цим з тими, кому то може бути актуально.
Полюбіть себе!
Подружіться з собою!
З цього тааааааак багато починається й випливає...
Якщо комусь відгукнулось, кажіть. Готова ділитись і цим досвідом.
